Не тільки на Хрещатику: на які ще історичні місця поклав око KAN Development Ігоря Ніконова і чи є шанс вберегти їх від забудови - ч.2

У першій частині матеріалу "Телеграфу" читайте про те, яким чином компанія, пов'язана із втікачем Дмитром Табачником, була причетна до планів знищення історичної будівлі, і як тривала боротьба за її збереження.

Таємний власник "Грааля", або чомусь знову затхнуло тютюном

Щодо власників ТОВ "Грааль", який є забудовником на Хрещатику, то згідно з аналітикою YouControl, з 2003 року вони змінювалися безліч разів. Наразі засновниками компанії є чотири фірми – ТОВ "Терра-Люкс" (33,33%), бенефіціаром якої є Гавриляк Олег Олегович з Мукачева; інвестфонд АТ "Бранко" (33,33%), де серед учасників ізраїльський інвестор Керзнер Офер; інвестфонд АТ "Ніагара" (22,22%), що належить Ігорю Ніконову, власнику групи КАН; та інвестфонд "Теннесі" (11,11%), що також належить Ніконову.

Серед згаданих засновників "Грааля" найзагадковішою є компанія "Терра-Люкс" та фігура її власника — "ноунейма" з Мукачева Олега Гавриляка. Аналітична система YouControl показує, що раніше діяв ФОП під таким же ім’ям, який був зареєстрований на такій же вулиці в Мукачево, як і власник "Терра-Люкс". Зазначений ФОП спеціалізувався за основним видом діяльності на "обробленні даних, розміщення інформації на веб-вузлах та пов'язаній з ними діяльності". Не дивно, що на ринку забудови про нього ніхто раніше не чув.

Журналіст-розслідувач Володимир Бондаренко переконаний, що Гавриляк представляє інтереси сім’ї Табачників. Тут варто зазначити, що вперше Гавриляк серед власників "Грааля" з'явився у 2016 році. Це була перша юридична зміна власників компанії з часу втечі Дмитра Табачника в Росію.

Окрім того варто згадати й теперішнього директора компанії "Грааль" — Ірину Окунєву, яка, як пише Бондаренко, керувала низкою фірм, пов’язаних з Табачниками. Один із таких зав’язків виявив "Телеграф": згідно з даними аналітичної системи YouControl, Ірина Окунєва з 2002 по 2004 рік (коли вже була директоркою ТОВ "Грааль") одночасно керувала ТОВ "Літа-Ко", засновником якої у свою чергу було ТОВ "Вілта", що, як писала "Радіо Свобода" з посиланням на "Бізнес", належала братам Табачникам.

Гріхи та грішки Ніконова

На фоні згадки про можливу причетність до скандальної забудови Табачника, почали згадувати неприємні речі й ще про одного бенефіціара ТОВ "Грааль" — Ігоря Ніконова. Співвласнику забудовника зокрема пригадують тісні стосунки з підсанкційним нині Дмитром Фірташем, на замовлення якого він будував ТРЦ "Арена-Сіті" та "Республіка", і за що навіть отримав прізвисько "прораб Фірташа". Співпрацював Ніконов і з іншими скандальними особами – Степаном Черновецьким, сином колишнього мера-"космонавта", Вадимом Столаром, колишнім керівником київської ОПЗЖ та фігурантом численних кримінальних проваджень тощо.

Після отримання Ніконовим посади першого заступника голови КМДА його стали називати вже "прорабом Кличка" чи "сірим кардиналом КМДА". Щоправда сам Ніконов на цій посаді пропрацював з липня 2014 по грудень 2015 року, і у весь час намагався удавати, що не використовує посаду на державній службі для реалізації власних будівельних амбіцій. Та в це ніхто не повірив – власнику КАН пригадують масштабні проекти, які він реалізовував, будучи в ролі чиновника (той самий ТРЦ "Республіка"). Згадують і те, як юристи КМДА раптово ставали на захист компанії КАН у справі проти мешканців, у яких для забудови відбирали землю.

Та амбіції Ніконова не зупиняються на знайомствах у київській владі – відомо, що він має виходи і набагато вище. У 2022 році у результаті розслідувань журналістів виявилося, що Ігор Ніконов досить задешево здав власний маєток під Києвом не абикому , а на той час заступнику керівника Офісу президента Кирилу Тимошенку. Характерно, що у той же період КАН-девелопмент Ніконова отримала можливість підключитися до державної іпотечної програми "єОселя".

