5 міфів про відносини, з якими треба попрощатися

І багато з них міцно увійшли у практику численних «коучів» і психологів-консультантів усіх мастей.

Тим часом із більшістю з них давно час прощатися, оскільки шкоди від них набагато більше, ніж користі.

Хибна впевненість у собі, набута за допомогою сумнівних методів, триває недовго, але може обернутися ухваленням помилкових рішень, які дорого коштуватимуть.

Ось п’ять поширених міфів про психологію, людську поведінку і роботу мозку, з якими давно час розпрощатися.

1 Міф: чоловіки і жінки розмовляють різними мовами

Про це постійно стверджують автори бестселерів із промовистими назвами на кшталт Про що думають жінки або Як жінці зрозуміти чоловіка.

Міф про те, що чоловіки і жінки спілкуються по-різному, виник давним давно — в епоху «розвиненого сексизму», коли нікому не спадало на думку, що різниця в поведінці може бути зумовлена не статтю і генетикою, а зовсім іншим фактором. 

Дослідження, які приділяли увагу гендерним ролям у суспільстві, почали з’являтися порівняно недавно, але сьогодні більшість вчених схиляються до того, що саме ярлики, які навішує суспільство, відіграють вирішальну роль.

Психологи також зазначають, що в суспільствах, де гендерні ролі меншою мірою тяжіють над людьми, чоловіки і жінки набагато легше знаходять спільну мову між собою.

2 Міф: протилежності притягуються

Один з найживучіших міфів про дружбу, кохання і сімейне життя.

Десятиліттями, якщо не століттями, нам розповідають, що протилежності притягуються, подібно до «плюса» і «мінуса» у фізиці.

Зокрема, кажуть «консультанти», це важливо в особистому житті, оскільки люди з протилежними характерами нібито утворюють міцніші пари.

Мовляв, двоє людей з різними інтересами, поглядами на життя, і несхожими темпераментами цікавіші одне одному.

За цією логікою, інтроверту краще жити з екстравертом, тихоні зі скандалісткою, сові з жайворонком і т. д.

На практиці все виглядає інакше.

Дослідження показують, що у тривалих стосункках щасливіші ті пари, які складаються з людей, схожих один на одного.

Людям зі схожими поглядами на життя легше налагодити стосунки, домовлятися зі спірних питань, переживати негаразди і кризи, які неминучі у тривалому спільному житті.

3 Міф: криза середнього віку неминуча

Під впливом статей у глянцевих журналах і всіляких сумнівних бестселерів багато людей щиро вірять у таке поняття як криза середнього віку. І навіть більше, вважають, що вона абсолютно неминуча.

Тобто коли тобі виповниться 40, ти просто зобов’язаний змінити зачіску, стиль одягу, купити мотоцикл, знову почати слухати Оззі Озборна. Ну і «на здачу» — обзавестися молодою коханкою.

Тим часом, дослідження не підтверджують обґрунтованість цієї теорії.

Згідно з багаттма авторитетним працями, до кризи середнього віку схильні не більше 10−15% населення. Всі інші люди з роками зберігають здатність мислити раціонально.

І стереотипні мотоцикли, дурнуваті зачіски і молоді коханки — не більше, ніж підстава для жартів.

4 Міф: потрібно вихлюпувати емоції

Часто кажуть, що активний прояв емоцій допоможе вам впоратися з гнівом. Простіше кажучи, якщо випустити гнів назовні, та й узагалі — вихлюпувати всі сильні емоції, то це призведе до психологічної розрядки.

Насправді, дослідження показують, що спалахи емоцій не ведуть до їх загасання, а навпаки — підживлюють їх.

Простіше кажучи, емоції зовсім не схожі на бензин, який можна повністю випалити і заодно припинити пожежу. Емоції підживлюються емоційними сплесками.

І якщо ви дуже злі через щось, то виплеснувши гнів шляхом кидання предметів або криками на оточуючих, ви, найімовірніше, тільки ще більше розлютитеся.

Інакше кажучи, даючи волю почуттям, ви лише продовжуєте той час, за який могли б заспокоїтися.

Психологи рекомендують знімати напруження фізичними вправами, але основну роль повинні відіграти продуктивні спроби впоратися зі злістю. Найкраще спробувати усвідомити, що вас розлютило, і спробувати вийти з конфліктної ситуації. Простіше кажучи, пожежу треба гасити, а не роздмухувати.

5 Міф: одна голова — добре, а дві краще

Всілякі бізнес-коучі й автори книг про менеджмент постійно говорять про необхідність брейнстормінгу.

Прийнято вважати, що найефективніший спосіб ухвалення рішень — це мозковий штурм. Для цього співробітників збирають у групи, проводять різні наради. Цій темі присвячено сотні бестселерів, і величезна кількість грошей крутиться в індустрії бізнес-тренінгів з цієї теми.

В основі всього цього лежить поширена ідея про те, що в групових обговореннях люди мислять креативніше. А випадкова фраза, вимовлена одним учасником обговорення, може привести до виникнення креативних ідей у інших учасників.

Оспівується ефект зворотного зв’язку і негайний обмін ідеями. Вважається, що все це призводить до сплеску креативності.

Однак, далеко не всі дослідження підтверджують ефективність такої стратегії.

Наприклад, відповідно до одного з недавніх досліджень, мозкові штурми часто неефективні, оскільки учасники тиснуть один на одного, і перестають чути конструктивні ідеї.

Під тиском агресивніше налаштованих учасників мозкового штурму багато людей перестають думати про вдаліші варіанти або не ризикують озвучувати свої ідеї, в яких самі сумніваються.

Посмішка впливає на людину краще, ніж почуття злості

Деякі люди схильні самостверджуватися під час мозкових штурмів, тому цілком захоплені думкою про продавлювання власних ідей. Це заважає почути і гідно оцінювати унікальні ідеї від інших учасників мозкового штурму.

Інші дослідження показують, що деякі люди просто не здатні креативно мислити в режимі реального часу. Для них важливі можливість спокійно в тиші обміркувати варіанти і прийти до цікавого рішення.