У Карпатах ведмеді вбивають худобу і знищують пасіки: як врятуватися при зустрічі з диким звірем

Днями стало відомо, що в Прикарпатті "хуліганять" бурі ведмеді. Як виявилося, ведмежі витівки були зареєстровані на територіях Тисменицького, Коломийського та Косівського районів. У селі Узин на мисливських угіддях Дністровського лісництва клишоногий затягнув в лісову гущавину і роздер 4-х диких свиней. У Печенізькому лісництві (с. Молодятин, Коломийського району) ведмідь розорив пасіку, розбивши 14 вуликів. А на Косівщині (Космацьке лісництво) від ведмедя постраждало приватне господарство, де хижак розірвав корову. Напередодні відпусток, які багато українців люблять проводити в Карпатах, громадяни, звичайно, занепокоїлися: переживають, наскільки реально зустріти Топтигіна і, головне, як правильно себе вести в настільки небезпечній ситуації.

Прес-секретар Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Ірина Бабій поділилася з "Телеграфом" цікавими історіями і дала корисні поради.

Рятуючись від ведмедя, можна роздягнутися догола

- Ведмеді в Карпатах були, є і будуть, - з упевненістю говорить Ірина Бабій. - Це традиційно для нашої гірської місцевості. Єдине, що раніше ведмеді остерігалися людей, тому що, хоч і існує думка, що ведмеді - предки гуцулів і до них в Карпатах всі ставляться з повагою, але ніхто не хоче мати їх в близьких друзях. Тобто, раніше на ведмедів полювали, тепер вони під охороною держави, занесені в Червону книгу України. Відповідно, коли ведмеді, як і інші хижаки, боялися людини, яка їх вбивала, то трималися подалі від селищ. Тепер ситуація змінилася - вони розуміють, що людина їм ніякої шкоди не завдасть, і тому безстрашно наближаються до населених пунктів.

За словами Ірини, свою роль відіграють і погодні умови. Цього року весна пізня, холодна, в горах ще лежить сніг, відповідно, ведмеді не мають що їсти, і тому спускаються до людей. Ведмедики і раніше навідувалися на пасіки, розбивали вулики. Щоб такого не траплялося, лісники встановлюють "електропастухів" - легкі огорожі, на які від генератора подаються короткі імпульси високої напруги. Вони і відлякують диких тварин, не травмуючи їх. Наприклад, у Вигодському лісгоспі ведмідь приходив за легкою здобиччю 4 роки поспіль - до тих пір, поки не поставили "електропастуха", який його зупиняє.

- Звичайно, дуже часто зустрічаються з ведмедем жителі гірських районів, які йдуть за грибами та ягодами. Найнебезпечніше зустрітися з ведмедицею, особливо якщо вона з ведмежатами, тому що тварини тоді дуже агресивні.

Наївно думати, що можна врятуватися, тікаючи.

-А ось бігати якраз і не варто! Пам'ятаю, років 2-3 тому був випадок у Верховинському районі, коли молода жінка збирала ягоди і натрапила на ведмедицю з малям. І це просто щастя, що жінка здогадалася і встигла зістрибнути в обрив і там сховатися між камінням, і ведмедиця її не дістала, тільки роздерла їй плече, намагаючись до неї дотягнутися. Перелякана селянка ховалася там до ночі, поки звір не пішов геть. Насправді, це могло закінчитися дуже сумно.

Тут бігай-не бігай - не врятуєшся. І на дерево не заберешся, тому що ведмідь, незважаючи на свою величезну вагу, лазить по деревах дуже спритно. Допомагає тільки здорова поведінка укупі з молитвами, - напівжартома-напівсерйозно консультує співрозмовниця.

Ведмідь влаштував переслідування за лижником на курорті в Румунії: очевидці зняли відео

Зазвичай тварини самі уникають людей, тому, коли ви збираєте лісові дари, варто створювати певний шум: співати пісні, плескати в долоні, свистіти або дзвеніти дзвоником, стукати палицею по стовбурах. "У пастухів кийки обтягнуті шкірою, і коли вони стукають ними, то виходить звук, схожий на постріл. І це, в якійсь мірі, відлякує звірів".

Фахівці також пропонують лягти на живіт, закривши руками шию.

- Це вже останній варіант, якщо ведмідь опинився просто поруч з вами. Але найкраще відступати від клишоногого, не повертаючись до нього спиною, і поступово скидати з себе речі - кидати їх йому під ноги, щоб він зацікавився і переключив свою увагу з вас на них. Можна роздягнутися аж до натільної білизни, аби це відвернуло хижака від вас.

А ще Ірина радить не залишати після прогулянок продукти і сміття, щоб ведмеді не звикали до людської їжі.

Ведмідь з лісу чи з приватного вольєра?

Як же в господарствах для полювання спостерігають за підвідомчою територією? Виявляється, лісники встановлюють фотопастки, за якими відстежують, які звірі водяться в лісах, хто приходить до годівниць, де взимку їх очікує зерно, сіно і віники. Так само визначають кількість живності, види тварин. Ну і хто "бешкетує" теж бачать.

