"Стосунків з Лукойлом у нас немає" - гендиректор мережі заправок Amic про арешт майна, конфлікт з БЕБ та ціни на бензин
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 24492
Звинувачення з боку Бюро економічної безпеки в тому, що АЗС "АМІК Україна" підконтрольні росіянам, змушують чимало українських водіїв оминати цей бренд. Вже більше як півроку заправки мережі під арештом БЕБ. Тим часом, компанія подала до Європейського суду з прав людини проти росії, вимагаючи 300 мільйонів гривень як компенсацію за зруйновані обстрілами АЗС. Литовець Аудрис Стропус, генеральний директор "АМІК Україна", розказав "Бізнес Телеграфу", як нині працює арештована мережа.
Підозри щодо непрозорої власності і використання підставних власників у мережі заправок Glusco дуже стрімко призвели до конфіскації на користь держави. Як Amic Energy вдається уникати такого ж сценарію? Адже підозри аналогічні.
- Я так розумію, що активи віддаються в управління держави якщо власники під санкціями, підтримують сторону агресора. А оскільки йде війна, у агресора відбирається майно і передається АРМА. Ця логіка зрозуміла. Ми не представляємо країну-агресора, ми не підтримуємо росію та абсолютно патріотичні до України. Власники – австрійці, менеджмент – литовсько-український. Тому до нас не може бути таких претензій, що ми працюємо на рф.
Чи має Amic Energy чи його власники якийсь зв’язок або незавершені розрахунки з російською компанією Лукойл?
- У нас на сьогодні ніяких стосунків з Лукойлом немає. Є лише історія, ми історію заперечувати не можемо. Зверніть увагу, що Лукойл до війни був одним з найбільших постачальників нафтопродуктів в Україну. Журнал "Нафторинок" щомісяця друкував обсяги поставок нафтопродуктів в Україну з росії: перше місце за обсягами поставок займала "Роснафта", друге – "Лукойл". Ми нафтопродукти в рф не купували. А загалом ринок купував і купував багато. Але тоді й заборони не було на це. Ми не купували, бо логістика в нас була інша. У нас заправки сконцентровані на півдні та в центрі, тому неефективно було ввозити товар через Харківську область. Ми розійшлися з росіянами давно і пішли різними шляхами задовго до того, як це зробили інші гравці на ринку.
Але ж ви не будете заперечувати, що продаж української мережі Лукойл загадковим австрійським спеціалістам з інвестицій, яких на ринку пального ніхто не знав, викликає питання?
- В 2014 році Лукойл продав свої заправки в багатьох країнах: в Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Чехії, Угорщині, Словаччині і на Кіпрі, здається. Місяць назад я бачив інформацію, що вони продають свої румунські та молдовські активи. Нам цікаво, чому ми отримуємо такі звинувачення? Коли Лукойл продав мережу АЗС в Чехії компанії MOL, це не викликало ніяких підозр і сумнівів у чехів. Olerex викупив активи Лукойлу в Естонії – це також не викликало питань. Лукойл розумів, що війна, розв’язана в Україні росією в 2014 році, призведе до зниження попиту на їх продукцію і продавав активи. Це нормальна практика. І цей розпродаж продовжується зараз.
Звинувачення стосуються не самого продажу, а фіктивних акціонерів та менеджменту, який може досі працювати на росіян.
- Я не учасник процесу продажу активів в Україні. Але на момент продажу актив мав великі борги. У 2014 році активи Лукойл в Україні не приносили прибутку. Тільки операційний збиток компанії в 2015 році був близько 10 млн євро. На момент угоди покупці активу не знали, з чого виплатити заробітну плату працівникам та здійснювати сплату інших зобов’язань. Лукойл продавав насправді борги. Лишились люди, працівники, та активи, які не генерували прибутку. Не було потоків забезпечення, всі корпоративні клієнти пішли. Був нуль. Заправки стояли без бренду і без пального місяцями. Тому треба було знайти компанію, яка могла купити борги і мати надію, що актив запрацює. Пам’ятаю, як приїздила польська група, яка в Orlen тепер працює, інші гравці. Багато хто оцінював високі ризики придбання активу і не погоджувались на угоду. В 2016 році приїхала литовська група управлінців. У 2017 році я почав керувати активом.
Чи виводились з тих пір гроші з "АМІК Україна" на рахунки фірм, пов’язаних з колишніми власниками?
