У мене погані передчуття щодо нової зустрічі у нормандському форматі - Віталій Бала

Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала проаналізував для "Телеграфа" розклади, що склалися для України напередодні нової зустрічі у нормандському форматі

Радники лідерів країн Нормандського формату в середу, 26 січня зустрінуться в Парижі. Я думаю, що ця зустріч нічим добрим для України не завершиться.

Враховуючи, що в ОРДЛО вже близько 700 тисяч людей отримали паспорти РФ, ми розуміємо, що ці люди не хочуть жити в Україні. І загальна кількість тих, хто мислить подібним чином, є такою, що якби там зараз був умовний референдум, вони навряд чи проголосували б за повернення до складу України. За 8 років життя у тотальній російській пропаганді вони, м’яко кажучи, не люблять Україну та українців. Щобільше, вважають нас ворогами. При цьому, не вважаючи себе українцями, вони хочуть залишатися жити на території України.

На жаль, нас змушують іти на поступки. Тому що чинний статус-кво є відносно прийнятним для Києва, але точно не задовольняє Москву. Адже за такого розкладу російська влада нічого не може зробити в контексті впливу на всю Україну. А ось "повернувши" нам ОРДЛО на своїх умовах – з особливим статусом, можливістю впливати на зовнішньополітичний вибір усієї України, вірусом федералізації – РФ отримує значно потужніші важелі впливу.

І тому зустріч радників голів нормандського формату, яку Офіс президента намагається піднести як прорив, насправді – загроза.

Наслідки переговорів між США та РФ – про Україну без України.

Швидше за все, РФ, відмовившись від претензій на письмові гарантії з боку США та НАТО щодо всіх "питань безпеки" (читай – ультиматумів), висунула умовою виконання Мінських угод у її трактуванні. На що умовний колективний Захід міг погодитись.

Байден вже провів бесіди з керівництвом Великобританії, Німеччини, Франції, взагалі ЄС щодо пошуку спільних знаменників у протистоянні з РФ. Відбулися зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу.

Ми маємо чітко розуміти, що свої національні інтереси й США, і країни НАТО, і країни ЄС не здаватимуть, щоб захистити національні інтереси України. Попри активну допомогу нам з боку США, Великобританії, країн Балтії, схоже, що нас вирішили примушувати виконати Мінські угоди в російському трактуванні. Можливо, РФ натомість пообіцяла деескалацію. І йдеться не лише про ймовірне відведення військ від українського кордону, а й у ракурсі врегулювання енергетичної кризи в Європі.

У мене погані передчуття щодо нової зустрічі у нормандському форматі. Радники можуть прозондувати ґрунт – щоб змусити Україну піти на ті чи інші поступки. Тобто шляхом наших інтересів інші вирішуватимуть свої проблеми у контексті глобального протистояння.