КамАЗ літав, Гелетей нагороджував - але ніхто не бачив: Влада Сорда запідозрили в обмані з орденом і пораненням в Іловайську

Автор
553
КамАЗ літав, Гелетей нагороджував - але ніхто не бачив: Влада Сорда запідозрили в обмані з орденом і пораненням в Іловайську

Ветеран АТО і доброволець Влад Сорд потрапив в об'єктиви фотокамер після затримання через розбиті двері Офісу президента, в його біографії знайшли цікавий момент

З минулої суботи, 20 березня, увагу найбільш активної частини населення країни прикуто до подій на Банковій під Офісом президента України: як до приводу, за яким збиралися учасники акції, так і до її наслідків. В тому числі до затримання єдиної людини, яка нібито розбила скло вхідних дверей ОП, Владислава Гранецького-Стафійчука, відомого під псевдонімом Влад Сорд. Повідомлялося, що він "поет, прозаїк і ветеран бойових дій, який з перших днів війни чотири роки захищав Україну на східному кордоні під позивним "Змій". Побував в гарячих точках Донбасу - від Слов'янська до Пісків і шахти Бутівка.

Ясна річ, що на захист товариша, настільки нестриманого у своїх діях - можливо, саме після жорстоких боїв на передовій, готові були дружно встати учасники бойових дій і ті самі волонтери, які першими почали забезпечувати практично беззахисних, босих та голодних армійців і добровольців. Але згуртованості не вийшло: частина тих, хто "в темі", засумнівалася в реальності бойових заслуг і деяких нагород Владислава на той момент ще Стафійчука (прізвище дружини молодий чоловік додав після одруження у 2017-му).

Без Указу президента нагорода - значок

Першим орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня на польовій формі Влада зацікавився відомий волонтер Микола Колесник - депутат міської ради Кривого Рогу, куратор батальйону "Кривбас". Річ у тому, що Влад ще на Майдані приєднався до "Правого сектору" та з ними вирушив на фронт. "А основні групи" ПС "базувалися у нас в батальйоні" - пояснив "Телеграфу" Микола Колесник. І настільки висока нагорода як орден Богдана Хмельницького - безпосередньо пов'язана саме з подіями 2014 року.

Ось як про передумови до свого нагородження Влад Сорд розповідав "Укрінформу":

- Після цього ми поїхали в Іловайськ в складі цієї групи. Ми там були вже два тижні, я був стрільцем прикриття, утримував позицію. І коли закінчилися патрони, я спустився в другий невеликий окоп, і його раптом накрило "Градом". Неподалік від цього окопу, метрів максимум за 15, стояв КамАЗ порожній зі скошеним кузовом, він був побитий уже, оплавлений. І коли почався обстріл, нам нікуди було бігти, тому і залишилися в цьому окопі. "Град" до нас не долетів, але два снаряди потрапили в той КамАЗ. І він робить три обороти й влітає бортом в наш окоп. Він просто змішав з землею 10 осіб, вони загинули, моєму напарнику відрізало ноги, а мені пощастило - просто кузовом "погладив" по спині - і у мене від шиї до куприка хребці були надщерблені.

Удар був сильний, десь на хвилин 10 я втратив свідомість, і болю взагалі не відчув. ... І добре, що у мене була рація, я викликав командира, який прийшов і витягнув мене. Я не відчував болю, але коли командир підняв мене на ноги, я став падати. Взагалі нижче пояса нічого не відчував".

На лікування Владислава відвезли в Дніпро, в госпіталь ім. Мечникова. З того ж інтерв'ю: "Навчався заново ходити, там мені пан Гелетей вручив орден Богдана Хмельницького, хоча я не був військовослужбовцем, не мав звання". Подібних інтерв'ю було кілька, для видань різного рівня, в тому числі BBC-Україна і "Цензор".

Щоб остаточно розвіяти свої сумніви, Микола Колесник вирішив знайти президентський Указ, згідно з яким і відбулося це нагородження в стінах медустанови. Однак пошук нічого не дав, не знайшлося посилання на нагородження ні Владислава Стафійчука, ні "Змія", якби раптом він пройшов виключно по позивному.

Тоді Колесник делікатно, не називаючи прізвища особи, поділився сумнівами з друзями-атошниками - в надії, що відгукнеться той, хто служив разом з Владом, був очевидцем цих подій, лежав з ним в госпіталі й готовий пролити світло на деякі незрозумілі моменти. На своїй сторінці в ФБ підкреслив: "Не заперечую цього, навпаки, хочу висвітлити подію-вчинок, за який Гелетей особисто нагородив добровольця у 2014 році БХ 3 ст. Хто робив подання? Тому що за "просто так" не нагороджують".

До пошуку приєдналися чимало колишніх бійців. Але ясності відомості не додали.

Вітька Фома: "У складі якого підрозділу він був в Іловайську і де там окопи були??? Два окопи навколо школи й один у дворі сам нарив, а інші - ворожі окопи, в тих, що навколо школи. Таких випадків не було! Може, в Многопіллі близько Іловайська?!".

Ірина Желдак: "За 14 рік я знайшла близько десятка Указів, його прізвища немає. Може, не всі знайшла, буду вдячна, якщо хтось дасть посилання".

Валерій Бондарчук: "Він не нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст. Всі лицарі ордена, відповідно до Указів Президента України, є на сайті в публічному доступі. Такої особи (Стафійчук Владислав) серед лицарів цього ордена немає".

