Україна може повторити шлях Вірменії - її долю вирішать інші держави, - Олег Жданов

Нещодавно голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук представив "План дій по Донбасу", що включає в себе пропозиції щодо припинення конфлікту на сході і навіть пункт про вибори в Донецьку і Луганську навесні 2021 року. Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов в інтерв'ю «Телеграфу» оцінив перспективу втілення в життя цього плану і поділився своїм прогнозом щодо майбутнього Донбасу.

- Кроки, які озвучені в плані Кравчука, є фізично нездійсненними. Єдиною метою появи такого плану, на мою думку, є отримання негативної відповіді від РФ для подальшого замороження конфлікту. Далі Україна, очевидно, звинуватить Росію в тому, що вона не йде на поступки в той час, коли Київ готовий до певних компромісів. Таким чином Зеленський акцентуватиме на своїй готовності до переговорів, але сам конфлікт буде заморожено.

- Кремль наполягає на реалізації мінських домовленостей, а Банкова пропонує план Кравчука. Чи можливий вихід на якийсь середній варіант, на який погодяться всі сторони?

- Реалізація "мінських домовленостей" фізично неможлива. В них чітко прописаний особливий статус для ОРДЛО з внесенням змін до Конституції. Фактично, мова йде про федералізацію України, що означає повернення нашої країни в політичну орбіту Кремля. Це абсолютно неприйнятно для України. Зверніть увагу, що на протязі шести років Москва жодного разу не змінила свою позиці стосовно цього питання. Її повністю влаштовує виконання Мінську. І жодних інших пропозицій вони не підтримають.

- Замороження конфлікту на Донбасі - найкращий варіант для України?

- Нинішня влада повністю повторює кроки своїх попередників. Я так розумію, що Петро Порошенко підписував "мінські угоди" з впевненістю, що він їх виконувати не буде і якось зможе "вирулити". Те ж саме робить Зеленський. Перші його слова були: "Ми зараз швиденько домовимося, ви лиш нам не заважайте". Пройшло півтора роки, Зеленський і компанія побачили, що Росія стоїть на своїх позиціях і не йде на жодні компроміси. В той же час, українське суспільство не сприймає "мінські домовленості" в контексті федералізації України. З іншого боку, мені здається, що Зеленський боїться Путіна і тому не може зробити крок в напрямку пошуку іншої платформи чи виходу з Мінська. В такій ситуації заморожений конфлікт для української влади є найкращим варіантом. Президент і його оточення може наполягати, що вони зробили все можливе, але Росія відмовляється повертати Донбас, тому конфлікт там буде заморожено.

- Стосовно виходу з Мінська - використання яких платформ можливе для урегулювання конфлікту?

- Мінський майданчик використовується для вирішення гуманітарних та організаційних питань, але ніяк не політичних. Політичні питання вирішуються в нормандському форматі. Його розширення було б на користь України, однак головне питання полягає не в кількості учасників, а у відповіді на питання "хто є іншою стороною конфлікту". Наразі українська влада не називає війну війною, не вказує конкретно з ким ми воюємо. Коли буде сказано офіційно, з ким ми воюємо, тоді вже визначайте коло учасників цих перемовин.

В "мінських домовленостях" Росія не визнає себе стороною конфлікту. Неможливість урегулювати питання полягає у відсутності іншої сторони конфлікту. На переговорах нормандського формату Росія, Франція і Німеччина фактично обговорюють, як Україна має помиритись сама з собою.

Чи може Україна силою повернути Донбас?

- Днями неочікувано завершилася війна за Нагірний Карабах. Росія і Туреччина отримали свої геополітичні дивіденди, Азербайджан повернув власні території і лиш Вірменія програла, ставши по суті донором для успіху всіх інших учасників процесу. Чи може Україна повторити долю Вірменії і стати жертвою подібного розподілу у випадку домовленостей сусідніх держав на регіональному рівні або у випадку укладення так званої Big deal між США і Росією?

- Зважаючи на ситуацію, яка склалася у вищому керівництві держави, Україна справді може виступити в ролі розмінної монети при домовленості між Росією і США. Якщо Вашингтон почне домовлятись з Москвою щодо безпекових питань, зокрема збереження НАТО та певних сфер впливу, то Україна може бути предметом перемовин. Єдине, що може врятувати нас від такої участі - підключення до цього процесу інших серйозних гравців, зокрема Туреччини та Великобританії. Анкара, наприклад, зацікавлена у відриві України від Росії та вирішенні геополітичних питань у розподілі ринків збуту на євро-азійському напрямку. Але політика президента Зеленського може привести до того, що ми залишимось біля розбитого корита. Ми повинні проявляти ініціативу, пропонувати шляхи вирішення та самі намагатись залучати глобальних гравців.

Путін готовий віддати Донбас за однієї умови, але з Кримом буде важче - Леонід Гозман

- Що можете сказати про Кримську платформу, яку презентував президент Зеленський? Україна намагається підключити якраз Британію та Туреччину до переговорного процесу, щоправда без конкретики...

- Ідея Кримської платформи дуже хороша, однак справді немає конкретики. Сподіваюсь, що до травня 2021 року, коли, як заплановано, мають зібратися учасники Кримської платформи, Україна складе план дій по поверненню півострова. Якщо такого плану не з'явиться, як це зараз з програмами політичного та економічного розвитку України, то ця ідея вмре, не народившись.

На прикладі Нагірного Карабаху можна побачити, що ми зараз проходимо шлях Азербайджану. Вони теж спочатку все втратили, а потім пройшли десятиріччя, поки вдалося повернути. Звісно, в Азербайджані все не так ідеально - високий рівень корупції та об'єми тіньової економіки, однак варто звернути увагу на бойову складову. Спочатку Гейдар Алієв, а потім його син Ільхам Алієв особисто займались питаннями обороноздатності країни. І ми побачили результат - шість тижнів і бліцкриг вдався.

 Автор: Ярослав Жарєнов