Торгові мережі викручують руки виробниками хліба та молока - заводи під загрозою зупинки

Війна загострила "вічний" конфлікт між постачальниками продуктів харчування та найбільшими торговими мережами. Супермаркети в односторонньому порядку збільшують терміни розрахунків. Їм потрібні гроші на відновлення постраждалих через обстріли мереж. Як наслідок, затримки платежів виробникам молока та хліба сягнули 5 млрд гривень. Підприємства перед загрозою зупинки через дефіцит обігових коштів — попереджають молочарі та пекарі.

За два дні після широкомасштабного вторгнення росіян, 26 лютого, Кабмін зобов’язав торгові мережі розраховуватись з виробниками "соціально значущих товарів" не пізніше, ніж через 10 днів після виставлення рахунку за поставлену продукцію. Урядове рішення річної давнини мало не допустити дефіциту продуктів харчування через загальну паніку. Продовжує діяти ця постанова і зараз. Але торгові мережі, вочевидь, вирішили про неї забути.

Реальні терміни розрахунків сьогодні становлять 30-45 днів. Такі строки мережі фіксують в окремих контрактах з виробниками, ігноруючи урядову постанову. На ці умови постачальники продуктів харчування змушені погоджуватись, аби бути представленими на полицях. Інакше їх продукцію не розміщують у супермаркетах. Так і виникають борги, про які найгучніше заявляють виробники молока та хліба.

Хлібозаводи "спеклися"

"Прострочка хлібозаводам за поставлену продукцію вимірюється сотнями мільйонів гривень. Середній хлібозавод має місячний оборот на рівні 15-20 млн грн, і коли ці гроші вимиваються — це дуже болюче і проблемно для нас", — розповідає "Бізнес Телеграфу" Олександр Тараненко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів. Його асоціація представляє інтереси компаній "HD-group", ПрАТ "Концерн Хлібпром", ТОВ "Київхліб", ТОВ "Хлібні інвестиції", ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат", ТОВ "Черкасихліб ТД", ТОВ "Бердичівський хлібозавод", ТОВ "Одеса-хліб", ТОВ "ТернопільХлібПром". Власники та керівники великих хлібозаводів уникають безпосередніх коментарів щодо боргів торгових мереж, оскільки бояться втратити місце на полиці. Говорять, що їхня позиція збігається із заявою галузевої асоціації.

З неофіційного спілкування з пекарями можна зробити висновок, що АТБ — відносно дисциплінований у розрахунках. З рештою — Сільпо, Фора (Фозі Груп), Новус – ситуація гірша. Новус розраховується краще ніж Фозі, але менше ніж АТБ.

Молочарі скисли

У виробників молочних продуктів – критична фінансова ситуація через вимивання оборотних коштів мережами, — говорить "Бізнес Телеграфу" Арсен Дидур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України. До спілки входять понад 50 підприємств, зокрема такі бренди як Яготинське, Селянське, Волошкове поле, Молокія, Пирятин, Комо, Ічня, Молочний альянс, Ама, Данон, Лакталіс, Люстдорф, Терра Фуд, Звени Гора, Славія, Масло Полтавщини. Членам спілки належить 70% ринку молочних продуктів України.

За даними Арсена Дидура, торгові мережі на сьогоднішній день мають борг перед молочарями на суму понад 4 млрд грн. З них прострочена заборгованість (більше термінів, передбачених у контрактах) – до 1,5 млрд грн. На його думку, ситуація з заборгованістю виникла через укрупнення ринку рітейлу (мережева торгівля в Україні займає більше 80% усієї торгівлі у великих містах) і посилення залежності виробників від мереж на шляху до споживача. "50% в організованій торгівлі молочними продуктами займають дві мережі: АТБ (в яку також входять магазини Коло) і Фозі Груп (Сільпо, Фора)", — говорить представник молочних підприємств. Він наголошує, що ні один виробник відомих брендів — "Яготин", "Волошкове поле", "Селянське" "Данон" – іноземний чи національний, — не можуть обійтися без співпраці з цими ритейлерами. "Тому ми били тривогу щодо критичної ситуації з розрахунками ще до 24 лютого. Наразі мережі прикриваються війною. Як наслідок – ми маємо великий обсяг заморожених коштів", — каже Дидур. За його даними, мережа АТБ контролює 32% ринку, Фозі Груп – 18%.

До того ж рітейлери мають впливове лобі у парламенті. "Вже більше року, як зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт №6068 і до нього три альтернативних, та вони й досі не розглянуті у профільному комітеті, чого чекає більше 28 бізнес-асоціацій. У документі вказані чіткі строки розрахунків за продукти, що швидко псуються – 10 днів, а на ті, що мають більший термін придатності – 20 днів і 30 днів відповідно. Умови розрахунків у цьому законопроєкті максимально наближені до директиви ЄС, яка регулює відносини між виробниками та ритейлом в європейських країнах"-, каже Дидур. Схвалення цієї ініціативи Верховною Радою, на його думку, вирішить конфлікт з мережами.

Оскаржувати строки оплати, які нав’язуються мережами в контрактах з виробниками – не варіант. "Ми оскаржували такі контракти в судах – продукцію просто викидали з полиць супермаркетів", — каже представник молочарів. Він не уточнює, якого саме виробника це стосувалося, але вказує на те, що ніякі суди, меморандуми, круглі столи не поліпшують розрахунки мереж з виробниками.

