ТОП рідного YouTube в якому немає українського. Чому так сталося?

Автор
4083
ТОП рідного YouTube в якому немає українського. Чому так сталося?

Експерт проаналізував, чому українська мова програє конкуренцію російській на ютубі

Останні 7 років на початку грудня Google публікує свій ТОП-10 музичних відео в Україні за рік. Останнім часом такі перегляди стають індикатором музичного смаку громадян нашої країни. 

Більшість українських співаків та співачок з цього списку мешкають в РФ і мають опосередковане відношення до української культури. Але і їх там взагалі не так багато. Найпопулярнішими виконавцями цього року в запитах за музичними відео стали російські виконавці. Єдиний вітчизняний артист, який мешкає у своїй країні, а не в сусідів Monatik опинився в цьому хіт-параді на 10 місці разом з Вірою Брежнєвою.

ТОП - це індикатор смаку молоді

Дорослі люди або мають вже стійкі вподобання, або досі дивляться ТБ та слухають радіо. Впливати на молодь у більшості своїй вони не можуть.
Отже, ТОП-10 кліпів в Україні за 2020 рік виглядає так:

  • Клава Кока & NILETTO - Краш (official video)
  • LITTLE BIG - HYPNODANCER (Official Music Video)
  • ARTIK & ASTI - Девочка танцуй (Official Video)
  • MIA BOYKA & ЕГОР ШИП - ПИКАЧУ
  • Little Big - Uno - Russia - Official Music Video - Eurovision 2020
  • MORGENSHTERN & Элджей - Cadillac (СЛИВ КЛИПА, 2020)
  • Dabro - Юность (Official video)
  • MORGENSHTERN & Тимати - El Problema (Prod. SLAVA MARLOW) [Премьера Клипа, 2020]
  • Баста & Zivert - неболей
  • MONATIK & Вера Брежнева — ВЕЧЕРиНОЧКА

Багато кого з інтелігентної та патріотичної аудиторії ця десятка дуже схвилювала. Особливо, Моргенштерн з Тіматі та навіть Баста, який виступав в окупованому Криму.

Що коїться в головах у слухачів?

Минулого тижня цим питанням спантеличувалася більшість культурних діячів. В минулі роки ситуація була не набагато краще. Цього року митців та поціновувачів вітчизняного арту обурює аж цілих два Алішері Валєєви (читай Моргенштерн) в чаті на 6 та 8 позиціях. А от те, що у 2019 перші дві позиції посідав Артур Пирожков, всі, мабуть, вже й забули.

Щоправда, минулого року в ТОП-10 потрапили аж 3 вітчизняних виконавці: Время и Стекло, NK та Jerry Heil. Є там ще, як і цього року, Artik & Asti з Запоріжжя та Черкас. Але вони там давно не мешкають.

У 2018 році розподіл був приблизно 50 на 50, у 2017 50 на 30%. Але 3 роки тому хоча б дивилися західний продукт. Зараз майже зник український. Час бити в набат? Ні! І є багато факторів чому так трапилось. І тут справа не в патріотичному чи непатріотичному президенті, як хтось може зараз заявити.

Давайте послідовно

Перший важливий пункт - це вік. Онлайн режими мають юнаків, офлайн більш дорослих. Поки так, поки важко звикнути. Всім. В молодої аудиторії зараз дуже швидко змінюється смак. З цим теж нічого не поробиш. Це раніше актуальність артиста можна було розтягувати на роки. Зараз все занадто швидко. Нещодавно про це писав Мітя Раєвський, колишній редактор Bird In Flight, а зараз Бабелю.

"... люди, які повинні розуміти як влаштовані ці ринки, пишуть про Монатика, наприклад. Мовляв, ну ось же наші зірки є, навіщо їм російські? Проблема в тому, що від смаків наймолодшої частини аудиторії український шоу-бізнес відстає навіть не на крок, а мінімум на два. Ви тільки задалися питанням, чому наша молодь слухає Фейса, а вже і Фейс - вчорашній день. а Оксімірон - позапозавчерашній.

Пора подумки покинуть епоху, коли артисти були популярні роками і роками формували естрадну повістку. Тепер все навпаки. Щороку мінімум повістка змінюється, а торішні зірки або намагаються вписатися в умови, які постійно оновлюються, або сходять з дистанції. Прискорилися процеси, прискорилися алгоритми споживання контенту, все прискорилося".

Ну й довіряти статистиці переглядів, лайків, репостів з російського боку… Наш експерт. правовий адміністратор гурту "Бумбокс" Кирило Цуканов, зазначає, що таку статистику не варто сприймати як прозору.

“Якщо вірити у правдивість цього рейтингу з 10 руспоп виконавців, то ситуація вельми дивна. Про “вірити” я кажу не просто так, а знаючи закидони росіян щодо кібер-атак, в тому числі пов’язаних з президентом. Але, заради справедливості можна сказати, що Моргенштерн представлений широко. На ринках присутній із колоночок продавців”.

На інвестиції також звертає увагу другий наш спеціаліст - співзасновник порталу Rap.ua Микита Деменков. В горезвісного Моргенштерна є умовні фінанси на реалізацію себе. Він може звучати нав’язливо з кожної праски. Й інформаційну війну з нашим сусідом ніхто не відміняв. Може хтось думає, що з початком “миротворчого процесу”, вона закінчилася, так ні.

