Мовне питання і відповідь

16 січня 2021 року - безумовно історичний день. Від сьогоднішнього дня працівники сфери обслуговування зобов'язані використовувати у спілкуванні з клієнтами українську мову. Здавалося б, контроль за використанням державної мови у країні, яка 30 років тому здобула свою незалежність, є абсурдним, але саме мовне питання є тим тригером, навколо якого одні об'єднуються, а інші навпаки - зайвий раз підсвічують його, намагаючись розколоти суспільство.

Моя сім'я є україномовною, але з дитинства у спілкуванні я частіше використовував так званий суржик. До приїзду в столицю.
2009 рік. Я - молодий, тоді 16 річний парубок вступив на навчання до КПІ та поселився до гуртожитку. Ні в транспорті, ні в магазинах, ні в кіно тоді почути українску мову було фактично неможливо. Її просто не було. Ба більше - у побуті (особливо серед молоді) було модним переходити на російську мову. Чомусь було саме так і ніяк інакше.

По радіо звучала російська попса і шансон, викладачі найкращого вузу країни часто були вже в солідному віці і просто не бажали перекладати свої навчальні програми на державну мову. Приблизно половина лекцій читалась російською, але "ставати в позу" було неможливо, оскільки дуже рідко студенти готові публічно йти проти викладачів (всім ще здавати сесію, готувати диплом і т.д.), а інтернет тоді лише заходив в активну фазу розвитку.

З дня мого переїзду до столиці минуло вже 11,5 років. За цей час ситуація змінилась радикально. Криваві події на Майдані, втрата Криму, кровопролитна війна на Донбасі проти адептів так званого "русского міра" показала багатьом, що мова є однією з основоположних цінностей нації.

Переломним моментом для українізації вважаю введення мовних квот на радіо та ТБ. Скільки українських музичних колективів ми дізнались якраз завдяки цим квотам - "Без обмежень", KAZKA та інші. Мало хто згадає, але перед вступом в силу цих квот багато хто жартував, що буцімто їх пролобіював Святослав Вакарчук. Ну не було в глобальному розумінні більше ніяких україномовних артистів, окрім групи "Океан Ельзи". Знайшлись. Це такий колосальний поштовх для культурного розвитку, що його важко переоцінити.

В той же час, я усвідомлюю, що величезний прошарок молодого населення з задоволенням слухає Басту, Моргенштерна та інших представників російського шлакошоубізу. Свого часу саме з моєї подачі Баста з 2017 року не виступає в Україні (детальніше тут).

Іншим архіважливим моментом для мене є озвучка фільмів українською. Чомусь фільм "Сам удома", який я завжди дивлюсь в період новорічних свят, в моїй голові ось уже десятки років звучить ЛИШЕ українською. І коли наші улюблені герої кінофільмів говорять до нас з екранів рідною мовою, то це однозначно закарбовується в голові і відкидати цей фактор неможливо.

Війна дала міцний поштовх для зйомок патріотичного кіно: "Кіборги", "Черкаси", "Позивний Бандерас" якісно відрізняються від фільмів про російських ментів, які до 2014 року цілодобово крутили по "ящику".

Чи є українська мова справді державною в Україні? Вже так. Мені є з чим порівнювати - в 2009-2010 роках про такий розквіт української мови ми могли лише мріяти. Зараза нею вже не соромно розмовляти, а часто навіть більш солідно.

Мене важко запідозрити у симпатіях до Володимира Зеленського, але за перший рік свого президентства він добряче додав в плані спілкування українською. Я двічі впевнений, що, відійшовши від телекамер, він і далі говорить російською, і дітей своїх вчить російській мові, але бодай публічно президент моєю країни повинен говорити державною.

Наостанок зверну увагу на сферу позашкільної освіти. На жаль, в 2021 році при влаштуванні в садок чи записі дитини в басейн досі треба уточнювати, якою мовою йде навчання. Більшість спортивних секцій (принаймні у Києві) чомусь спокійно проводять заняття російською... а мій син цієї мови не розуміє! Очевидно, що викладачів українською я знайду, навіть якщо це буде дорожче, однак сама постановка питання звісно виглядає утопічно.

У школі скасували новорічні свята через відмову учня співати пісню російською: деталі скандалу на Сумщині

Незалежно від мови спілкування, всі громадяни нашої країни мають рівні права. Дивно (чи навіть дико), що для захисту власної мови і власних прав потрібно робити зауваження і відчувати себе ніяково. Агов! Російську мову є кому захищати, хто захистить українську? Лише ми самі. Кожен з нас.

P.S. Особливо дивним вважаю показове використання російської мови в соцмережах. Коли ти знаєш, що людина в житті спілкується українською, але в мережі бачиш "прівєтікі падпісчікі", то це дуже смішно.

ТОП рідного YouTube в якому немає українського. Чому так сталося?