Потрібно просити союзників постачати в Україну такі види озброєння, які вимагають мало часу на освоєння - Ігор Романенко

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко висловив "Телеграфу" думку про евакуацію дипломатів США та Великобританії з Києва, а також про підготовку до можливої війни

На тлі зростання загрози російського вторгнення, США відправили в Україну чергову партію летального озброєння.

Водночас Державний департамент США дав дозвіл на добровільний від’їзд держслужбовців Штатів та зобов’язав виїхати членів їхніх сімей із посольства у Києві.

Аналогічно вчиняє Великобританія. Відповідні рекомендації своїм громадянам надали Австралія, Японія.

Проведення подібних дій посольствами США, Великобританії й тощо говорить про те, що ситуація ускладнюється. Тому доводиться йти на превентивні заходи відповідно до наявних планів. Ці країни мають серйозний досвід перебування у різних державах, де мають місце конфлікти, війни тощо. І цей досвід показує, що краще запобігти ситуації, ніж потім долати ті чи інші складнощі.

Спрацювали відповідним чином розвідки у цих державах. Плюс вони взаємно обмінюються інформацією. І, виходячи з дій супротивника, роблять свої – щодо збереження життів та безпеки своїх громадян. Одне з таких ми зараз спостерігаємо. На жаль, це є відбиттям тієї обставини, що ситуація посилюється.

Так чи інакше усі хочуть знати – чи завтра буде війна. Але треба не займатися пророцтвами, а підходити прагматично. І якщо відкрите вторгнення відбудеться – треба бути готовим.

Українська влада має аналізувати, оцінювати ситуацію, яка перебуває у постійному русі. Вживати заходів щодо підвищення військового потенціалу нашої держави. Ми бачимо, що союзники допомагають нам озброєнням, прискорюючи його постачання в Україну.

Ми могли б його самі виготовляти. Але ж треба налагодити не лише виробництво, а й освоєння тих чи інших видів озброєння. У тому числі нового закордонного (протитанкові засоби, ПЗРК), що зараз відбувається.

На мою думку, треба просити союзників постачати в Україну такі види озброєння, які вимагають мало часу на освоєння. І які можна виробляти у великій кількості.

У концепції, стратегії, доктрині слід переходити до здійснення не лише оборони за допомогою збройних сил та силових структур, а й будувати оборону народну. Що й прописано у законі про основи національного спротиву. Це і територіальна оборона, і рух опору, і підготовка. З 1 січня розпочалося фінансування за цими напрямками. І людям, які вступають у ці структури, потрібна зброя.

Старий принцип війни полягає в наступному: армія, яка має ефективне сучасне озброєння, може бути не такою чисельною, як армія, яка таким озброєнням не володіє. Але у випадку з РФ маємо численну армію, оснащену сучасним озброєнням. Тобто країна-агресор має серйозний військовий потенціал.

У випадку з Україною, де лише до 20% сучасного озброєння (за різними видами та родами військ), нам доводиться робити ставку на більшу кількість військовослужбовців із застарілими видами озброєнь. Але воно певною мірою модернізоване, приведене у боєздатність.

Оскільки масштаби збільшені до народного опору та оборони, потрібно більше хоча б такого озброєння, яке є у нас (і воно постачається), і яке (схоже) нам надають союзники.

Ми зараз отримали зенітний ракетний комплекс "Patriot" PAC-3 (а таке озброєння, безумовно, стратегічно важливе для нас), нам потрібен час на освоєння. А його може і не бути, виходячи із ситуації, що складається.