Журналісти назвали причини звільнення Сенниченка з посади голови ФДМУ

Чиновник пов’язаний одразу з низкою скандалів

У Верховній Раді України зібрали потрібну кількість голосів для звільнення голови Фонду держмайна України (ФДМУ) Дмитра Сенниченка, — причинами цього назвали незадовільну роботу органу з продажу держмайна, корупційні скандали, спірні рішення щодо управління майном та кримінальні справи щодо безпосередньо Сенниченка.

За звільнення проголосували 318 депутатів, повідомляє "Апостроф".

Зокрема, у матеріалі "Апострофа" йдеться про причетність Сенниченка до схем з відчуження держмайна в "Укрпошті": "У Фонді він блокував введення в експлуатацію збудованого житла у столиці та засвітився у багатьох інших історіях".

Найгучніший із останніх скандалів, пов’язаний із прізвищем Сенниченка, стосується "приватизації" АТ "Перший київський машинобудівний завод" (завод "Більшовик") .

Після аукціону з продажу "Більшовика" чиновник усіма силами намагався переконати громадськість, що виручені за нього 1,4 млрд грн є "перемогою" його відомства та його особистою.

"Однак отримані за завод 50 млн. доларів далекі від вартості заводу", — вважає засновник і глава Concorde Capital Ігор Мазепа. На його думку, вартість активу – близько 150 млн доларів.

Нагадаємо, 13 лютого ДБР заявило про арешт 100% акцій заводу та початок розслідування щодо керівництва ФДМУ. А в ухвалі Печерського райсуду від 26.01.2022 вказується, що, згідно з даними ДБР, вартість "Більшовика" становить 4,5 млрд грн. Таким чином, дії Сенниченка могли завдати державі збитків на понад 3 млрд грн. Якщо дані розслідування ДБР підтвердяться, винним світить за ч.2 ст. 364 КК позбавлення волі на строк до 6 років, пише "Апостроф".

Також причиною звільнення Сенниченка, на думку видання, могли стати питання ефективності його роботи — замість обіцяних головою ФДМУ 12 млрд надходжень від приватизації за 2021 рік, вдалося набрати лише 3 млрд.

Показовим провалом став аукціон з продажу ОГХК, що не відбувся. ДП є надприбутковим, до участі у торгах щодо нього висловлювали інтерес кілька десятків інвесторів. Але продати ОГХК не вдалося — всі три спроби його приватизувати виявилися провальними, як зазначають експерти, з вини керівництва ФДМУ.

Ще одним провальним кейсом, пише "Апостроф", можна вважати історію з "Центренерго".

"Компанія ще у 2017-18 демонструвала прибуток до 2,5 млрд за рік. А за підсумками 2019, коли ФДМУ керував Сенниченко, його збиток склав 1,98 млрд грн, і компанія лише відпрацьовувала борги", — йдеться у матеріалі "Апострофа".

За словами заступника голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрія Холодова, існує низка кримінальних справ, у яких фігурує Сенниченко: "Проти голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка зараз відкрито як мінімум 6 кримінальних проваджень". Зокрема, як зазначив нардеп, провадження стосувалося як порушень під час приватизації об’єктів держвласності, так і управління держмайном та призначень у ФДМУ.

Після відставки Сенниченка, Холодов прокоментував рішення парламенту про його звільнення: "…Але я також бачу, що із системою оцінки майна були величезні проблеми, що "Більшовик" продали втричі дешевше за реальну вартість і що "велика приватизація" де-факто не почалася".

Перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко також прокоментував "Апострофу" звільнення голови ФДМ.

"Дмитро Сенниченко на посаді голови ФДМ показав себе як бездарний керівник. Подивіться, хоча б за "Більшовиком", яка вартість збитків від його продажу?", — питає Кучеренко.