"Нас без них немає": рідні захисників "Азовсталі" зі сльозами на очах вийшли на площу Харкова (відео)

Читать на русском
Автор
602
Ян Доброносов, "Телеграф" Новина оновлена 10 грудня 2023, 14:32

"Телеграф" поспілкувався із учасниками акції

Багато захисників "Азовсталі" через півтора роки після виходу із заводу досі перебувають у полоні. Їхні рідні та близькі не залишають надії на возз’єднання.

10 грудня у Харкові на площі Конституції пройшла акція на підтримку полонених захисників. На неї вийшли рідні азовців та морпіхів, які обороняли Маріуполь. Також на ній побував фотокореспондент "Телеграфа" Ян Доброносов. Він показав, як українці виборюють свободу своїх близьких.

У руках учасники акції тримали плакати з написами: "Морхів додому", "Другий рік у полоні мій син", "Не мовчи. Полон — вбиває", "Чекаю сина з полону", "Мій син — моє життя. Поверніть сина з полону ".

"У мене брат в полоні. Він строковик. Їх там дуже багато в полоні. Вже майже 19 місяців, як ми нічого не знаємо. Ні де він, ні як він, ні що він. Нічого. Моєму братові буде 23 роки 24 лютого. У полон він потрапив 12 квітня 2022. Цього дня він мені зателефонував по відеозв’язку і сказав: нас взяли в котел і я здався в полон, це була остання інформація від нього.

Там дуже багато людей. Ми їздимо (на акції — Ред.), щоб пам’ятали. Щоб бачили, що за них борються", — розповідає про свою історію одна з учасниць акції, на ім'я Зоя.

"У мене там син. Його з "Азовсталі" вивели 18 числа. Мені з Червоного Хреста 25 травня зателефонували і підтвердили, що він у полоні в Оленівці. З того часу про нього знаю лише зі слів хлопців, які виходили з полону. Вони також підтверджували, що він у полоні. Але у мене ні зв’язку, нічого немає. Коли дивлюся на списки обмінів, тішуся, що когось поміняли, але дуже боляче, що не мого. Йому 32. Має сім’ю", — розповіла зі сльозами на очах ще одна учасниця акції.

"Мій чоловік у полоні вже півтора роки. З "Азовсталі" вийшов у травні і досі в полоні… Усі кажуть: вони є у списках, вони обов’язково повернуться, але коли - нічого не кажуть…

Дуже важко, коли кохана людина далеко від тебе і ти нічого про неї не знаєш. Як він, як його годують, як він почувається… Можна сказати, що нас без них взагалі немає.", — розповідає дружина полоненого.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що керівник патронатної служби полку "Азов" Олена Толкачова розповіла "Телеграфу" про тортури наших бійців та реабілітацію воїнів.