Визнання "ЛНР"-"ДНР" поставить хрест на планах Путіна, — перемовник у Мінську

Депутати від Компартії РФ внесли до Державної думи проєкт постанови з проханням на адресу президента Володимира Путіна визнати "правовими республіками" так звані "ДНР" та "ЛНР". Тобто фактично формалізувати російську окупацію цих територій.

"Телеграф" обговорив цей крок представників держави-агресора з головою Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, одним з учасників політичної підгрупи перемовників у Мінську Сергієм Гармашем.

Навіщо комуністам визнавати "донбаські республіки"

– Що означає така ініціатива?

– Звертаю увагу, що проєкт такої ухвали подає опозиційна (хоч і формально), комуністична партія, а не провладна – єдинороси. Вже була реакція представників "Єдиної Росії". Там уточнили, що визнання чи визнання тієї чи іншої держави – компетенція органів, які займаються міжнародною політикою, а не Держдуми. Видно, що "Єдина Росія" поки що не схильна підтримувати цю постанову, цю ідею про визнання так званих "ДНР" та "ЛНР".

Швидше за все, комуністи на хвилі напруженості навколо України та заяв офіційної російської пропаганди, що українські військові нібито готують наступ на Донбасі, вирішили підвищити свій внутрішній рейтинг. І зареєстрували такий документ.

– Чи могла ініціатива комуністів щодо визнання т.зв. "ДНР" та "ЛНР" бути погоджена з Кремлем?

– Не виключено. І я абсолютно впевнений, що якщо ця постанова й узгоджувалась комуністами з керівною "Єдиною Росією", з адміністрацією Путіна, то лише як один із кроків тиску на Захід, Україну. Щоб змусити Київ виконати Мінські угоди у трактуванні Кремля. І все-таки я думаю, що це – внутрішня ініціатива КПРФ. Оскільки ми вже бачимо, що представники "Єдиної Росії" не підтримують її, знімають із себе відповідальність за реалізацію цієї ідеї.

Основна мета Кремля у війні на Донбасі

– Чим закінчиться ця спроба?

– Думаю, що нічим. РФ, як і раніше, не зацікавлена у визнанні так званих "ДНР" та "ЛНР", оскільки це поставить хрест на Мінських угодах. А їхнє виконання Україною в трактуванні Росії – це основна мета Кремля. Саме на це спрямовано все, що ми зараз бачимо навколо України: накопичення військ, загроза широкомасштабного вторгнення тощо.

РФ не піде на визнання "Донбаських республік". Інакше втрачається сенс усієї її 8-річної авантюри на Сході України, усієї цієї неоголошеної війни.

– Чому Москві таке важливе виконання Україною Мінських угод у трактуванні Кремля?

– Якщо ми сідаємо за стіл переговорів із Донецьком та Луганськом, це дасть можливість Росії заявити – в Україні громадянський конфлікт, ми ні до чого, знімайте санкції. Зрештою, ми про щось колись домовляємось. Імплементуємо ОРДЛО у свій політичний простір (з особливим статусом – так званим). І тоді через них, через цей особливий статус, Росія керує Україною. Вирішує питання щодо членства нашої країни в НАТО (чого за такого розкладу точно не буде), міжнародного навчання на нашій території, інтеграції. Україна в результаті втрачає суверенітет, стаючи залежною від Росії. І це є основною метою Кремля. А офіційне визнання "республік" позбавляє його такого важливого інструменту досягнення цієї мети, як Мінські угоди. Сам конфлікт залишиться, заморозиться, але стане безглуздим для Росії. Можливо, він продовжуватиме послаблювати Україну – економічно, військово. Але втратить найважливіший для РФ політичний сенс.

– Цього Росія добивається, брязкаючи зараз зброєю біля наших кордонів і висуваючи ультиматуми Заходу?

– Цього, зокрема. Захід може злякатися, наприклад, Великої війни. А Путін скаже – війни не буде, але змусьте Київ виконувати Мінські угоди так, як ми це бачимо, піти на прямий діалог із Донецьком та Луганськом. Росіяни це постійно кажуть. На всіх майданчиках. І Путін, і Лавров, і Гризлов та інші. На всіх фактично зустрічах із західними дипломатами, які зараз особливо активізувалися.

Раніше Сергій Гармаш розповів "Телеграфу", за якої умови можливий прогрес у переговорах щодо Донбасу, а також – чому зустріч "нормандської четвірки" в найближчому майбутньому, швидше за все, не відбудеться.