У Путіна біда, у Зеленського біда, а погано може бути нам усім - Віктор Бобиренко

Хто як понтується: Захід, Путін, Зеленський

Якщо розглядати поняття "понти" – як перебільшення, то багато що стає зрозумілим.

Понтуються підвищуючи власну значущість, соціальний статус, можливості.

У політиці – перебільшується власна роль на процеси підготовки та прийняття управлінських рішень.

Так само як люди – понтуються і держави. Впливом на історичні процеси. Статусом на геополітичній карті.

От візьмемо ситуацію, яку зараз малюють нам в Офісі президента.

Наче колективний Захід нагнітає ситуацію.

Перебільшує можливості Росії по вторгненню. А від нас біжать інвестори.

Залишимо за кадром те, що вони, може ж, біжать від інвестиційних нянь Зеленського.

А подивимося лише на понти.

І потрібно розуміти, що адекватні люди (і керівники держав) відділяють мух від котлет. А понти – від оцінки і розуміння ситуації

Захід

1) Розуміння ситуації: знахабнілий Мордор перейшов усі межі і погрожує.

А сите західне суспільство розділене (РашаТудеями, купленими політиками і корисними ідіотами) не має єдності.

Українська влада причарована власним нарцисизмом і тупо бреше.

А українське суспільство – ще у значній мірі надто довірливе.

І у Заходу є 18 альтернатив розвитку ситуації. Від "Путін все відіграє до рівня літа 2020 року" (найоптимальніший варіант) до найстрашнішого – "Путін вдарить по всіх фронтах".

2) Адекватне розуміння підсилене понтами: союзники просто лякають свого обивателя і еліти. Щоб єднати стрій, щоб суспільна думка схилилася до "Дайте українцям зброю", до чіткого розуміння західним суспільством: за поребриком України – варвари.

Україна – щит Європи – треба кувати зброю.

А що трохи перебільшують – для чіткості картини.

Росія

1) У Кремля біда. У них неадекватне розуміння ситуації. Там чомусь припускають, що в Україні ще багато тих, які "путінпрійді". І якщо російські танки підійдуть до Харкова – їх зустрічатимуть хлібом сіллю.

2) Понти профана – на неправильній оцінці власних сил і могутності. І на недооцінці сил противника. Україна готова воювати. Захід готовий допомагати. Паніки немає.

Думаю, у російському генштабі багато хто це розуміє. Але не Путін. І свиті доводиться підігрувати фюреру. Лише натякаючи на "А может нє нада?"

Україна

1) У Зеленського біда. Наш Нарцис профан в управлінні.

Але (це ефект Даннінга-Крюгера) профан вважає себе за покерним столом самим хитрим і фартовим.

Думає, що його понтам усі беззастережно вірять.

Як системний пацифіст – він вірить в те, що війна неможлива. Бо якщо він її не хоче, то не хоче і Путін. Це ж і в його очах навіть видно.

2) Але понтуючись — Зеленський принижує союзників. Типу: тіко я шарю в ситуації, а інші перебільшують.

Хто маладєц? Я маладєц. Він – сам понтуючись – абсолютно не розуміє суті понтів інших людей і країн.

А від його неадекватного бачення ситуації і його кострубатих рішень – може бути зле нам усім.

Понтуйтеся, але адекватно оцінюйте себе. А не як Вовчик.