Завести гарну собаку — все одно, що вибрати собі роль страшної подружки: жарти про кращого друга людини

Приходить чоловік у гості до свого друга, разом із ним у квартиру забігає величезний пес. Поки вони п’ють чай на кухні, собака бігає по квартирі, рве шпалери, фіранки, скидає горщики для квітів і гадить на підвіконня. Коли, нарешті, гість збирається йти додому, собака на завершення справи робить калюжу на килимі.

Господар із надією у голосі:

- Ну, я сподіваюся, ти забереш свою собаку?

- А я думав це твоя...

Розмовляють два собачники.

- Я хотів свого сенбернара так видресувати, щоб він гавкав, коли захоче їсти. Сотні разів я показував йому, як це треба робити!

- Ну і як успіхи? Гавкає він тепер, коли голодний?

- Ні, але він тепер нічого не їсть, поки я не загавкаю...

- Тату, заведімо собаку.

- Собака — це дороге задоволення.

- Тату, якщо ми матимемо собаку, то це буде корисно і мені, і тобі.

- Яким чином?

- Я вчитимуся відповідальності, а ти — намагатимешся більше заробляти.

— Наш собака нічого до пуття не охороняє. Вона всім дуже рада, любить спілкуватися.

— Якщо грабіжник соціофоб, це може його відлякати.

У мене живуть кішка та три собаки. Найчастіша команда в будинку: "Виплюнь кішку!"