Закриті заводи та загроза криміналу: куди мільйонам ветеранів повертатися після війни

За підсумками війни з росіянами Україна отримає 2 мільйона ветеранів, яким буде терміново потрібна робота з гідною зарплатою. Як стало відомо "Бізнес Телеграфу", саме таку цифру взяв за основу Уряд для старту розробки програм працевлаштування бійців ЗСУ після повернення додому. Точна кількість мобілізованих, як і поранених та загиблих, є державною таємницею. Але обговорення урядових рішень щодо створення робочих місць буде публічним. Відтак, 2 мільйони ветеранів — певний орієнтир, який надалі будуть використовувати урядовці.

Очікування і реальність

Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов не приховує, що в нинішньому стані бізнес не готовий створити таку кількість вакансій. І поки що немає передумов, щоб така готовність з’явилася. "У людей просто не буде роботи, — прогнозує гендиректор ФРУ. — Економіку не можна змусити працювати командно-адміністративним методом. Простий приклад: металургійна промисловість через війну втратила кілька десятків тисяч робочих місць металургів. Ці люди сьогодні без роботи. Серед них тисячі людей, я впевнений, мобілізовані в ЗСУ. Коли вони повернуться, то з’ясують, що металургійних підприємств немає. Просте запитання: куди їм йти працювати? Відповісти має держава."

Держава наразі зобов’язує кожного роботодавця зберігати робоче місце працівника, мобілізованого в армію. Це передбачено Кодексом законів про працю. Формально після повернення з фронту боєць має отримати старе робоче місце й посаду (але не зарплату). Реальність трохи інакша. "За останній рік економіка України впала на 30-40%. Третина підприємств закрились. Якщо немає підприємства, де людям працювати? Куди повертатися? Треба робити все можливе, щоб допомогти українськими підприємствам зберігати та створювати робочі місця — зокрема, державне замовлення для них. А в нас навіть Міністерство оборони України закуповує форму для військових у Туреччини", — відзначає Руслан Іллічов.

Робочі групи замість робочих місць

В Уряді є окреме міністерство, Мінветеранів, яке мало б опікуватись, насамперед, створенням належних умов для бійців ЗСУ, які повертаються з фронту у мирне життя. Наразі це міністерство працює над тим, що у чиновників завжди виходить найкраще — створюють робочі групи й розробляють стратегії. 25 лютого Мінветеранів оголосила про створення Робочої групи для розробки закону про основні засади державної ветеранської політики. Крім того, у міністерстві натхненно намагаються з’ясувати, кого вважати ветераном, а кого ні. Верифікація статусу стала величезною проблемою для українців, які відслужили і намагаються тепер довести чиновникам, що дійсно воювали. Всі вони мають бути внесені в Єдиний державний реєстр ветеранів. Згодом саме виписки з цього реєстру гарантуватимуть громадянам участь у державних програмах з працевлаштування. Скаргами щодо незручної і складної процедури верифікації статусу наповнена сторінка Мінветеранів у Facebook.

Втім, заступник міністра у справах ветеранів Тетяна Калита проблемою це не вважає: "Завершується наповнення реєстру початковими даними. Механізм щодо обліку та верифікації статусу учасника бойових дій відпрацьований, дані про встановлений статус належно передаються від комісій, які приймають відповідне рішення". Чому після присвоєння статусу учасника бойових дій (УБД) ветеран автоматично не бачить себе в електронному державному реєстрі — загадка, відповідь на яку чиновникам Мінветеранів виявилась поки не до снаги.

Перший заступник міністра у справах ветеранів Олександр Порхун повідомив "Бізнес Телеграфу", що його відомство готує пілотні проекти щодо створення Центрів ветеранського розвитку на базі закладів вищої освіти. Це сприятиме перенавчанню та майбутньому працевлаштуванню ветеранів. "З ветеранами у Центрах ветеранського розвитку будуть працювати кар’єрний радник, соціальний педагог, психолог, юрист", — відзначив Олександр Порхун. У 2023 році пілоти планується реалізувати на базі Вінницького національного технічного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка та Дніпропетровського університету митної справи та фінансів. Чи стане це реальним урядовим інструментом для боротьби з безробіттям серед ветеранів, з’ясують через рік.

Грантові програми і компенсація 50% "мінімалки"

Більше конкретики щодо шляхів вирішення проблеми працевлаштування ветеранів вдалося знайти в парламентському комітеті з питань соціальної політики. Її голова

Галина Третякова повідомила "Бізнес Телеграфу", що готує зміни до державного бюджету на 2023 рік для фінансування грантової програми, яка передбачає отримання 1 мільйону гривень на розвиток бізнесу за умови працевлаштування 4 осіб, двоє з яких – учасники бойових дій. Програма має запрацювати вже цього року. Передбачається, що координувати її буде не Мінветеранів, а Мінекономіки. Програму планують продовжувати на наступні роки. Ціль — 10% ветеранів мають стати підприємцями та працевлаштувати інших ветеранів.

Ще одна ініціатива у цьому ж напрямку ось-ось запрацює. 10 лютого Кабмін розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних, зокрема й учасників бойових дій. Згідно з постановою, підприємствам протягом 6 місяців компенсуватимуть "50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати". Іншими словами, 3350 гривень щомісяця протягом півроку держава доплачуватиме роботодавцю, якщо він візьме на роботу ветерана з "білою" зарплатою за договором не менше ніж на 1 рік. Це чимось схоже на програму працевлаштування інвалідів, яка результату не дала. В Україні навіть до вторгнення, у 2021 році, мали роботу лише 16,2% інвалідів.

Альтернатива — зростання криміналу

Війна в Україна триває не з 2022-го, а з 2014 року, і дуже дивно, що держава лише зараз, під загрозою масового безробіття людей у камуфляжі, підступається до вирішення цієї проблеми. Урядові та парламентські ініціативи у цій сфері не мають єдиної координації, а відтак, і єдиної стратегії. Серйозний ризик у цьому бачить сапер Спеціальних сил оборони ЗСУ Юрій Гудименко, який до вторгнення росіян 24 лютого займався політикою, пішов дбровольцем, а тепер повернувся з фронту з пораненням руки. Він вважає величезною загрозою "радянські" підходи до працевлаштування ветеранів: "Якщо кожну фірму зобов’яжуть взяти на роботу умовно 3-х ветеранів на 100 працівників, це призведе до протилежних результатів. З одного боку, це дійсно якісь гарантії працевлаштування, але в реальності отримаємо те саме, коли всі фірми в Україні зобов’язали мати в штаті принаймні одного інваліда. Ти просто умовно домовляєшся з якимось інвалідом, прописуєш його на якесь абсолютно фейкове вигадане робоче місце, платиш йому мізерну зарплату лише для того, щоб виконувати норми закону. В результаті інвалід ніби й отримує якісь гроші, але він фактично не працює, він не соціалізується, він сидить вдома і раз на місяць йому скидаються гроші на карту просто через те, що такою є умова законодавства. Такий шлях — це катастрофа".

Якщо ініціативи держави щодо працевлаштування ветеранів не спрацюють, Україна отримає стрімке погіршення криміногенної ситуації. "Буде зростати кримінал, це абсолютно точно", — прогнозує Юрій Гудименко. Він вважає, що колишні бійці ЗСУ, маючи вміння поводження зі зброєю та проведення спільних операцій, легко об’єднаються у банди і знайдуть спосіб роздобути гроші. Наразі навіть не хочеться припускати сценарій подій, за якого таких покинутих бійців буде 2 мільйони.