Детокс від пропаганди: як в Україні спростовують російські фейки

Як розпізнати черговий російський фейк та як протистояти ворожій пропаганді

Ви, певно, чули про те, що в українських лікарнях призупинили планові операції, оскільки вони переповнені пораненими бійцями. І, мабуть, читали, що в Харкові у "Пункті незламності" від отруєння чадним газом загинуло три людини. Чи, може, знаєте й про те, що в зоні бойових дій їздить спеціальний автомобіль, у який заштовхують військових і цивільних, щоб "пустити" їх на органи…

Якщо ви посміхнулися, значить, у вас не просто все ок з гумором, а ви ще й умієте відрізняти ворожу дезінформацію від правди. Щодня російські пропагандисти, і оком не моргнувши, продукують десятки фейкових новин про те, як страшно жити в Україні. Це неабияке навантаження на людину з нестійкою психікою, особливо, якщо вона позбавлена альтернативних джерел інформування. Загалом, за даними моніторингу української незалежної аналітичної платформи VoxCheck, лише для дискредитації галузі медицини росія останніми роками запустила 91 фейк. Представляти медичну реформу у викривленому світлі — одна з популярних тем російської пропаганди про Україну. Мета її наративів — з одного боку, посіяти паніку серед українського населення, а з іншого — поширити негативний образ України на міжнародній арені й підірвати довіру іноземних партнерів до нашої держави.

Хто розповсюджує брехню про бойові наркотики для ЗСУ?

Фактчекери (люди, які перевіряють достовірність фактів) аналітичної платформи VoxCheck, збираючи такі нісенітниці, виявляють джерела їхнього походження, розповсюджувачів недостовірної інформації, а також спростовують фейки на основі реальних фактів. 26 січня вони із залученням фахівців державних структур та медичної спільноти провели онлайн-презентацію оновленої бази медичних фейків "Detox від пропаганди" для представників ЗМІ. З яким видом дезінформацій найважче боротися? Як росія прикриває фейковими новинами провокації, які готує проти України? Як змінилася ворожа риторика стосовно здоров’я українців? Як протидіяти фейкам у системі охорони здоров’я? Чи вибачаються пропагандисти окупаційної влади за свою брехню?

Мова велася навколо цих та інших питань.

"Наша мета — підвищувати рівень медіаграмотності та стійкості до дезінформації, пов’язаної з темою здоров’я, серед українців. Тому в оновленій базі "Detox від пропаганди" користувачам буде легше розібратися. Тепер у ній краща навігація по контенту, з’явилися інтерактивні візуалізації, простіша функція завантаження бази, окрім того, вона доступна трьома мовами: українською, англійською і російською", — зазначила керівниця проєкту VoxChеck Cвітлана Сліпченко

"В оновленій базі відображені також усі джерела, які поширили ту чи іншу фейкову новину. У переважній більшості це російські та білоруські медіа й контенти, однак є й з інших країн, де не володіють дійсною ситуацією в Україні, а також українські, які, на жаль, не завжди перевіряють інформацію. От, як, наприклад, про те, що згоріло три людини у "Пункті незламності", хоча офіційні джерела цього не повідомляли. Згодом публікації були видалені, але сам факт був зафіксований", — додає старша аналітикиня проєкту Валерія Степанюк

У переліку найпопулярніших наративів російських пропагандистів — "діяльність" хімічно-біологічних лабораторій (278 кейсів) й медичні досліди над українцями (236 кейсів). Аналітик VoxChеck Кирило Перевощиков зауважив, що спростування на фейки вони пишуть за принципами неупередженості, прозорості та об’єктивності, як це прийнято в усьому цивілізованому світі. А також створюють протилежні сильні наративи. Реагувати на кожне пропагандистське вкидання контрпродуктивно, тому при аналізі інформації, яка береться з відкритих джерел, звертається увага на ті, які становлять найбільшу загрозу і які повторюються найчастіше. У переліку основних, окрім двох названих вище:

• діяльність чорних трансплантологів під час війни, які начебто постачають органи на європейський ринок;
• створення Україною загроз хімічних атак як на фронті, так і в тилу (зазвичай ця дезінформація прикриває підготовку російської федерації до таких загроз на території нашої держави);
• погроза біологічною зброєю з боку України. Причому, існують три різні версії, де саме її начебто виготовляють. За однією — у лабораторіях США, за другою — в країнах Європи, за третьою — в Україні;
• штучне походження коронавірусу та негативний вплив вакцинування на здоров’я (спочатку, щоправда, розповсюджувався наратив про те, що вакцини не працюють, але пропагандистам його довелося змінити);
• створення українською владою спільно з європейськими партнерами штучного голоду у світі, а експорт зерна не вирішить проблеми (таким чином, применшується роль України як найбільшого експортера сільгосппродукції);
• провокації українців на Запорізькій атомній станції (з точністю до навпаки);
• реформа системи охорони здоров’я, яка проводиться з 2015 року, не дала результатів, держава не може забезпечити якісну медицину;
• легалізація медичного канабісу призведе до неконтрольованого поширення наркоманії;
• виготовлення в спеціальних лабораторіях бойових наркотиків для ЗСУ, які начебто саме вище командування доставляє на фронт.