Не дивно, що маючи такий "дах" Ніконов, попри нелюбов ризикувати, все ж таки періодично вдається до ризикованих кроків. Частина таких проектів йому зійшла з рук навіть без відчутної репутаційної шкоди. Це, наприклад, будівництво бізнес-центру "Сенатор" на Печерську, який, за даними Дмитра Перова та інших активістів, мав бути аж ніяк не новобудом, а реконструкцією існуючих будівель.

Інша історія – забудова Китаїва, історичної місцевості в Києві, де досі знаходять залишки споруд Київської Русі. Ситуацію навколо цієї забудови, до якої причетна компанія Ігоря Ніконова, детально досліджував "Телеграф".

Історична місцевість Китаїв розташована поблизу Національного парку "Голосіївський". На ній археологи виявили залишки фортифікаційних споруд (єдиної фортеці, що збереглася з часів Київської Русі), трипільську кераміку, залишки житла давніх часів з глиняними печами та інші цінні історичні артефакти.

Однак 4 липня цього року, незважаючи на протести громадськості та активістів, Київрада проголосувала за продовження оренди землі для KAN Development на території Китаїва. Це означає, що на трьох ділянках загальною площею понад 50 га девелопери планують створити новий житловий район на майже 6 тисяч квартир.

У спробі завадити забудувати історичну пам’ятку судиться прокуратура. Але знову, як у випадку з флігелем садиби Бонадурера, держава програла суд забудовнику через, начебто, формальні обставини — межі пам’ятки "Китаївське городище і курганний могильник", буцімто, офіційно не були встановлені. Цікаво, що відповідачем у справі за позовом офісу генпрокурора в інтересах держави був не лише формальний власник спірної ділянки ПАТ "Київська овочева фабрика" (за якою, власне, і стоїть міцне плече "КАН-Девелопмен"), а й Київська міська рада. Яка, вочевидь, також вирішила підтримати Ніконова.

Наразі прокуратура програла справу в суді першої інстанції та апеляцію, але в рішенні апеляційного суду зазначено позитивний момент – обов’язок провести незалежну експертизу, покликану встановити межі пам’ятки. Отож для Китаїва не все ще втрачено.

Забудова на Хрещатику: що попереду

На сьогодні маємо три основні групи чинників (у всякому разі тих, про які відомо публічно), що можуть суттєво вплинути на перспективу забудови в історичному центрі Києва за проектом ТОВ "Грааль".

Це, насамперед, висотність забудови. Нагадаємо, з цього приводу була нещодавно оприлюднення офіційна позиція забудовника, яка полягає у тому, що норми висотності вони не порушують.

"В проєкті KAN Development – максимально допустима висота – 34 метри. Не поверхи. "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах – 34 метри", що відповідає граничній висоті будівель з якими межує майбутній об’єкт. Тобто майбутній об’єкт буде на рівні і не вище існуючої історичної забудови, що повністю відповідає законодавству", — зазначається в заяві компанії Ігоря Ніконова.

У активіста Дмитра Перова з цього приводу інша думка. За його словами, згідно з наказом Департаменту охорони культурної спадщини №63 від 30.11.2020, визначено межі та встановлено режими використання пам’ятки містобудування місцевого значення якою є вся вулиця Хрещатик. Згідно науково-проектної документації, яка також затверджена цим наказом, гранична висота новобудов та добудов на Хрещатику дозволяється не вище 26 м до гребня даху. При цьому будь-яке будівництво має погоджуватися Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини при профільному департаменті КМДА.

"Стаття 6 закону України "Про охорону культурної спадщини" покладає обов’язок місцевого органу культурної спадщини розробляти на території пам’яток режиму використання. На пам’ятку "Вулиця Хрещатик" у 2020 році було розроблено режим використання території цієї пам’ятки. Цей документ визначає висотність по вулиці Хрещатик та по навколишнім вулицям, зокрема по вулиці Костьольній та Грушевського. Даний наказ Департаменту КМДА є нормативним актом місцевого органу охорони культурної спадщини і, безумовно, повинен виконуватися забудовником, оскільки це прямо визначено в законі", — говорить Дмитро Перов.

