Академік від землі: хто дозволив розікрасти ділянки НААН і чому держава не може їх повернути

Сотні тисяч гектарів державної землі, якою розпоряджалася Національна академія аграрних наук, зникли невідомо куди. Землі академії родять на третину гірше, аніж приватні. А президент НААН Ярослав Гадзало похваляється, що його академія — ледве не найкраща наукова установа в світі.

Днями Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду черговий обвинувальний акт, який стосується правопорушень, пов’язаних із землею Національної академії аграрних наук (НААН). У справі фігурують підприємства із структури НААН — Дослідне господарство "Ставидлянське" та "Торговий дім НААН", керівництво яких завдало збитків державі на понад 28 мільйонів гривень.

Усі такі кримінальні справи, пов’язані з землею НААН, характеризуються однією цікавою особливістю: у них можуть покарати будь-кого, окрім керівників самої Національної академії. Ті кожного разу "не знають", чим займаються їх підлеглі. У це можна було б повірити, будь таких випадків один чи два. Але на сьогодні їх набралося десятки, якщо не сотні. А завдані збитки сягають багатомільярдних сум.

Та президент НААН Ярослав Гадзало робить вигляд, що все у порядку. Хоча саме він згідно статуту академії, як самоврядного органу, є відповідальні за кожен метр вкраденої землі і за кожну протиправну оборудку у підпорядкованих йому підприємствах.

Історично склалося, що після здобуття незалежності Національна академія аграрних наук (НААН) стала найбільшим землевласником в Україні. У 1991 році підпорядкованим їй інститутам і господарствам належало понад 707 тисяч гектарів державної землі. Для порівняння, на сьогодні усі державні земельні с/г активи складають 806 тис га.

З 1991 року частину з цих 707 тис га було розпайовано, а ще частина, схоже, просто випарувалась. Так, на початок 2020 року у постійному користуванні НААН залишалося 465 тисяч гектарів землі. Але проведений Рахунковою палатою аудит виявив, що до земельного кадастру внесено лише 320 тисяч га земель Академії. Де зникла ще третина земель (а це 145 тисяч гектарів) – питання, яке варто адресувати керівництву НААН. Перш за все задачка для її непотоплюваного президента Ярослава Гадзала.

В академіки між крапель

Гадзало особистість для української науки по-своєму унікальна. Шлях до президента НААН він торував (згідно з його публічною біографією) переважно не через науку, а через господарські та чиновницькі посади. Побував заступником голови колгоспу, директором приватних агрофірм, депутатом районної та обласних рад, функціонером обласної адміністрації і навіть заступником міністра. Паралельно, начебто, займався й наукою, але про якість видатні його досягнення у цій сфері не надто відомо.

Доля стати керівником найбільшого українського землевласника, Нацакадемії аграрних наук, усміхнулася Гадзалу ще за часів Януковича — у далекому 2013 році. Через 5 років, у 2018-му, він гордо заявляв, що НААН ще як мінімум на сто років залишиться головним науково-методичним центром із забезпечення високотехнологічного розвитку АПК.

Та насправді справи в Академії вже тоді були зовсім кепські – за даними Рахункової палати, врожайність на землях НААН (тих, які на той час лишилися) була на 35% гіршою, ніж в середньому по Україні. Тільки через це державі було завдано збитків на майже 1,5 млрд грн у 2018 році та 1,3 млрд грн у 2019-му. При цьому нерухоме майно, яке належало НААН, перебувало переважно в критичному стані. Із майже 1,1 млн кв м загальної площі 772 тис. кв. м були абсолютно непридатними, а ще 284 тис. кв. м хоча й придатні, проте не використовувалися.

Втім, прокуратура вважає, що насправді урожайність земель НААН була не настільки поганою. Там підозрювали, що показники врожайності умисне занижувались, а частина зібраної з земель НААН продукції йшла "наліво", забезпечуючи додаткові мільярдні "прибутки" академіків на чолі з Ярославом Гадзало.