- Всі гроші за роки, які ми працювали і заробляли в Україні, лишились в Україні. Жодна копійка не виведена за межі країни. З моменту купівлі мережі Amic Energy інвестувала понад 35 млн доларів в економіку України. На сьогодні багато коштів зосереджені в запасах, бо постачальники просять передплату. Десятки мільйонів доларів зараз в залишках нафтопродуктів. Нас звинувачували у виводі дивідендів, але ми надали банківські виписки, які підтверджують, що дивіденди ми не виплачували, а грошові кошти лишалися в Україні. Нас звинувачували у виплаті процентів – ми надали виписки, що проценти не виплачувалися, а навпаки – були прощені та відображені в доходах компанії. Ми бачимо спроби безпідставних звинувачень.
Чи відбулись з 2014 зміни у структурі акціонерів Amic Energy після приходу в Україну? Це все ще маловідомі спеціалісти з інвестицій, які не мали досвіду на ринку пального?
- А чому маловідомі? Один з засновників Amic Energy — колишній генеральний директор та голова правління OMV Group з досвідом роботи близько 35 років та на посаді в правлінні тільки понад 9 років, дуже відомий бізнесмен в Австрії. OMV Group входить до 500 найбільших публічних компаній світу. Ми подавали до БЕБ біографії засновників та власників, їх досвід і професійний шлях. Це відомі громадяни Австрії. До речі, перед угодою про купівлю активів в Литовській Республіці, Amic Energy проходила додаткову перевірку на предмет пов’язаності з росією та загрози угоди національній безпеці Литви. Це погодження надає комісія з оцінки відповідності учасників інтересам національної безпеки, бо з 2014 року росія для Литовської Республіки країна, що несе загрозу безпеці. Amic Energy це погодження отримала. Цей висновок наші адвокати намагалися приєднати до справи в Україні, але БЕБ відмовилось його приймати.
"Це певна тимчасова незручність"
В якому стані зараз ваш конфлікт з БЕБ, яке заарештувало майно "АМІК Україна" більше як півроку тому?
- Ми намагались оскаржити рішення щодо арештів. На жаль, суд не взяв на себе відповідальність зняти арешти в такій ситуації, зважаючи на те, які страшилки БЕБ говорило про нас в пресрелізах. І все наразі залишається, як було – права та майно заарештовані. Суть арештів полягає в тому, що майно і акції на час розслідування не можна продавати, але ми цього і не планували. Тому це обмеження для нас є терпимим. Емоційно це неприємно, але якщо бути прагматиком, то це певна тимчасова незручність.
Якщо ви програли суд, значить звинувачення БЕБ мають докази?
- В цій справі є дві основні складові. Перше звинувачення – у несплаті податків (за даними БЕБ, недоплата становить 270 млн грн — "Бізнес Телеграф"). Друге звинувачення – що начебто виводили кошти (за даними БЕБ, 1 млрд грн — "Бізнес Телеграф"). Це абсолютна неправда. Наша звітність перевірена аудиторами та має позитивний відгук щодо ведення обліку та дотримання податкового законодавства. У податківців до нас немає ніяких претензій. Ми так і не отримали жодного розрахунку про те, які податки та за який період ми начебто не сплатили. Друге звинувачення базується на казці 2017 році такого видання, як Антикор. Це видання опублікувало статтю про те, що в компанії сидять проросійські менеджери і пов’язані з росією австрійці. Мовляв, всі тут працюють на рф і на російську компанію Лукойл. Ця історія ґрунтується на цілковитому вимислі. БЕБ, яке має доступ до будь-якої інформації в країні, від телефонних розмов до стежень, спирається лише на казку з інформаційного ресурсу Антикор. Наші юристи мали можливість ознайомитися з матеріалами справи і жодних інших свідчень і підтверджень, що вказують на нашу вину згідно з висунутими звинуваченнями, там немає.
Як ви плануєте знімати арешт?
- Для нас не є першочерговим завданням зняти арешти. Нас більше турбує те, що справа не розглядається по суті, і це дуже погано для бізнесу. Тому ми добиваємося справедливості, звертаємося до вищих органів влади, щоб розглянули наше питання предметно. Якщо інших доказів і звинувачень немає, дайте нам стабільно працювати і розвивати бізнес, закрийте справу. Що стосується арешту, ми можемо, звичайно, піти до суду і виграти його, але ми не цього добиваємося. Зняття арешту — не самоціль. Це була б така дешева гра. Ми хочемо вирішувати цю справу по суті. На нашу думку звинувачення по суті не розслідуються, наші аргументи не додаються до справи. У нас зараз ціла процесуальна дилема з БЕБ, бо ми подаємо докази у справу, а вони нам їх повертають, не хочуть брати, доводиться оскаржувати ці відмови до слідчих суддів.
