Гра йде не лише по лінії РФ-США чи РФ-НАТО, а на різних напрямках - Ігар Тишкевіч

Завершився тиждень переговорів між США, НАТО та ОБСЄ з одного боку – і Російською Федерацією з іншого щодо обговорення так званих "гарантій безпеки", які вимагає РФ.

Поки йде пристрілка, про фінал говорити рано.

Росія підвищує ставки, а США та ЄС шлють сигнали про небажання ескалації.

У цьому сенсі показове провальне голосування в Сенаті щодо санкцій проти "Північного потоку-2".

Домовленість із Німеччиною у Штатів щодо "недоторканності" ПП-2 була раніше. Тепер, з огляду на те, що відповідний законопроект провалено, а новий може бути винесений лише через певний термін, "Північний потік-2", швидше за все, спокійно пройде сертифікацію і буде запущений цього року. Тим більше, що і нова міністр оборони ФРН Крістіна Ламбрехт закликала не змішувати російський газопровід із конфліктом між Україною та РФ. Мовляв, ПП-2 – суто економічний проект.

Показовою є і м’яка реакція ЄС та США на операцію Росії в Казахстані.

Давно я не бачив такого прес-релізу від Білого дому в стилі – "ця справа Росії і нас не стосується". Реал політик у чистому вигляді.

На сьогодні ми бачимо найбільшу демонстрацію готовності до розмов з РФ саме з боку США. Чому так? Тому що глобально для США важливо вийти на якийсь формат взаємодії з РФ, щоб не допустити звалювання Росії на орбіту Китаю.

При цьому, з одного боку, європейські країни та США демонструють готовність розмовляти з РФ. З іншого боку – виставляють свої обмеження. Вони, наприклад, не готові говорити про не розширення НАТО, підтримують самостійність політики членів Альянсу на Східному напрямку, включаючи концентрацію військ.

Натомість сторони готові говорити про обмеження звичайних та ядерних озброєнь. Принаймні про відведення їх із зони, близької до кордонів РФ.

При цьому акценти росіян на необхідності документальної фіксації майбутніх домовленостей – не випадкові. Раніше російське МЗС не раз зливало внутрішню документацію. Ті пропозиції, які обговорювалися щодо Донбасу і не тільки. Відповідно, у РФ очікують деяких письмових доказів, які у разі потреби можна публікувати.

Гра йде не лише по лінії РФ-США чи РФ-НАТО, а на різних напрямках. У тому числі – українським, білоруським, казахським, країн Балтії. І будь-які подібні тексти, пропозиції, домовленості можна інтерпретувати по-різному, запустивши відповідну хвилю ЗМІ з відповідною метою.

Втім, не думаю, що щось схоже на російські побажання буде документально оформлено найближчими місяцями. Але переговорний процес, швидше за все, продовжуватиметься.