Але найбільший "прибуток", ймовірно, приносили земельні схеми. Частина схем реалізовувалась відкрито, під патронатом самих керівників НААН (наприклад, схема виділення землі "своїм людям" у с.Гатне під Києвом, яку академіки благословили власними підписами). Інша частина – коли Гадзало та Ко вдавали страусів, ховаючи голови в пісок, і вдаючи, що не помічають оборудок у себе під носом. Не помічали, звичайно ж, не за просто так.

Результатом, як вже згадувалося, стали майже 150 тисяч "зниклих" гектарів державної землі. При цьому сам Гадзало, звичайно ж, не бідував. За даними УП, земельні схеми могли приносити голові НААН та його спільникам близько 20 мільйонів доларів щороку. У зв`язку з цим у липні 2023 року в елітний маєток Гадзало з обшуками завітала СБУ. Обшуки були пов’язані зі справою, яку ще раніше відкрила Генпрокуратура за фактами зловживань в НААН.

Ця справа не єдина, де Гадзало фігурує особисто. У грудні 2020 року СБУ заявила, що Гадзало був викритий на отриманні хабаря у вигляді елітної автівки. За даними правоохоронців, він отримав позашляховик Volkswagen за включення претендента до списку на заміщення вакансії академіка.

Прокуратура пізніше розповіла, що окрім авто міг бути й інший хабар – Гадзала звинуватили вимаганні у 4 млн грн. за не звільнення з посади керівника одного з підпорядкованих підприємств.

Наразі у власності Гадзала та його сім’ї – офіційно перебуває "усього лише" дві квартири (178 та 123 метри квадратні), 2 житлові будинки (65 та 380 метрів квадратні), кілька тисяч квадратних метрів землі та трохи більше мільйона у гривнях на рахунку. Але неофіційно майна, звичайно, може бути набагато більше. Враховуючи й майно, яким він користується поза декларацією.

Ще у 2019 році "Схеми" розповідали про відсутню в декларації академіка елітну квартиру на столичному Печерську, куди службові автівки регулярно підвозили керівника НААН . Пізніше правоохоронці під час обшуку виявили в ній 100 тисяч доларів готівкою. Гроші, як, власне, й квартиру, "взяв" на себе син Гадзали. Щоправда, журналістам він заявив, що "не пам’ятає", як купував елітну нерухомість, а гроші, мовляв, позичені.

Не бідують і інші родичі Ярослава Гадзала, які завдяки йому обзавелися ласими шматками землі. Причому ця земля "за сприяння" Ярослава Гадзали була виділена з фондів, що належали підпорядкованим НААН підприємствам. Зокрема відомо, що дочка Гадзала та її чоловік Юрій Черник ще у 2013 році отримали ділянки, які належали ДП ДГ "Чабани" у селі Гатному на Київщині.

Цю резонансну справу вже кілька років ведуть НАБУ та САП. Всі докази у ній, здавалося б, беззаперечні – президія НААН, у складі якої був і Гадзало, погодила своїми підписами роздачу ділянок родичам та "правильним" чиновникам. Та вона, як і справи про хабарництво , як і інші справи стосовно Гадзала – поки закінчилась для головного аграрного академіка нічим – покарання він так і не поніс.

Як Гадзала "оминули" у справі по Гатному

Нагадаємо, справа стосується розкрадання 15 гектарів особливо цінних земель Держпідприємства ДГ "Чабани" Національного наукового центру Інститут землеробства Національної академії аграрних наук у селі Гатному, що під Києвом.

Як зазначає НАБУ, протягом 2013-14 керівництво НААН проігнорувало вимоги законодавства і без погодження із КМУ та без згоди парламенту ухвалило рішення про припинення права постійного користування земельними ділянкам ДП "Чабани". Простіше кажучи – дали підприємству офіційне благословення відмовитися від землі, начебто, як від непотрібної.