Чи правда, що до вирішення проблеми ви залучили посольство Австрії в Україні?
- Посольство тримає на контролі процес. Ми відверті з посольством. Говорити неправду послу — це вже як брехати на сповіді. Тому ми все йому розповідаємо і він відкрито підтримує нас. Для австрійського посольства наші засновники та бенефіціари — відомі громадяни своєї країни.
"З квітня починаємо імпортувати нафтопродукти австрійського концерну OMV"
- Що буде далі з цінами на бензин в Україні?
- Ціна на паливо залежить від трьох компонентів: ціна Platts, розмір премії та вартість логістики. Котирування Platts поки незмінні, премія дешевшає. Якщо і котирування знизяться – паливо подешевшає. В Україні вартість палива дуже залежить від того, коли закінчиться війна і якою буде логістика. Якщо Перемога буде влітку, такі прогнози є, тоді може відновитися південний шлях поставки нафтопродуктів, через Чорне море. Це розширить можливості і вплине на вартість доставки. Тоді вже буде два шляхи — південь і захід країни. Хотілось би, щоб вирішилось питання з Придністров’ям, бо це велика частина прикордонної зони. І зразу додається ще одна країна як логістичний маршрут. Ці можливості впливатимуть на вартість доставки. Чим їх більше, тим краще для споживачів.
Чи правда, що переважна більшість литовського автогазу в Україні зараз має російське походження, а Мажейкяйський НПЗ лише переоформлює його для України?
- Мажейкяйський НПЗ знаходиться в Литві. Подивіться на політичні відносини росії і Литви, я собі складно уявляю, що така ситуація може мати місце. Литва — далекоглядна країна, вона побудувала термінал скрапленого газу ще у 2014 році. Потужності терміналу станом на 2014 майже вдвічі перевищували потреби Литви.
Ви купуєте скраплений газ у Литві?
- Наша компанія імпортує газ виробництва Orlen, епізодично підкуповуємо скраплений газ на внутрішньому ринку, імпортований іншими постачальниками. Ми відповідаємо за весь той ресурс, що імпортуємо самостійно – ресурс виробництва Orlen. А з квітня 2023 року починаємо імпортувати нафтопродукти, вироблені заводами австрійського концерну OMV.
Скільки часу потрібно, щоб суттєво знизити частку російських нафтопродуктів на ринках Європи та України?
- Вона вже суттєво знижена. Дивіться, росія виробляє 500 млн. т. нафти в рік. Половину вони залишають собі. 200 млн т. постачають дружнім країнам: Білорусі, Китаю, Індії, Кубі. Залишається 100 млн. Хто раніше купував цей об’єм? Нідерланди, Фінляндія, але вони вже відмовились. Багато купувала Польща, бо є нафтопровід "Дружба", але росіяни вже закрили ці поставки на Польщу. Угорщина, Словенія, Чехія, Німеччина, Литва — це невеликий об’єм. Польща підписала договір з Саудівською Аравією і отримує 14 млн т. звідти. У Литву кожні три дні приходить корабель з 80 тис. т. не російської нафти. Німеччина довго не заміщала російські продукти, але за рік побудувала вже декілька терміналів для зрідженого газу і збирається прокладати трубу до Іспанії, щоб об’єднати споживання в цих країнах. Росія думала, що атомна зброя спрацює першою, другою буде природний газ. Як і всі їхні танки ця зброя перетворилася на пшик. Путін уявляє себе пупом землі. Такі люди бувають в історії раз на 100 років, починаючи з Людовіка ХІV, який вважав себе Сонцем. Якби у путіна не було ядерної зброї, все було б інакше.
Як ви оцінюєте частку компанії на ринку України?
- До війни ми мали 7%, входили до п’ятірки найбільших гравців в Україні. Цю частку ми прагнемо тримати, нас вона задовольняє. Якщо споживання зростатиме з поверненням українців додому, ми теж збільшуватимемо нашу частку на ринку. Але намірів на когось тиснути, перерозподіляти ринок ми не маємо.