Генерал Маломуж: Чи піде Білорусь відкритою війною на Україну і в які ігри та чому грає Лукашенко

Рішення самопроголошеного президента Республіки Білорусь (РБ) олександра лукашенка запровадити на території країни "режим підвищеної терористичної небезпеки" актуалізувало тему участі Білорусі у війні проти України. Як і заяви про створення РБ та росії спільного угруповання військ. Про ігри лукашенка та залучення Білорусі до російсько-української війни "Телеграфу" розповів генерал армії України, ексглава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.

лукашенко грає на два фронти

За словами генерала, лукашенко, безумовно, намагається підігравати путіну.

"Самопроголошений білоруський президент критично залежить від російського диктатора, тому й погоджується на створення якогось союзного війська (за участю близько 9 тисяч військовослужбовців росії), надає бази та аеродроми, надає підтримку в мобілізаційних заходах (фактично йде вербування білорусів через військкомати в РБ на війну проти України в лавах російської армії). Але при цьому лукашенко завжди наголошує, що на подібні кроки йде виключно для захисту Білорусі. Акцентуючи, що не готовий розпочинати бойові дії на території України. Мовляв, все – лише для захисту від гіпотетичних провокацій і так далі", – пояснює Микола Маломуж.

На його думку, лукашенко грає на два фронти. путіну повідомляє, що формують спільне військо (керувати яким, по суті, будуть російські воєначальники), що готовий приймати російський контингент, проводити постійні провокації проти України, включаючи нескінченні військові навчання, які утримують наше значне угруповання біля українсько-білоруського кордону. Дав можливість розмістити на території РБ "Іскандери", що переобладнані під можливість нести ядерні ракети. Те саме стосується літаків, які також можуть стати носіями ядерної зброї. Загалом всіляко потурає путіну, перетворивши Білорусь, по суті, на тилову базу російської агресії проти України.

"Але при цьому лукашенко не хоче, щоб білоруська армія атакувала Україну спільно з росіянами. Не хоче йти на відкриту агресію. Він розуміє, що в білоруському суспільстві ця війна не підтримується. Що таке залучення призведе до масових втрат і можливих внутрішніх хвилювань. І створить його режиму куди більшу загрозу (народ точно підніметься, причому це буде вже частково озброєний народ), ніж ті чи інші погрози з боку путіна, який, безумовно, бажає втягнути РБ у війну на новому рівні", – пояснює генерал.

З ким і чому заграє офіційний Мінськ

Саме тому, продовжує Микола Маломуж, лукашенко намагається всіляко задобрити путіна, у тому числі постачанням росіянам боєприпасів, танків, БТР з Білорусі. Знімаючи їх із бойових чергувань, із резервів. Шле все це в рф масово, вагонами, щоб продемонструвати свою лояльність. Аби росія не змушувала білоруську армію атакувати Україну.

"Зрозуміло, що лукашенко не може прямо заявити путіну "я не хочу…". Він намагається це якось аргументувати. І ймовірними хвилюваннями всередині РБ, і погрозами глобального наступу у відповідь — тепер уже країн НАТО, які навряд чи будуть терпіти таку витівку офіційного Мінська ", – зазначає ексглава Зовнішньої розвідки України.

Він не виключає, що лукашенко намагається таємно домовитись із Заходом і навіть безпосередньо з нашою країною. У тому числі пропонуючи Мінськ як майданчик для переговорів між Києвом та Москвою. Намагаючись виторгувати гарантії безпеки після закінчення війни. Хоча зрозуміло, що Білорусь є співучасником агресії, і що їй свого часу доведеться відповісти за це.

"При цьому лукашенко заграє ще й з Китаєм. Шукаючи там альтернативу росії, якщо (а точніше – коли) та розвалиться, – пояснює Микола Маломуж. – Економічно, технологічно Китай – більш вигідна для РБ партія, ніж токсична росія, що слабшає на очах". росія припускає, що лукашенко, за прикладом казахського лідера — Токаєва, може вести з китайцями переговори про систему гарантій безпеки На перспективу, коли війна закінчиться програшем росії. Думаю, лукашенко хоче, щоб Китай гарантував йому збереження влади і захист РБ в цілому, адже розвал росії може зрикошетити і по Білорусі. Тому самопроголошений президент гарячково шукає тих, хто зможе в майбутньому захистити і його, і РБ. Це можуть бути не лише Захід чи Китай, а й та сама Туреччина з її особливою геополітичною позицією".