Таким чином, якщо забудова від ТОВ "Грааль" справді запланована висотою у 34 метри, це на думку активіста, суперечитиме нормативному документу департаменту КМДА, чиї повноваження підтверджені законом. Чому цього не побачили у Держінспекції архітектури та містобудування – велике питання. Як і питання, що з цією інформацією тепер робитиме забудовник.

Другий аспект – флігель садиби Бонадурера, який хочуть знести.

"Нами повністю витримані всі обмеження, які накладає буферна зона ЮНЕСКО. Майбутній об’єкт враховує всі параметри існуючої історичної забудови та спроєктований як його гармонійна частина", — йдеться в пресрелізі забудовника. Окрім того, раніше у "Граалі" заявляли, що "проведені історико-архітектурні дослідження свідчать про те, що будинок по вул. Грушевського 4-Б не має історико-культурної цінності, містобудівної цінності, предмета охорони та не відповідає критеріям об'єкта культурної спадщини".

Активісти, звичайно ж, з такими твердженнями не згодні і продовжують відстоювати історичність будівлі. На думку Дмитра Перова, рішення суду, яке зобов’язувало Міністерство культури зняти з будівлі охоронний статус через невідповідність процедури оформлення документів, стосується лише цієї процедури і ніяк не впливає на історичність самої будівлі.

"Дане судове рішення не вирішило спір по суті, тобто щодо статусу будівлі. Та забудовник після нього не вважає цей будинок пам’яткою, поки не доведено зворотного", — зазначає активіст.

Наразі, за його словами, на сайті КМДА створено петицію на захист будівлі з метою поновлення його охоронного статусу..

Окрім того, лишається відкритим питання погодження робіт на території флігеля садиби Бонадурера та по вулиці Хрещатик, 5. Департамент культурної спадщини, як виявилося після звернення активіста Олександра Дядюка, ніякого погодження чи дозволу на такі роботи поки не давав.

Як у цій ситуації діятиме мер Кличко – цікаве питання. Наразі ще свіжа історія з "Садибою Зеленських", де також на погляд забудовника, будівля була не історичною, а після знесення виявилося навпаки.

Третій аспект – це розголос як щодо питань висотності й знесення історичної будівлі, так і щодо власників фірми забудовника.

Наразі КАН комунікує ці питання, але не до кінця. Так, говорячи про власників ТОВ "Грааль" КАН зазначив, що "бенефіціари компанії – Ігор Ніконов (KAN Development), Офер Керзнер (City Capital Group) і Олег Гавриляк, а не одіозні політичні особи".

От тільки жодного слова про те, хто ж цей загадковий Олег Гавриляк, який взявся нізвідки, а зараз оперує багатомільйонною забудовою. Як і конкретних спростувань причетності до неї Табачника.

Телеграф звернувся з проханням про коментар до прес-служби KAN Development, та на момент публікації другої частини статті відповіді не отримав.

Дмитро Перов вважає, що забудовник змушений буде слухати у питаннях скандальної забудови "старших товаришів", які своєю чергою, скоріше за все, спробують перечекати інформаційну хвилю.

"Ми розуміємо, що Ніконов – не зовсім самостійний гравець. Він будує там, де йому дозволяє Кличко. А на Кличка тиснуть через "Садибу Зеленських", події навколо якої, нагадаю, привели до трьох кримінальних проваджень, і яка врешті була визнана історичною. Таке буває раз у два-три роки, коли держава раптом згадує, що в неї є культурна спадщина. Тому, я думаю, що Кличко міг сказати Ігорю Володимировичу, щоб той не нагнітав обстановку. Вони чекають, щоб тема зійшла з порядку денного і тоді, можливо, почнуть будівництво", — говорить Перов.

Хай там як, але більшість киян, та й активісти, погоджуються, що занедбану ділянку на Хрещатику, 5 давно пора забудувати. Інша річ, що будівництво повинно відповідати закону, гармоніювати з архітектурним ансамблем центральної вулиці Києва і не знищувати історичні місця. Такі побажання, до речі, стосуються й будь-якої іншої забудови в Києві. На жаль, виконати такі начебто нескладні вимоги – вдається рідко якому забудовнику. Побачимо, чи піде на це ТОВ "Грааль".

"Телеграф" продовжуватиме інформувати своїх читачів до яких ще історичних будівель сьогодні тягнуться руки нечесних забудовників. Не перемикайтесь.