Улиця чи вулиця? Олександр чи Александр? Маркери, які вказують на фейкові документи

У лабораторії з виведення бойових качок і комарів, звісно, ніхто не вірить (ну, хіба що за винятком внутрішніх та білоруських споживачів російської дезінформації), але це може посилювати інші, шкідливіші наративи. Російські стрічки новин настільки переповнені брехнею, що правда туди не потрапляє. Але це спрацьовує як на окупованих територіях України, так і в зарубіжних країнах, відтак може змінювати настрої чужого суспільства, що має вплив на політиків, а це, своєю чергою, позначається на загальній підтримці України у світі.

Наразі росія намагається закріпити думку, що з вигаданих нею українських біолабораторій може статися витік вірусів. Активно поширюються фейки також про те, що Україною керує Європа, а НАТО нашпиговує нас зброєю, і це призведе до негативних наслідків, аж до відторгнення наших західних територій. Тому дуже актуально писати і говорити правду про взаємодію України із західноєвропейськими державами, про те, що означає для нас рух до НАТО. Якраз завдяки таким фаховим поясненням можна досягти великої стійкості українців до інформаційних вкидань.

Є й доволі складні фейки для перевірки, вони найнебезпечніші. Це, насамперед, ті, які супроводжуються скріншотами, відео, підробленими документами чи дають посилання на авторитетні (або й не дуже) українські та зарубіжні видання, на псевдовчених тощо.

"Насправді тут усе шито білими нитками. Російські дезінформатори використовують ілюстративний матеріал безвідносно до конкретної ситуації, але вони візуально запам’ятовуються й викликають у певної частини споживачів інформації довіру. Але, як кажуть, важливі деталі. Російські пропагандисти, підроблюючи офіційні документи, часто допускають помилки в текстах. Скажімо, вони не звернуть уваги на написання "ул. Володимирська", тоді як по-українськи пишемо "вул. Володимирська". Олександр у них "Александр". Тощо", — говорить Кирило Перевощиков.

"Дезінформація не шкодить фізичному здоров’ю людини, але шкодить ментальному. Але існує тісний зв'язок між ментальним і фізичним. Бо якщо людина, повіривши фейку, починає лікуватися від ковіду часником і цибулею, то вона стає гарною мішенню для вірусу й поширює його серед інших. Теж саме відбувається, коли людина повірила псевдовченим й відмовилися від щеплення проти коронавірусу. Тобто, це все ланцюжки однієї реакції, і це реальна шкода дезінформації", — наголошує Світлана Сліпченко.

Дезінформаційна тематика ковіду має перспективи поширюватися досить довго. Хоча наразі про ковід-19, мавп’ячу віспу й інші інфекційні хвороби провокативних повідомлень стало менше.

Найчастіше — у 74 відсотках — фейки запускаються через соціальні мережі, і це триватиме далі. До 2022 року їх, а саме, про негативні наслідки медичної реформи, продукували ще й опозиційні депутати парламенту, зокрема, з фракції ОПЗЖ, партії "Батьківщина", а також позафракційні. Щоправда, вони адаптували свої версії нібито під незалежний огляд, загострюючи увагу на тому, що нібито піклуються про безпеку народу.

Найчастіше фейки за чисту монету сприймають представники консервативної аудиторії, яка, за прогнозами фактчекерів, буде зменшуватися в міру просування України до Євросоюзу. Але все залежатиме від того, як лідери думок будуть підживлювати свій електрорат.

Як можна протистояти ворожій пропаганді? Аналітична платформа VoxCheck у цьому напрямку тісно співпрацює з "Метою" — американською транснаціональною холдинговою компанією, яка є материнською організацією Facebook, Instagram, WhatsApp і Oculus. Саме в цих соціальних мережах один і той же фейк дублюється в багатьох постах. Фахівці, по-перше, спростовують брехню, по-друге, обмежують функцію поширення недостовірної інформації. До речі, жодного офіційного (та й неофіційного також) вибачення російські пропагандисти за розповсюдження неправдивих даних не зробили.