Чому Шольц зволікає з танками? Його банально можуть шантажувати спецслужби путіна - Дмитро Золотухін

Експерт Інституту постінформаційного суспільства, медіаексперт, заступник міністра інформполітики (2017-2019 рр.) Дмитро Золотухін спеціально для "Телеграфу" розповів про фінансовий скандал у Німеччині

Підсумки восьмої зустрічі у форматі "Рамштайн" затьмарила позиція канцлера ФРН Олафа Шольца, який блокував консолідоване рішення щодо масових відправлень до України німецьких танків Leopard 2.

Шольц та його однопартійці, очевидно, опинилися між молотом та ковадлом. Усі емоційні заяви про те, що "німецькі танки не можуть знову поїхати територією України, як це вже було в період Другої світової війни", це не більш ніж гарна "відмазка".

Насправді німці – народ прагматичний та розважливий. І дбають виключно про те, щоб дебет зійшовся з кредитом.

Сам Олаф Шольц обійняв посаду віцеканцлера та міністра фінансів Німеччини від імені Соціал-демократичної партії Німеччини ще 2018 року, в коаліційному уряді Ангели Меркель.

На своїй посаді, серед іншого, він займався діяльністю німецького фінансового регулятора BaFin, який забезпечував нагляд за фінансовими компаніями та банками.

Саме в цей період спалахнули потужні скандали, пов’язані з компанією Wirecard, яка здійснювала операції в Європі та в Азії, мала офіси у Філіппінах та Сінгапурі.

Компанія надавала послуги еквайрингу та переказу коштів при користуванні "стрімкими" сервісами, на кшталт порносайтів або онлайн-букмекерських контор, з якими гребували співпрацювати серйозні банки.

У результаті на папері Wirecard стала настільки великою, що захотіла купити Deutsche Bank, щоб зробити найбільший комплекс FinTech у світі. Зокрема за участю власника месенджера Telegram Павла Дурова та інвестицій Романа Абрамовича, які лобіювали створення криптовалюти та системи платежів TON, заблокованої пізніше у комісії з цінних паперів США.

Коли Олаф Шольц був міністром фінансів, у веденні якого був фінансовий регулятор BaFin, багато співробітників BaFin (німецьких держслужбовців) здійснювало торгівлю акціями Wirecard, що у будь-якому цивілізованому середовищі є конфліктом інтересів.

Шольц на це заплющував очі та підписував звіти Ernst&Young про те, що у компанії Wirecard все нормально, поки зусиллями журналістів FT та аудиторів KPMG увагу державних контролерів не привернули до того, що у компанії Wirecard підробляли фінансові результати. Наголошую, Шольц, в обов’язки якого входив нагляд за цими процесами, просто заплющив на них очі.

У 2020 році, на тлі розпалу пандемії, незалежне розслідування аудиторської компанії KPMG виявило дірку у фінансовій звітності Wirecard завбільшки 2 мільярди євро, що насправді може бути лише вершиною айсберга.

Представників топменеджменту компанії Wirecard було заарештовано, але операційний директор Ян Марсалек (Ян Маршалек, Jan Maršálek) зміг сховатися в росії, куди втік через Мінськ за допомогою агентів російських спецслужб у середовищі парламенту та розвідорганів Австрії.

Пізніше стало відомо, що Марсалек на своїх вечірках з банкірами та фінансистами хвалився, що знає формулу отруйної речовини "Новічок", використаної для замахів на Скрипалів та Навального.

Також Марсалек мав тісні зв’язки з представниками невизнаного уряду Лівії, який підтримувався співробітниками ГРУ та представниками групи "Вагнера".

2022 року журналісти встановили, що Марсалек досі живе в Москві, під контролем ГРУ. А у Німеччині тим часом триває суд над Wirecard.

Існує ймовірність, що російські спецслужби шантажують Олафа Шольца та німецьких соціал-демократів тим, що Марсалек почне говорити. І це призведе до політичної кризи в Німеччині та краху політичної партії, як це вже було організовано із "Партією свободи" в Австрії.

Водночас Шольц та його однопартійці перебувають під міжнародним тиском та тиском з боку своїх політичних опонентів усередині Німеччини.

Очевидно, що рано чи пізно це може призвести до серйозної політичної кризи німецького уряду.