Справа аеропорту "Бориспіль": де тут корупція? - Станіслав Борис

Читать на русском
Автор
2652
Аеропорт "Бориспіль"
Аеропорт "Бориспіль". Фото facebook.com/airportboryspil

Що не так із доказовою базою у справах посадовців аеропорту "Бориспіль"

Я готовий був дати руку на відсікання, настільки був впевнений у тому, що у справі аеропорту "Бориспіль" буде виправдувальний вирок.

Мабуть, більше десяти років моєї практики все ще замало, щоб вбити в собі віру в справедливий неупереджений суд.

Вирок, яким у справі "Борисполя" засудили до 4 років ув’язнення Олесю Левочко, а також низка інших справ та рішень НАБУ, САП та ВАКС, матимуть страшні наслідки щодо усіх докладених за останнє десятиріччя зусиль у боротьбі з корупцією.

Про що справа "Борисполя"?

Перенесемося в 2014-2016 роки.

Із введенням в експлуатацію термінала "D", виникла потреба в наповненні його усією звичною інфраструктурою (стійки реєстрації, офіси авіакомпаній, аптеки, заклади харчування та ін.).

Процес передання в оренду майна аеропорту передбачає проведення конкурсу Регіональним відділенням Фонду державного майна, який ініціюється учасником конкурсу.

Також процедура вимагає погодження Міністерством інфраструктури України. Цей процес не просто забюрократизований нормативно, він до того ж хаотичний у реалізації. Як результат — процедура передачі майна в оренду займала від 6 місяців до 2 років.

Тобто весь цей час в терміналі "D" не було б ані гарячої їжі та напоїв, ані базових речей, які б забезпечували комфорт пасажирів.

Якщо міжнародний партнер, наприклад, авіакомпанія, планує оперувати в аеропорту "Бориспіль", то офіс їй для цього потрібен терміново. Жодна авіакомпанія не чекатиме рік, щоб отримати офіс в аеропорту.

Тому, починаючи з 2011 року, в аеропорту "Бориспіль" склалася практика передавати такі приміщення в оренду за попередніми договорами оренди (ПДО). Протягом 2011-2016 років укладено понад 100 таких ПДО.

Передача площі за ПДО в самому аеропорту включала багаторівневе погодження, перевірку контрагента і що найважливіше — зобов’язання потенційного орендаря звернутися до Регіонального відділення Фонду держмайна (РВ ФДМУ) та ініціювати конкурсну процедуру відбору.

До проведення конкурсу орендарі сплачували до державного бюджету та бюджету аеропорту щомісячну орендну плату, яка була співмірною із іншими об’єктами оренди.

За двома із таких ПДО і висунуто звинувачення.

Основний та єдиний аргумент НАБУ — вартість оренди, яка через два роки на конкурсі (саме стільки часу не проводився конкурс Фондом) зросла у порівнянні із ціною у ПДО. Серед усього масиву ПДО, таких договорів знайшлося два.

Захист наводив логічний аргумент, що на момент укладання ПДО аеропорт "жив" у абсолютно інших умовах — пасажиропотік збільшився вдвічі, стабілізувалася та покращилася економічна ситуація в країні, збільшилася кількість авіакомпаній та ін.

Не об’єктивно оцінювати дії дворічної давнини через призму знань і обставин 2018-2019 року. Однак, коли стоїть завдання, логіка та закони економіки не спрацьовують.

У цій справі є чимало "але":

- Є десятки інших ПДО, ціна за якими після конкурсу залишалася такою ж, як і до нього, однак виокремили лише ці два.

- Мінінфраструктури і Фонд держмайна знали про ПДО, і всіх все влаштовувало. Отримані кошти направлялися Фондом в держбюджет. Платникові назад як не законно отримані вони не поверталися, хоча право таке у Фонду було.

Аеропорт перевіряли усі можливі аудитори, у тому числі на предмет попередніх договорів, у тому числі цих двох. ПДО були предметом перевірки іншими правоохоронними органами. Навіть судові спори про стягнення за ними заборгованості "Бориспіль" вигравав у всіх інстанціях.

