Три причини загострення на іранському напрямі - Ілія Куса

Наприкінці січня в Ірані пролунала низка вибухів. Під удар потрапив один із центрів з виробництва боєприпасів Міноборони, об’єкти Корпусу вартових ісламської революції (КСІР).

І вважаю, що удар по іранській базі був, швидше за все, здійснений Ізраїлем – за підтримки США (як мінімум, розвідувальною інформацією). Український контекст тут присутній, враховуючи постачання іранських дронів росіянам. Але не є основним.

Причин нинішньої ескалації між Іраном та Ізраїлем (причому ескалація не є масштабною, бо нічого незвичайного не сталося – такі взаємні удари відбуваються вже кілька років) – три. Перша – повернення до влади в Ізраїлі правого уряду Нетаньяху, який завжди займав жорстку позицію щодо Ірану, виступаючи за силові операції проти нього.

Друга – розширення Іраном експорту своїх озброєнь. Іранська зброя поставляється на інші ринки, що не входить до інтересів США та Ізраїлю. І вони недавніми ударами ясно дають це зрозуміти, демонструючи, зокрема, свої можливості бити по іранській території. Тут є й український контекст, оскільки Іран знайшов могутнього клієнта у вигляді Росії (для своїх безпілотників, а можливо, й ракет). У той же час удари по Ірану пов’язані, перш за все, з регіональною ситуацією. З відносинами Ірану та Ізраїлю, Ірану та США.

Третя причина – спроби Штатів та Ізраїлю знайти якийсь план "Б" вирішення іранського ядерного питання. Після того, як відповідні переговори зайшли в глухий кут, треба щось робити. Американській адміністрації – ще й з огляду на президентські вибори 2024 року. Важливо демонструвати, що питання Ірану якось вирішується.

На відкриту війну ніхто не хоче йти. Тому в хід ідуть такі – точкові, обмежені удари. Якоюсь мірою запобіжні.