Далі включилося Держзмагентство і відповідним наказом землю відібрали у підприємства документально. У результаті оборудки 138 ділянок елітних земель опинилася в приватних руках, а державі було завдано збитки на 44 мільйони гривень.

Коли НАБУ, так би мовити, "піарило" цю справу 2019 році – у ній було 5 головних підозрюваних, серед яких і Ярослав Гадзало. Бюро навіть випустило спеціальну мультимедійну статтю, де в деталях змалювало схему оборудки і участь у ній керівництва НААН.

"У результаті такого рішення ділянки перейшли у власність наперед визначених осіб. Серед отримувачів ділянок не тільки підозрювані та їхні близькі особи, а й співробітники СБУ, посадовці НААН, Міністерства аграрної політики та інших органів влади. Загалом ці особи отримали 138 ділянок", — зазначало НАБУ

Але потім стало відомо, що зі списку підозрюваних зникла ціла низка найважливіших фігурантів. Це якраз п’ятеро осіб з керівництва Національної академії аграрних наук (серед них Гадзало) та керівники підпорядкованих їй інститутів.

Мова йшла про наступних осіб:

- президент НААН (на час вчинення злочину — віце-президент) – Ярослав Гадзало;

- директор Інституту садівництва НААН (на час вчинення злочину — перший віце-президент НААН) – Ігор Гринак;

- перший проректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (на час вчинення злочину — віце-президент НААН) – Ігор Ібатуллін;

- віце-президент – головний вчений секретар НААН (на час вчинення злочину — академік-секретар відділення НААН) – Анатолій Заришняк;

- директор ННЦ Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова НААН – В’ячеслав Власов.

Тобто виходить, що через кілька років розслідувань Гадзала вивели з-під удару. Раптово виявилося, що у обвинувачення "недостатньо доказів", аби довести причетність вищезгаданих посадовців НААН до незаконних схем. 18 травня 2020 року заступник Генпрокурора закрив кримінальне провадження щодо цих осіб "у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливості їх отримати". 01.04.2021 генпрокурор Ірина Венедіктова спробувала реанімувати обвинувачення щодо Гадзала і Ко, скасувавши попереднє рішення, та 20.05.2022 прокурор САП знову закрила провадження зі схожим обґрунтуванням.

Це не означає, що в справі зовсім не лишилося підозрюваних – їх достатньо. Як пишуть розслідувачі з "Трансперенсі Інтернешнл", це, зокрема, Роман Кучер, ексначальник управління державного земельного кадастру ГУ Держземагентства в Київській області; Станіслав Губін, ексзаступник начальника ГУ Держземагентства в Київській області; Іван Шевченко, ексзавідувач відділу ННЦ Інститут землеробства НААН; Олександр Іщук, ексдиректор ДП "ДГ "Чабани"; Віктор Камінський директор ННЦ Інститут землеробства НААН; Ануш Балян віцепрезидент НААН; Світлана Ковтун ексголовний вчений секретар НААН; Віталій Оборський, співробітник СБУ; Василь Петриченко, експрезидент НААН.

Та все ж таки найбільша "риба" — сам Гадзало — з неводу НАБУ та САП, як бачимо, вислизнула. До речі, частина обвинувачуваних "академіків", які залишилися у справі, фактично винні у тому ж, у чому й Гадзало – вони лише поставили свої підписи від дозволом на виведення землі з власності НААН. Та їм, чомусь, пощастило менше за Гадзала.

Можна довго дискутувати про те, чому так сталося і чому головний академік не понесе покарання за оборудки, які відбуваються в підконтрольному йому органі. Найочевидніша причина – статус причетних до незаконних оборудок осіб.

По-перше, це сам Гадзало, який зараз лишається розпорядником другого по розміру шматка землі в Україні. Зауважимо, що за останні кілька років частина земель НААН була передана в розпорядження ФДМУ, проте у користуванні академії і досі перебувають 277 тисяч гектарів. Фактично, це гігантське неоране поле для корупції, на чолі якого стоїть Гадзало. І, судячи з усього, таку "зручну" фігуру просто не хочуть прибирати з дошки.