- Якби не ПДО, то аеропорт та бюджет не отримували би коштів взагалі. Тому порівнювати коректно не із конкурсом через два роки, а із нулем.

Що ж ставить у вину ВАКС?

Вироком Вищого антикорупційного суду обвинувачення визнане доведеним щодо:

1) Сприяння в затягуванні законної процедури проведення конкурсу шляхом ініціювання змін до істотних умов конкурсу, а саме, включення вимоги про авансовий внесок;

2) Надання листа про зміну фізичних параметрів об’єкта оренди, що відповідно до вимог законодавства, передбачало необхідність скасування конкурсу.

Що суд вважає затягуванням конкурсу

Ще задовго до подій, які є предметом даної справи, на конкурсах з оренди державного майна існувала проблема із так званими технічними кандидатами.

Оскільки тодішнє законодавство не містило запобіжників щодо недобросовісної участі учасників та зриву конкурсів з оренди, такі учасники завищували ціну та отримували на конкурсах перемогу.

Після перемоги вони пропонували справжнім претендентам "придбати" можливість відмови цього технічного кандидата на користь реальної компанії. Якщо справжній претендент відмовлявся, то технічний — відмовлявся від укладення договору, що мало наслідком відміну усієї конкурсної процедури.

Тобто, процедура мала розпочинатися спочатку, а до участі знову допускалися ті ж самі технічні кандидати. Як із цим боровся законодавець чи Фонду державного майна? Ніяк.

Для тих, хто планував вести чесну господарську діяльність, розпочиналися нові 6-24 місяці.

Для недопущення чергового зриву конкурсу для розміщення закладу харчування, аеропорт запропонував (!) Комісії з оренди Регіонального відділення Фонду державного майна внести умову про розміщення гарантійного внеску, який складав розмір річної орендної плати.

У разі відмови від укладення конкурсу такий внесок недобросовісному учаснику не повертався. Проста і водночас геніальна пропозиція, яка вирішувала б проблему технічних кандидатів.

Комісія з оренди відкладала засідання декілька разів, щоб зʼясувати то позицію аеропорту, то позицію Міністерства інфраструктури, то центрального Фонду державного майна з цього питання.

Усі члени комісії Регіонального відділення Фонду державного майна під час допиту суду пояснили, що рішення ними з цього приводу прийнято самостійно і одноголосного, а сама пропозиція розцінювалася ними як слушна.

І це не дивно, адже за результатами наради у центральному апараті Фонду державного майна, на якій розглядалося питання про доцільність запровадження авансового платежу, процедура оренди під заклад громадського харчування, була призупинена до моменту внесення законодавчих змін.

Зокрема, такі зміни зробили авансовий платіж обовʼязковою умовою для участі у конкурсах з оренди державного майна.

Однак, така ініціатива ВАКСом розцінена як злочинні дії працівників аеропорту із умисного затягування конкурсу, аргумент захисту про архаїчність законодавства відкинуто.

При тому, що саме ця процедура була завершена вже за оновленим законодавством із обовʼязковою вимогою авансового платежу. А рішення про неодноразове відкладення засідання комісії з оренди приймали сім членів комісії з оренди Регіонального відділення Фонду держмайна, а не працівники аеропорту.

Щодо листа про зміну умов конкурсу

У своєму рішенні ВАКС як винну дію вказав також надання листа про скасування конкурсу у зв’язку із зміною фізичних параметрів об’єкта оренди. Однак, зазначена інформація викривлена судом і за формою, і за змістом.

Аеропорт дійсно повідомляв РВ ФДМУ про те, що у зв’язку із спливом часу з моменту ініціювання конкурсу і до дати його проведення, виходячи із виробничих потреб, були змінені технічні (геометричні) характеристики об’єкту, який планувався для передання в оренду.

Зміна характеристик обʼєкта оренди дійсно є підставою для відміни конкурсу, таку вимогу встановив законодавець. Однак, таке рішення повинна прийняти (або не прийняти) комісія з оренди Регіонального відділення Фонду державного майна.

