Ухвалення "ресурсного" законопроекту — це точно не війна Зеленського з Ахметовим - Олександр Охріменко

У вівторок, 30 листопада, Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №5600, який уже встигли охрестити «антиахметівським» чи «ресурсним».

До другого читання він зазнав значних змін, але суть не в цьому.

Суть у тому, як багато піару, багато розмов, багато галасу з нічого було і є навколо цього закону. Таке враження, що багато хто з тих, хто шумів, документ взагалі не читали.

Тим часом подібні закони приймають майже щороку. Вони вносять незначні зміни до Податкового кодексу. Зрозуміло, що у бік збільшення податків.

Ми маємо левову частку загальних доходів бюджету – ПДВ. А те, що у №5600 трохи змінили рентні платежі, акциз, податки – це кардинально не впливає на бізнес та на «кожного українця», як кричали опоненти законопроєкт.

Є дані, що за допомогою цих змін бюджет отримає додатково 17 мільярдів гривень на рік. Але це не така велика сума, щоб кричати (як робили прихильники законопроєкту), що його неприйняття трохи не залишить українців без пенсій. Або (як робили його противники) — що це мало не смерть бізнесу.

Щороку ми підвищуємо акцизи на тютюнові вироби, тому що це прописано в Угоді про Асоціацію з ЄС. Що тут нового?

Податки теж підняті мізерно.

Навіть рентні платежі підняли далеко не так, як планували у першому читанні (тому проєкт закону і називали «антиахметівський», натякаючи на те, що Рінат Ахметов має відношення до видобутку корисних копалин, включаючи залізну руду).

Ухвалення ресурсного законопроєкту – це точно не війна Зеленського з Ахметовим. Там війна скоріше за «зелені тарифи», із виплатами за якими влада «кинула» Ахметова.

Яким би він не був багатим – бізнес є бізнес.