По-друге, що стосується безпосередньо Гатного, варто згадати, кому саме були передані забрані в НААН ділянки. Це, на секундочку, керівники підрозділів СБУ та їх родичі, особи, пов’язані з керівництвом низки міністерств та навіть Секретаріату Кабміну. Ясно, що птахи такого польоту будуть не в захваті, якщо їх знімуть з насидженої землі.

До речі, як стало відомо "Телеграфу", сам процес повернення вкрадених ділянок у державну власність наразі також під питанням.

Чому землі в Гатному не вдається повернути?

Під час обґрунтування висновків свого розслідування НАБУ було впевнене, що сама процедура вилучення землі із власності НААН була юридично протиправною, оскільки, зокрема, не була погоджена з Кабміном та Верховною Радою. Це був один із головних аргументів обвинувачення. Та, схоже, готуючи оборудку, "академіки" і їх спільники із Держземагенства все прорахували.

Як довідався "Телеграф", у низці судових рішень процедура "припинення права постійного користування", яку застосували учасники схеми, і яку НАБУ вважало протиправною, не викликала у суддів заперечень. Навіть попри те, що, за версією НАБУ, документи про це були підробними.

Зокрема, як ідеться в рішенні Господарського суду Київської області від 1 червня 2023 року, заступник керівника Київської обласної прокуратури, аби повернути колишні землі НААН звернувся з позовом до ТОВ "ТЕРРАМ ГРУП" (власник ділянок станом на 28 січня 2022 року). Та суд відмовив прокурору у позові повністю.

Прокуратура спробувала оскаржити це рішення у Північному апеляційному суді, але провалилася й там. Лишалася надія на Верховний суд, та 22.02.2024 той прийняв рішення з формулюванням: "суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню".

Звичайно, епізод з незаконною (за версією НАБУ) передачею землі цьому конкретному ТОВ – лише один з багатьох в рамках кримінального провадження. Проте, як можна зрозуміти з позиції правоохоронців – він може бути чи не вирішальним для справи. І тепер не зовсім зрозумілою є перспектива повернення ділянок державі.

Наразі ми знайшли ще одну цікаву ухвалу від 28 травня 2024 року по цивільній справі 369/7998/23. Із неї випливає, що тепер уже Фастівська окружна прокуратура просить витребувати з незаконного чужого володіння земельні ділянки. Позов спрямовано загалом на 137 осіб (нагадаємо, у кримінальній справі НАБУ фігурує приблизно стільки ж – 138 ділянок), а третіми особами є "Інститут Землеробства" НААН та ДП "ДГ "Чабани" Тобто, найімовірніше – це та ж сама справа.

Зазначений позов після низки відмов прийнято судом до розгляду, а це може означати, що після провалу у господарському суді, обвинувачення пробує скористатись цивільним судочинством.

Справа по Гатному – лише один з багатьох епізодів оборудок з землями НААН. Є не менш резонансне кримінальне розслідування НАБУ про відчуження землі у Фастові, яка "несподівано" опинилася у власності ПСП "Агрофірма "Світанок" (належить Андрію Засусі, сину одіозних латифундистів Анатолія Засухи та Тетяни Засухи). І про яке керівництво академії, начебто, нічого не знало. Хоча як можна не знати, коли в тебе крадуть тисячу гектарів землі вартістю понад 700 млн грн – те ще питання.

Є безліч інших справ про відчуження землі, про махінацію зі здачею в оренду ділянок НААН, з якої академія нічого не мала. Звісно, ми звернулись до керівництва НААН з офіційним запитом. Поцікавились, як так вийшло, що земля Академії аграрних наук витікає в приватні руки, а керівництво при цьому не несе жодної відповідальності. І це продовжується роками…

"Телеграф" уважно спостерігає, як будуть рухатися ці справи й інформуватиме про них читачів. Не перемикайтеся.