Син завуча в приватній школі чашкою розбив дівчинці голову, але винною зробили постраждалу: подробиці резонансної історії

У дніпровській приватній школі Steam стався інцидент, який адміністрація хоче приховати

Про випадки буллінгу («модна» назва звичайного шкільного цькування) ровесників, грубих і упереджених вчинків вчителів державних загальноосвітніх шкіл чули всі. Адже це з розряду «шила в мішку не сховаєш» - хто-небудь з учасників або очевидців події обов'язково розповість історію, випадково проговориться про неї, а то і, переслідуючи різні цілі, викладе відео/аудіо в інтернет для широкої публіки. Конфлікти ж в приватних школах практично не видно: і шкіл таких менше, і колективи там нечисленні, і «честь мундира» тут бережуть. В основному прагнуть залагодити конфлікт полюбовно, в іншому випадку намагаються просто «не виносити сміття з хати». Про інцидент, що трапився в середині листопада в приватній школі STEAM Дніпра, ми теж могли не знати, адже мама постраждалої дівчинки - неактивний користувач соцмереж. Але подальший розвиток подій спонукало її докладно викласти в Фейсбуці обставини НП. На що співгромадяни відреагували бурхливо: за три доби понад 450 коментарів!

Підлітку не сподобалися дівочі жарти

Що ж саме відбулося в приватній школі?

- На початку цього навчального року ми з чоловіком влаштувалися на роботу в приватну школу STEAM, - розповіла «Телеграфу» Тетяна Журінська. - Я, як математик, взялася вчити другокласників плюс були обіцяні години з інформатики. Рустам викладав історію, а також став адміністратором молодшої школи і помічником у всіх побутових питаннях, які потребують чоловічих рук. Зазвичай приватні школи відкривають активні люди, ентузіасти, які бажають вчити малечу альтернативної класичної освіти - нестандартно, використовуючи передовий досвід та інноваційні ідеї. Ця школа працює в Дніпрі всього 2-й рік, і якщо спочатку тут було всього півтора десятка учнів, то в цьому році на хвилі популярності і коронавірусного карантину їх стало більше 80-ти. Правда, незважаючи на те, що навчання тут платне, матеріальна база школи залишалася слабкою, тут не було підручників, методпосібників і робочих зошитів, затверджених Міністерством освіти, не було комп'ютерної техніки і, власне, сама школа займала приміщення двох переобладнаних квартир, тобто, аудиторії були дуже маленькі. Але загальна концепція нас настільки захопила, що ми не стали звертати уваги на тимчасові, як нам здавалося, труднощі. Більш того, майже відразу перевели сюди на навчання в 9-й клас дочку Христину.

Правда, дівчинку на самому початку навчання спіткала неприємність: на зміні вона зламала ногу і 7 тижнів змушена була добиратися на уроків на милицях і вести малорухливий спосіб життя. А потім гіпс зняли.

За словами Тетяни Володимирівни, 19 листопада, коли вона була поза школою, їй зателефонувала колега, вчитель образотворчого мистецтва Вікторія Рудольф і, нічого не пояснивши, попросила дозволу зашити... рану на голові її дочки без материнської присутності. Заспокоювала, що нічого страшного не сталося, рана дріб'язкова, а лікар хороший.

- Я, звичайно ж, не погодилась і відразу примчала до відділення нейрохірургії на вулиці Космічній, - згадує жінка. - Там до мене кинулася дочка в залитому кров'ю одязі з великою раною на голові, без значного пасма волосся, і крізь ридання розповіла, що з нею сталося. Виявляється, на великій перерві вона зайшла в інший клас до подружки Олі, а Матвію - однокласника тієї дівчинки, практично ровеснику Христини, не сподобалося, як дівчатка жартують, і він зажадав, щоб гостя пішла. А коли донька не підкорилася, то підліток спочатку кинув в неї... пластиковий стілець, потім схопив зі столу свою керамічну чашку і вдарив її по голові. Чашка буквально скосила жмут волосся і розрізала шкіру, ще частина волосся навколо рани обстриг вже нейрохірург, коли надавав допомогу.

7-сантиметровий шрам на голові і душевна рана

Сам момент нанесення травми уточнюємо у 14-річної Христини.

