Касетні боєприпаси не збільшать втрати ворога в рази - Іван Киричевський

Зафіксую найголовніші моменти, що виникають по передачі касетних снарядів для ЗСУ від США

- Такі боєприпаси було б найбільш доречно називати "зброєю підвищеної площі ураження". Бо це прямо випливає із характеристик таких снарядів – якщо "конвенційний" 155-мм снаряд з унітарним спорядженням накриває діаметр орієнтовно 50 метрів, то по касетним снарядам заявляється діаметр від 100 м до 300 м.

- Ті снаряди, які США передали в новому пакеті військової допомоги Україні, потрібно позначати все ж як 155-мм снаряди DPICM.

Це уже друге покоління касетних снарядів для артилерії Армії США, перше мало індекс ICM (але такі касетні снаряди були лише для знищення ворожої піхоти).

Сама абревіатура DPICM має вказівку на "подвійне" призначення таких боєприпасів – і знищення ворожої бронетехніки, і ураження неброньованого транспорту та живої сили.

А окрім 155-мм касетних снарядів, на складах Армії США ще начебто можуть бути ще 105-мм та 203-мм касетні снаряди, і начебто навіть певна кількість некерованих касетних реактивних снарядів типу M26 до систем M270 та M142 HIMARS.

- Точно не варто очікувати, що поява снарядів DPICM в розпорядженні наших артилеристів прямо в рази збільшить кількість втрат по живій силі армії РФ.

Якщо показник втрат ворога виросте бодай на 15-20%, це уже буде гарний результат. Тим більш, що у ці 15-20% потраплять або дефіцитні спеціальності у військових РФ, як ті артилеристи наприклад, ну або ж особовий склад резервних частин, що підходитимуть до поля бою

Річ у тім, що армія РФ докладає системних зусиль зокрема й для того, щоб мінімізувати власні втрати зокрема від вогню артилерії ЗСУ.

Зокрема, рашисти свою тактику "піхотних штурмів" сформували саме так, щоб ефект "живої хвилі" створювався від послідовного вводу в бій чисельних груп піхоти максимум по 10 осіб, і щоб це можна було зупинити скоріше щільністю стрілецького вогню та/або 120-мм мінометів.

Щоб ускладнити нашим артилеристам контрбатарейну боротьбу, росіяни перейшли на тактику "артилерійських груп", це коли в складі одної формації може бути максимум 3-4 артсистеми, для розконцентрації "стволів" вздовж лінії фронту.

Якщо ще зважити й на ту доволі непросту процедуру, які мають виконувати наші військові для застосування DPICM, передбачену публічними домовленостями із США, то тут якраз і доводиться формувати такі очікування – ЗСУ навряд чи використовуватимуть касетні снаряди для хаотичного "викошування" російських "юнітів", скоріше – для окремо важливих ситуацій, де влучність або ж масштабність одного пострілу буквально визначатиме темп просування наших військ загалом за добу.

Якщо зважити і на той момент, що Україна зобов’язалась не застосовувати DPICM в урбанізованій місцевості, то навряд чи варто очікувати, що ці касетні снаряди полетять по окупантам безпосередньо в Бахмуті.

- Навряд чи для США в плані передачі касетних снарядів для України стояв саме ціннісний момент, скоріш за все – саме військово-технічний.

Річ у тім, що DPICM виготовлялись у 1970-1990-х роках для можливої війни проти Росії в Європі під час "Холодної війни". А далі давайте врахуємо той момент, що за стандартами Пентагону снаряд "старіший" за 40 років вважається некондиційним.

Так, схоже, цей тривалий час, поки йшла імітація політичного дискурсу по касетним снарядам для України, американські військові використали саме на те, щоб сформувати для ЗСУ надійний обсяг кондиційних касетних снарядів DPCIM, що зокрема даватимуть той самий коефіцієнт нерозриву лише на рівні 2,5%.

- Ні, те що наші військові мають узгоджувати та маркувати місця, куди по окупантам відстрілювались DPCIM, аж ніяк не означає, що це ми маємо просто розкривати ділянки, куди наступатимуть наші війська, і так видавати військову таємницю. Це бюрократична річ справді лише для майбутнього розмінування. І навряд чи застосування HIMARS чи особливо Storm Shadow по тилам рашистів відбувається без відповідного обміну інформацією між Україною та союзниками.

- Чомусь в нашому інфопросторі чіпляються лише за заяви міжнародних структур, які гучно виступали проти передачі нам американських касетних снарядів.

Даруйте, але в людей просто робота така – гучно виступати за усе хороше проти всього поганого. Послухали, взяли до уваги, пішли далі.

Важливіше тут звернути увагу, що Білий Дім пройшов буквально світоглядну революцію в плані подальших поставок зброї для України, виражену простою тезою – "якщо в України не буде такої зброї, то цивільні українці ще більше постраждають від рашистів".

Момент насправді важливий, зважаючи на те, що ракет ATACMS в американців (за деякими даними), найбільше саме модифікацій M39 та M39A1, виготовлених саме під касетне спорядження.

- Ні, навіть бодай намагатись порівнювати між собою практику України та РФ в плані використання касетних боєприпасів – це злочинно.

Не тільки в тому, що в нас подібних снарядів майже не було. Але й тому, що Росія стала першою (і сподіваюсь останньою), хто застосовував касетні боєприпаси цілеспрямовано і в першу чергу саме проти мирного населення.

Джерело: пост Киричевського у Facebook.