Тут слід пояснити детальніше, чим обумовлена, та що собою представляє зміна технічних характеристик об’єкту оренди. Площа терміналу "Д" складає 107 000 кв. м, і вкрай важко змусити цього гіганта завмерти і чекати, поки РВ ФДМУ проведе накінець конкурс з оренди.

"Бориспіль" перебував у динамічному розвитку, особливо у 2015-2018 роках, коли пасажиропотік збільшувався по 20% на рік, а сам термінал знаходився у стані постійної реконструкції для адаптації під потреби зростаючого пасажиропотоку і забезпечення комфорту пасажирів.

Лист аеропорту, який інформував комісію з оренди, про зміну характеристик, стосувався трьох приміщень. Зокрема, два із них зменшувалися у площі, оскільки аеропортом вони вилучалися для власних потреб, а одне збільшувалося — для потреб потенційного орендаря (для виставлення за межі магазину рекламної стійки із пресою).

Це така стійка, яку ви могли бачити у всіх цивілізованих аеропортах. Ця потреба у потенційного орендаря, який торгував пресою, виникла не одразу, а із часом та досвідом експлуатації приміщення.

Бо пасажирам не було видно за великою колоною залу реєстрації вхід до магазину, а виставляти стійку без розширення площі категорично заборонялося, і це суворо перевірялося численними перевіряючими не тільки Аеропорту і Фонду держмайна, але і правоохоронними органами.

Тож давайте поглянемо на обставини, які насправді затягували проведення конкурсу. Із усією хронологією процесу передання в оренду об’єктів, що є предметом розслідування цього кримінального провадження ви можете ознайомитися за посиланням один та два.

Конкурс з оренди приміщення ТОВ "Кофе бар Плюс" розпочався 06.05.2016 р., а закінчився 15.03.2018 р. Конкурс з оренди ТОВ "Артерія Груп" – трохи більше двох років: з 10.05.2016 р. до 14.08.2018 р. Тобто конкурси з оренди тривали два роки.

Окрему увагу слід звернути на хронологію подій щодо ТОВ "Кофе Бар Плюс".

Одним із важливих етапів конкурсу є публікація оголошення в газеті "Вісник приватизації". Публікує такі оголошення Фонд держмайна за зверненням Регіонального відділення Фонду держмайна.

У випадку з ТОВ "Кофе Бар Плюс" таке оголошення було знято з публікації двічі за "усною вказівкою керівника". Таке "ручне" зняття публікацій не дозволяло розпочати процедуру, бо потенційні учасники банально не отримували інформацію про початок.

Причини, чому це відбулося, не вдалося встановити навіть під час судового допиту. Відповідальна за публікації свідок, працівник Фонду державного майна, в суді вказала, що отримала таку усну вказівку, і це було нормальною практикою.

В зв’язку із тим, що публікації про оголошення конкурсу по ТОВ "Кофе Бар Плюс" "знімалися" Фондом держмайна, конкурс не відбувався з 06.05.2016 (дата звернення ТОВ "Кофе Бар Плюс" до РВ ФДМУ) до 9.12.2016 року, тобто 8 місяців.

Без будь-якого стороннього втручання з невідомих причин, зокрема, і працівників аеропорту, початок конкурсу затягнувся на 8 місяців. В подальшому Регіональне відділення Фонду, аналогічно з невідомих причин, не призначало дату засідання комісії з 31.03.2017 року по 31.08.2017 року, тобто ще 5 місяців.

Як на це дивиться ВАКС? Він вважає, що Олеся Левочко та Євгеній Дихне знали, що працівники Фонду є не компетентними, тобто не знають законодавства і своїх обов’язків. І якимось чином цим скористалися, щоб зірвати конкурси. Для чого — ВАКС не розкриває, бо ж власної заінтересованості або власних інтересів у цій справі немає.

Знаючи усі ці деталі, ВАКС переклав відповідальність за злочинну неефективність працівників комісії з оренди Регіонального відділення Фонду держмайна, на працівників аеропорту.

Де тут корупція і чому ця справа взагалі розглядається в порядку кримінального судочинства – запитання, на яке немає в кого отримати відповідь.

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.