- З Олею ми познайомилися і потоваришували на початку навчання, Матвія я знаю тільки як її однокласника, з яким ми просто іноді знаходилися на спільних уроках, - пояснює дівчинка. - Ми нікого не обговорювали, жартували з нею між собою, а він встряв у розмову. Я взагалі ніяк не відреагувала на його слова. І тут він каже мені: «Вийди звідси!». Я йому жартома сказала: «А «чарівне»слово?», На що він пригрозив, якщо я зараз не вийду, то кине в мене стілець... І кинув. Але я встигла відштовхнути стілець рукою. Тоді він взяв чашку і вдарив мене по голові.

- А ти не подумала, що раз він здатний на таке, то може ще що-небудь статися?

- Все сталося дуже швидко. Чашка стояла у нього на столі.

- Хто все це бачив?

- Оля. Спочатку був ще її однокласник Рома, але потім він вийшов. Вчителя в класі не було. Коли Матвій мене вдарив чашкою, то у мене аж загуло в голові.

- Коли бризнула кров, як відреагував хлопець?

- Ніяк. А Оля злякалася. Я вийшла в коридор, і його мама почала на нього кричати, а моя вчителька по ІЗО відвезла мене до лікарні.

Тут варто пояснити, що мама 13-річного Матвія Ганна Осипова - також співробітник приватної школи STEAM, і не просто вчитель, а завуч старшої школи. І ця обставина зіграла важливу роль в цій неприємній історії. Ще коли мама з донькою знаходилися в лікарні, Тетяна Журінська дізналася, що якщо вони звернуться в поліцію із заявою, то стануть в школі «персонами нон грата».

- Коли ми повернулися за речами, адміністрація школи - директор Ольга Вишнянська, Вікторія Рудольф і Ганна Осипова провели зі мною і чоловіком «роз'яснювальну бесіду». Нам заявили, що Матвій - хлопчик неагресивний, а Христина винна сама, тому що... спровокувала його. А, отже, Матвій продовжить навчання, його мама продовжить керувати. Ну а нас відправили у примусову відпустку, - каже співрозмовниця.

Незважаючи на сильний удар і побоювання нейрохірурга (7-сантиметровий шрам!), струсу головного мозку школярка, на щастя, не отримала. Але без стресу не обійшлося - вона часто зривається на сльози при згадці про школу, переживає з приводу втраченого волосся, не хоче виходити на вулицю, втратила впевненість в собі. І навіть просить батьків залишити її на другий рік, запевняючи, що нічого не знає з пройденого в 9-му класі, хоча її хвалили на всіх предметах. Правда, де буде вчитися дівчинка, і працювати її батьки, поки невідомо.

Варто сказати, що ні від Матвія, ні від його мами або шкільного керівництва ніяких вибачень не було. Проте, за словами Тетяни, поки вона заліковувала рану на голові і душевну травму доньки-підлітка, педагоги школи вселили колективу і учням, що винна саме Христина.

- А потім нашим спільним знайомим і друзям в Фейсбуці група якихось людей, мабуть, з подачі адміністрації школи STEAM, стала писати повідомлення, очорнити нас з чоловіком і характеризувати Христину як брехуху, яка нібито, тероризувала нещасного хлопчика з початку навчального року!

А що ж тато Христини? Це, напевно, цікавить багатьох, адже деякі глави сімей влаштовують на захист своїх чад чи не кримінальні розборки в стінах навчальних закладів. «Ну, по-перше, він учитель, по-друге, завжди намагався бути прикладом гідної поведінки для інших, тому скандалити не став, - каже Тетяна. - До того ж, спочатку він не знав, наскільки серйозна травма у дочки». Але коли приїхав в школу, то не побачив у кривдника доньки ні каяття у вчинку, ні страху можливого покарання. Тетяна Володимирівна згадує, що і вона в навчальний час лише раз перетиналася з цим хлопчиком, і тоді він встиг їй... нахамити.

Словесна дискусія не повинна переростати в фізичну розправу

У коментарях до посту Тетяни Журінської - майже 100-відсоткова підтримка постраждалої школярки та її батьків і лише деякі вважають, що соцмережа - не місце вирішення проблеми.

«Ніякі словесні дискусії між підлітками не мають підстави для переходу до фізичної розправи із співрозмовником», - пишуть в коментарях.

Тетяна Журінська дякує всім за підтримку, пояснює, що їхня заява знаходиться в ювенальній превенції, хоча «ілюзій сім'я не має».

«Телеграф» протягом вихідних намагався зв'язатися з Ганною Осиповою, проте нам це не вдалося. Позицію школи з цього питання обіцяли озвучити найближчим часом, однак на момент публікації цього не сталося.

Автор: Ірина Левченко

Фото Тетяни Журінської і скріни з Facebook