Маленька жінка стоїть проти водомета. У чому відмінність протестів у Грузії та росії - Соня Кошкіна

Що примітного у цьому відео (дивіться його нижче — Ред.)?

Не те, що маленька жінка стоїть проти водомета із прапором Євросоюзу.

Це само собою (пробачте, але для України, Грузії, для всіх вільних і гідних людей, це само собою).

Її збиває з ніг найсильніший напір води, вона відходить й одразу робить крок уперед. Не припиняючи утримувати прапор.

Важливо, що жінка не сама. Вже за хвилину до неї підбігає хлопець у червоній шапці — підтримати.

Потім ще чоловіки прикрили спинами. Інші протестувальники. Ще і ще.

Жінка продовжує розмахувати прапором, але її вже з усіх боків оточують побратими. Вона не сама. Саме вони приймають перший удар водомета.

А прапор Євросоюзу — за цінності якого вони зараз борються — майорить над ними як символ.

Вони разом.

Єдині.

І непереможні.

Дивлячись на це відео, я згадувала Болотяну. І дуже чітко розуміла, що було б, якби дані події відбувалися в Москві, Пітері, Єкатеринбурзі, Новосибірську, та де завгодно там.

Вийшла б ця жінка. З прапором. Проти водомета.

Її б оточив натовп із айфонами.

Вони б робили селфі. Стрімили. Постили відосики. Пилили контент.

Поки б її збивали з ніг і потім — в’язали.

Жодна с*ка не стала б поруч, жоден би не прикрив власною спиною. Контент дорожчий.

Ось вам і відповідь.

Антропологічний.

П.С. Президентка Грузії вже заявила, що ветує злочинний закон про "іноагентів". Парламент може вето подолати (так траплялося). Сподіваюся, цього не буде. Але якщо так, не сумніваюся, що брати-грузини виметуть його до дідька лисого. І мають рацію. Назавжди виметуть зі своєї країни мск нечисть.

Грузія — маленька, але горда країна з гідними людьми, їй ніколи не стати Мордором. Антропологічно.

(Оригінальний пост, за словами автора, навмисно написано російською — Ред.)

Джерело: Telegam-канал Sonya Koshkina.