"Якщо так піде далі, підприємства будуть змушені зупиняти чи скорочувати виробництво", — говорить Дидур. Молочарі розраховуються за сировину, в тому числі з 600 тисячами домогосподарств та з суміжними виробництвами. Тож, за словами Арсена Дидура, якщо державні органи не втрутяться в конфлікт, за принципом карткового будинку, постраждають суміжні з харчовиками галузі. А це не менше мільйона робочих місць.

Ритейлери не бачать проблеми

"Бізнес Телеграф" попросив прокоментувати конфлікт Асоціацію ритейлерів України (RAU) та мережу Фозі Груп, на розрахунки якої найбільше скаржаться виробники. У Фозі Груп нам відповіли, що поділяють позицію RAU, до якої входять. За нашою інформацією, позиція галузевої асоціації у коментарях "Бізнес Телеграфу" попередньо звірялась із представниками Фозі Груп.

Генеральний директор Асоціації ритейлерів Андрій Жук розповів, що не має інформації щодо консолідованої заборгованості мереж перед виробниками, але допустив, що поняття "заборгованість" може означати всі оплати, які ритейлери мають сплатити виробникам/постачальникам після відвантаження продукції протягом узгодженого обома сторонами терміну. "Фактично, це післяплата за товар, а не прострочений платіж", — вважає він. Також Андрій Жук відзначив, що членам асоціації не відомо про випадки блокування законодавчих ініціатив, про які говорять виробники хліба та молочних продуктів: "На офіційному сайті Верховної Ради України зазначений виробниками законопроєкт включений до плану роботи на 1 квартал 2023 року".

При цьому в Асоціації не вітають посилення регуляцій на ринку. Члени RAU вважають, що в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення запровадження жорсткого регулювання торговельної діяльності може призвести виключно до негативних наслідків та обмеження доступу споживачів до широкого асортименту товару. "Це фактично заморозить можливість відновлення підприємствами продуктового рітейлу своєї повноцінної діяльності", — говорить Жук.

Попри заяви виробників хліба та молока, рітейлери вважають зупинку підприємств малоймовірною. Мережі зазначають, що протягом останніх шести місяців спостерігається тенденція збільшення пропозиції та розширення асортименту продукції від постачальників, що говорить про те, що їхній економічний стан стабілізується.

"Прямий (власний) імпорт торговельних мереж становить в середньому не більше 10% від загальної кількості продовольчих товарів. Але якщо зупинка певних виробництв все ж станеться та продукцію не можна буде замінити аналогом від інших національних постачальників, мережі зроблять все можливе, щоб не допустити дефіциту товару, зокрема й постачанням власного імпорту", — попереджають в асоціації. Як приклад, наводять сіль, яка через зупинку підприємства "Артемсіль" зараз імпортується в значному обсязі.

Чому оновленого закону "Про торгівлю" досі немає?

Результатом протистояння виробників продуктів та торговельних мереж щодо граничних термінів розрахунків має стати прийняття оновленого закону "Про торгівлю". Очевидний інтерес виробників — щоб такий закон прийняли якомога швидше, інтерес торговців — максимально віддаляти його розгляд у Раді. Робочу групу у парламенті, де дві сторони дискутують вже рік, очолює народний депутат Анна Личман. Попри те, що в конфлікті торговців з виробниками вона підкреслює свою нейтральність, важко не звернути увагу, що до приходу в Раду пані Анна працювала директором з корпоративних комунікацій торговельної мережі АТБ.

Відтак, цілком логічно, що Робоча група протягом 2022 року провела 12 засідань, але законопроєкт так і не потрапив на розгляд парламенту. В коментарі для "Бізнес Телеграфу" щодо перспектив цього процесу Анна Личман цілком передбачувана: "Зараз безумовний пріоритет в роботі парламенту — прийняття законопроєктів, спрямованих на гармонізацію законодавства України та Європейського Союзу, а також проєкти, необхідні для належного функціонування економіки в умовах воєнного часу. Законопроєкт та його альтернативи не визнані євроінтеграційними. Ба більше – вони мають негативні висновки парламентського Комітету з питань євроінтеграції. Будь-яка редакція законопроєкту 6068 чи альтернативних йому документів потребує доопрацювання". Також Анна Личман підтвердила, що формально розгляд законопроєкту 6068 та альтернативних робочими групами попередньо планується у першому кварталі поточного року. Тобто вже у березні. Але очевидно, що поки суттєвий вплив на дискусію двох сторін в Раді здійснює народний депутат, щодо якого можуть виникати питання про конфлікт інтересів, навряд чи ці плани мають шанс на реалізацію.

Виробники продуктів харчування явно поступаються у політичній боротьбі за винесення законопроєкту 6068 на розгляд парламенту. Торговельному лоббі технічно вдалося "потопити" його у безкінечних дискусіях та доопрацюваннях. Наслідком саме цієї поразки виробників стало зростання боргів торговельних мереж. Тепер хіба що хвиля зупинок заводів з виробництва хліба та молока по всій країні змусить Уряд хоч якось втрутитись ситуацію.