“Що стосується чартів - у нас є дуже давня історія взаємодії з Росією і це потрібно визнати. Звичайно, що є вплив і звичайно можливостей у артистів там зараз більше. Я про матеріальний аспект.

Що робити, щоб цього не було? По-перше всю критику надсилати не на користь різних Моргенштернів (не думаю, що вони ведуть інформаційну війну проти України - вони просто заробляють гроші), а на користь нашої держави.

Підтримка українських артистів наразі відсутня. Треба більше освітлювати її, в неї треба більше вкладати. Одних лише квот недостатньо.

По-друге - не слід сприймати це як змагання. Якщо у умовного Моргенштерна є умовні $100 тисяч на просування кліпу, а у умовного Паліндрома їх нема - більше переглядів буде у Алішера і це ніяк не стосується якості музики”.

Раптом, хтось не знає, хто такий Паліндром - ось його кліп для прикладу.

Третій пункт, він на поверхні, але ніхто не звертає на нього увагу - мова пошукових запитів. Дивіться уважно - за останні 3 роки у статистиці запитів українського Google майже не має мови. Найпопулярніші, персони, питання "Що таке?/Что такое?" та питання: "Як?/Как?" майже все російською. Можливо українці вважають, що в нас дуже слабкий мовний сегмент інтернету, сайти не виходять в ТОП за потрібною інформацією. А можливо просто ще не готові шукати українською те, що звикли питати російською. Й як вже писав Мітя Раєвський “Ютуб не можна квотувати”.

Ще момент у пошукових системах – якою мовою сформульований пошук – такі й будуть результати, тобто якщо ви наберете – НОВОЕ ПОСЛУШАТЬ, оце й буде вам “послушать”, - говорить виданню Кирило Цуканов. -Також, мені здається, що відсутність концертів наших виконавців теж мала свій ефект на вимушених домосідів, що люблять слуханути новеньке, а тут тебе північна муз мафія і чекала.

Хороше питання – звідки люди знають про цих упирів? Тут два джерела – ТВ та інтернет. Тобто інтернет – це очевидно, а ось ТВ, навіть таке нікчемне, все одно ще дивляться люди. А М1 та М2 все ж ні ні але й показують роспоп . Плюс до всього користувачі ВК не сплять. VPN не проблема, та й проскакувала версія ВК для андроїдів, де й ніякий VPN не потрібен був.

Надія є?

Звісно, можна змінити ситуацію на краще. Тут автор цього матеріалу та експерти доходять єдиної оптимістичної думки. Але у двох респондентів більш позитивні рецепти.

"Слухачам (якою б мовою вони не спілкувались) треба більше звертати увагу на наших артистів, - вважає Микита Деменков. - Не тих 10 обличч, які нам нав’язують з екранів, а тих, хто робить круту DIY музику. Повірте їх багато і кожен цікавий по-своєму.  Є ряд незалежних порталів, які все це висвітлюють - ми в тому числі. Просто слідкуйте і все буде добре".

З ним згоден і Кирило Цуканов: "Додам ще й загальну ледь вловиму політику на покращення відносин з РФ. Прострілює, не дивлячись на те, що нас звідтіля прострілюють у прямому сенсі. Потап туди ж. Бузова! Що робити? Головне не забороняти. Буде ще цікавіше. Якось зробити, щоб це слухати було не круто. Чорний піар для цих клієнтів? – Можливо. Чому ні? Складати такі ж дебільні пісні українською? – Мабуть, не вийде. Коротше – молодь, слухай гарну музику та г*мно теж своє слухай. Повір, його також вистачає".

"Українська музика зараз переживає дуже цікаві часи. Вона тільки набирає. Причому набирає суттєво, а хто цього не помічає не є достатньо компетентним. Все в музики буде добре. Так, індустрії не вистачає грошей, але крутих артистів море - треба це тільки побачити", - резюмує Микита Деменков.

Від автора

Повірте, нам зараз, як і 10-20 років тому взагалі не потрібні нормальні виконавці з турами. Навіщо сюди привозити Ніка Кейва або Роберта Сміта, якщо достатньо попурі на День Незалежності. Такі перформанси є дуже гарним індикатором.

До речі, наша влада навіть не спромоглася спитати про право на виконання чужих пісень. Той самий Бумбокс не давав дозволу, наприклад.

Той, хто хоче сходити на щось якісне, поїде за кордон. Тут проводити концерти поки не варто. Публіка хоче їсти, публіка втомилась від всього, що стосується виживання та постійної праці. Їй зараз не дуже заходить культура.

А владі й не потрібно виховувати смак. Цим займається група ентузіастів. Роблять рейви, виставки, фестивалі соціальних інновацій. А Мінкульт замість того, щоб приєднатись до молоді, яка є показником сучасних тенденцій та смаків, продовжує просувати шароварщину та щось дуже нудне для активної аудиторії. Зате народне та не поза планом, який затверджували ще при УРСР.

Що ж, най буде так. Поки народ не зголодніє до видовищ, а ті, хто керує не зрозуміють силу культурної дипломатії, буде так, як зараз. Щоб суспільство сказало про велике своє потрібна підтримка. Але це вже тема для окремого дослідження взаємодії держави та пасіонаріїв від мистецтва.

Нагадаємо, український серіал "Спіймати Кайдаша" серед пошукових запитів українців зайняв друге місце, випередивши російськомовні серіали.

Олександр Poison Нечай