Андрій Міхейченко: "Державна нагорода вручається тільки після відповідного Указу президента. Інакше цей значок - фейк. В Указах бували і "правосеки", і цивільні..."

Свідків немає в живих, посвідчення пропало

Дізнавшись про таку ситуацію, "Телеграф" також вирішив упевнитися в правдивості слів молодого захисника. Тому з проханням надати документи, що підтверджують подвиг і нагородження, звернувся до адвоката Владислава Гранецького-Стафійчука Дмитра Мазурки. Юрист пообіцяв допомогти редакції, але, мабуть, поки не встиг, тому що більш зосереджений на долі кримінальної справи.

"Телеграф" також відправив запит щодо нагородження на президентський сайт, але офіційні відповіді так швидко не приходять. Невідома поки атошникам і позиція по даній ситуації Міністерства у справах ветеранів.

Розвіяти всі сумніви міг би сам Владислав. І, дізнавшись про те, що вони існують, Влад безпосередньо відповів Колеснику на деякі питання. Волонтер виклав відповіді у відкритий доступ.

Реальна війна - НЕ реконструкція стародавніх подій

До моменту публікації матеріалу фотографій нагороди з номером все ще немає. А ось історія вже викликала розчарування у тих, хто пройшов пекло російсько-української війни.

Ярослав Куліда: "Я думав, бачив багато лівака, навіть серед знайомих людей. Але цей - шедеврал, зізнаюся. Решта просто стемніє. Слабаки й користувачі або ж майже чесні люди. На тлі цього примірника всіх інших можна пробачити заочно і не брати дурного в голову. Всім добра!".

Andre Morua: "19 років йому в 14-му було. Саме час для подвигів. Або зробити, або придумати. Але з орденом це перебір. Як ще не сказав, що ротою командував?".

Сергій Копчик: "Молодість - вона така... Та ще й письменник... Хотів більше подвигів, що не зробив... уявив і написав. Оскара за сценарій не дають, то орден повісив. Все б нічого... якщо б з нього не робили чергового кумира".

В обговореннях даного випадку наводилися також інші приклади героїзації сучасників - тих же Надії Савченко або Семена Семенченко-Костянтина Гришина.

Дехто навіть згадав, що сам Владислав розповідав, як в ранній молодості захоплювався рухом історичної реконструкції.

Андрій Кобзар: "Тут трохи інша справа. Він - рекон, а у реконів до нагород ставлення особливе. Тобто, він навіть лівого "Хмеля" начепив, всі абсолютно відзнаки носив (це по фото чітко видно), а "Іловайського хреста" - не отримав, хоча, за його словами, в Іловайську був поранений? Щось не зростається".

Після розголосу сумнівів щодо участі Влада Сорда в іловайських подіях додалися кілька фотодокументів з датами.

"Ось фото за 17 серпня 2014 року, коли, за його версією, він вже майже тиждень воює в Іловайську, зроблене на блокпості між Донецькою та Дніпропетровською областю. До речі, "муху" він тримає задом наперед. Геолокація додається", - пише Микола Колесник.

Наступний знімок датований 7 вересня 2014 року: "Це коли він зовсім контужений з розбитою спиною лежав у "госпіталі-лікарні" Мечникова, а на сцені, мабуть, тоді співає Гелетей, який після концерту спустився і нагородив Влада орденом Богдана Хмельницького 3 ступеня". Від Артемія Фролова Колеснику також надійшла інформація про те, що той бачив "Змія" під час Іловайських подій "в дещо іншому місці, ніж Іловайськ".

Крапки над "і" поки не розставлені. Куратор "Кривбасу" написав на своїй сторінці в ФБ так: "Я із задоволенням написав би наступний пост, але поки почекаю:

"Я вибачаюся перед лицарем ордена Богдана Хмельницького 3 ступеня Другом Сордом, Владиславом Гранецьким-Стафійчуком, за те, що поставив під сумнів нагородження його орденом, не знайшовши Указу президента про нагородження, і не знайшовши інформації, як Гелетей нагороджував бійців і цивільних осіб в лікарні Мечникова. Прошу мені вибачити цю помилку!".

Сам Владислав, мабуть, також зацікавлений в тому, щоб дізнатися, хто роздавав державні нагороди щедрою рукою: "З огляду на обставини того нагородження, було б непогано докопатися, хто взагалі відповідальний за тодішню роздачу нагород".

... Замість післямови. Тема фальшивих нагород і лжеподвигів не нова. Грішили свого часу й учасники тієї самої "Великої Вітчизняної". Тому, коли в 50-80-ті роки минулого століття офіційні видання (а соцмереж тоді не було) стали активно публікувати спогади ветеранів, то всіх їх попередньо повинні були перевіряти співробітники спеціального відділу військкомату. Воїни-ветерани легко сипали назвами частин, фронтів, залишених і взятих населених пунктів, командирів, побратимів, нагород і подвигів. І іноді забували, плутали, давали неточну оцінку ситуаціям, ненароком розкривали держтаємниці і, траплялося, приписували собі героїчні вчинки. Ну а тепер розповісти про себе світові можна набагато швидше. Але фото-відеофіксації, геолокації та інші досягнення сучасної техніки допомагають розібратися в "обох сторонах медалі".

Нагадаємо, Влада Сорда відправили під цілодобовий домашній арешт.