Що означає китайський "мирний план" і де в ньому рука Москви - Павло Лисянський

Запропонований Китаєм так званий мирний план – це показник перелому у зовнішній політиці Пекіна. До цієї заяви китайські партійні керівники поводилися відсторонено, принаймні, у публічній сфері.

Але нещодавній приїзд глави МЗС Китайської народної республіки (КНР) Цінь Гана до Москви, його переговори з білоруськими чиновниками і навіть озвучена інформація про можливий приїзд до росії лідера Китаю Сі Цзіньпіна, а в КНР – самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка, кажуть, що відбулися зміни в громадській риториці.

Тут важливо зазначити, що пункти, представлені Пекіном у т.зв. "мирному плані", досить стандартні. Але в них відчувається певна перевага у бік Кремля. Наприклад, пункт про відміну односторонніх санкцій. Це явне підігравання російському президентові путіну. З’явитися цей пункт у китайських пропозиціях міг також на прохання Кремля.

Тому Китай на даному етапі, начебто, і дотримується нейтральності, але з перевагою у бік росії. Схоже, вважаючи, що протистояння зі США можна використовувати для своєї користі за принципом: ворог мого ворога — мій друг.

Однак важливий момент, який також звучить у плані – це досвід Китаю щодо побудови автономних областей та контролю над ними, наприклад, стосовно Гонконгу. Саме цю тематику може просувати Пекін. І така теза теж сподобається Кремлю, адже таким чином путін хоче закріпитися на окупованій українській території – просувати її нібито автономність, якщо не вдасться легітимізувати окупацію (в очах світової громадськості).

Глобальна мета, яку на даному етапі переслідує росія, — це припинення бойових дій, щоб мати перепочинок на фронті. Тому Кремль включає різних спікерів, різні країни, які можуть озвучити цю позицію. Але для України такий формат є неприйнятним.