"Саме фотопастка, яка встановлена в селі Узин в мисливських угіддях за 10 км від Івано-Франківська, зафіксувала, що ведмідь сюди навідувався 6 або 7 разів. Тобто, коли спочатку мисливці прийшли на місце, вони подумали, що свиней роздерла дика собака, яких розвелося багато, але коли побачили величезні сліди, а потім ще й записи фотопастки глянули, то зрозуміли, що це робота ведмедя ", - пояснює Ірина Бабій.

Є в Прикарпатті ще одна проблема. Наприклад, ведмідь, який підходить до людського житла, може бути не зовсім диким.

"Наприклад, він міг прийти з "Чорного лісу" (місцевий заказник. - Авт.), тому що в горах ще лежить сніг і нічого їсти - ні корінців, ні дрібних тварин, ні ягід, ні грибів. Але є й інший варіант - його могли випустити з якогось приватного вольєра".

На користь цього припущення говорить той факт, що ведмеді тут живуть в гірських районах - Надвірнянському, Долинському, Верховинському, Рожнятівському, а цей випадок нетиповий, ведмідь з'явився на рівнині поблизу Івано-Франківська. Ірина нагадує недавню історію з дорослим ведмедем Юрою, якого тривалий час утримували у вольєрі приватного пансіонату в Косівському районі.

"Думаю, що це не поодинокий випадок, просто таке не афішують. І цей ведмідь - чи то сам втік, чи то його не змогли утримувати і випустили. Це зараз якраз і з'ясовується. Маємо також вирішити, як цього звіра вистежити, приспати і вивезти подалі від людей у природне середовище. Тобто, таким чином уберегти людей від звіра і звіра від людей".

Люди сперечаються: чи треба вбивати диких звірів

З ким же ще тут можна зустрітися під час лісової прогулянки? І як нам, людям, жити в мирі з тими, хто має на природу не менші права?

- Роки 2 або 3 тому в Солотвинському лісгоспі мисливствознавець визволив дикого кота, який потрапив в браконьєрський капкан. Він побачив по фотопастці, що кіт потрапив в біду і прийшов йому на виручку. Також видри фіксуються, олені, кабани - традиційні мешканці наших лісів. Ну і ведмеді - на Делятинщині, в Яремчанському районі. Є й вовки. Тим паче, що ці тварини мігрують, тобто, наші можуть йти в Румунію, а звідти навпаки - приходити до нас - у тварин немає меж. Водяться рисі - теж небезпечні хижаки. Але і вони під охороною. Скоро у нас буде як в Європі - ці тварини опиняться дуже близько до людей і державі доведеться вирішувати це питання співіснування з хижаками. Поки що тим, хто живе в містах, здається, що дикий звір - це "така милота", і ведмідь найдобріший, так само як з мультфільму з Машею. А насправді, це хижак, небезпечний хижак і у нього немає ніяких сентиментів щодо людей.

Та і в Європі, з якою зазвичай порівнюють життя в Україні, теж існують проблеми з дикими тваринами. Хоча там, наводить приклад Ірина, фермерам компенсують загиблу від хижаків худобу. І поки за це платять, фермери мовчать, але як тільки фінансування припиняється (а це чималі кошти), відразу піднімають шум через збитки.

-В лютому-березні на Яремчанщині - в популярному туристичному місці, з'явилися вовки і теж наблизилися до людей. І народ почав вимагати їх знищення, тому що бояться за себе, за своїх дітей. А ми їм нагадуємо, що це - заповідник, Карпатський національний природний парк, і у нас на це немає дозволів, треба писати листи в Мінекології. Там повинні вирішувати, як регулювати популяцію, а це тривала процедура і поки ці папери пройдуть всі кабінети, хтось може загинути.

Фермери Галицького, Тлумацького, Тисменицького, Рогатинського районів зараз садять багато кукурудзи - і, відповідно, зростає поголів'я диких кабанів, а раз більше кабанів - з'являються вовки і це теж небезпечно. А коли відкривається сезон полювання на кабанів, існує небезпека, що людина на полі може потрапити під постріл. Жителі сіл звертаються в лісомисливські господарства з листами-проханнями на це реагувати.

- І це теж проблема, тому що інші люди - прихильники збереження диких тварин, заявляють, що ні на кого не можна полювати, мовляв, нехай вони собі живуть і все буде класно. Але вони не розуміють, що мисливці не просто стріляють коли, де завгодно і кого хочуть, це все регулюється законодавством. Наприклад зараз, з 1 квітня по 15 червня, у нас сезон тиші, полювання заборонене - тварини виводять потомство. Єдине, що дозволяється - відстріл лисиць, які є переносниками сказу. Якщо їх чисельність зростає - це біда. Але екоактивісти цієї проблеми не помічають.

Виходить, щоб баланс між людьми і дикими тваринами зберігався, хижаки повинні боятися людей і повинно існувати полювання.

Собаки замовкають, люди в паніці: чому вовки масово атакують худобу в різних куточках України

Фото та відео надано Іриною Бабин