Банний день в СРСР: як з’явився і навіщо він був потрібен

Багато українців ще з часів СРСР пам’ятають, що субота вважалася "банним днем". Для народженого в Радянському Союзі цей день був не лише про обов’язкові помивно-гігієнічні заходи, а ще й про щось більше.

Проте вже мало хто згадає, навіщо його створили і чому саме у цей день тижня. "Телеграф" вирішив провести своїм читачам невеликий екскурс в історію.

Важливо розуміти, що радянські люди милися рідко. На відміну від сучасної людини, вони не мали змоги купатися досхочу. Не у всіх радянських громадян була можливість плескатися у ванній на втіху. У сталінські роки (приблизно до середини-кінця п’ятдесятих – ред.) більшість звичайних городян жили в робочих бараках та комунальних квартирах.

В останніх могла бути хоч якась ванна кімната. А ось у бараке не передбачалося жодної ванни зовсім. Тому звичайна радянська людина мала раз на тиждень йти митися в лазню.

У шістдесяті роки почали з’являтися хрущовки. Однак, вони також не завжди були обладнані ванними кімнатами. Зовні будинок міг виглядати як звичайна хрущовка, але туалет був на вулиці. Митися треба було ходити до тієї ж самої лазні.

У самі лазні люди ходили компаніями. Там зустрічалися з друзями, вели розмови по душах, обговорювали останні новини та події, просто пліткували та відзначали свята, круглі дати та призначення.

Навіть з появою ванних кімнат у квартирах люди не закинули суботню традицію ходити з друзями в лазню.

Раніше "Телеграф" розповів про рибний день у СРСР.