"Укрінком" лякає Верховний суд колишнім конгресменом США – чому суддям варто не зважати на це - Тарас Загородній

Регулярно бачу публікації, розслідування журналістів про те, як банкіри або відмивають кошти через фінансові установи, або ж їх банкротять, щоб вкрасти гроші. Впевнений, що під час війни всі кошти мають йти на фінансування українського ВПК, на підтримку ЗСУ. Банкіри мають кредитувати економіку країни, а не виводити мільярди в офшори. Якби був хоча б один випадок, коли таку людини притягнули до відповідальності, то, гадаю, фінансових махінацій в країні стало б менше.

Цього разу зверну увагу на ситуацію з "Укрінбанком", бо там замішані відомі особи та навіть колишні американські конгресмени. Поки в країні триває гучний судовий процес над Ігорем Коломойським, колишній менеджмент "Укрінбанку" не полишає спроб через суди забрати у держави банк, який він сам колись і довів до стану неплатоспроможності.

Ще у 2015 році років тому НБУ вивів банк з ринку, але судові процеси тягнуться досі. В історії є цікавий факт: після того, як банк був визнаний неплатоспроможним, Фонд гарантування вкладів провів розрахунки з вкладниками, виплативши людям 1,8 млрд грн. Вже після того, як фонд частково покрив борги перед вкладниками, колишній менеджмент банку, користуючись проміжним рішенням суду, скликав засідання наглядової ради і створив на місці банку звичайне ПАТ "Укрінком", яке вже 8 років називає правонаступником "Укрінбанку".

Тут варто додати, що всі суди на тему правонаступництва ПАТ "Укрінком" вже програло. Верховний Суд у липні 2023 року ухвалив остаточне рішення на цю тему, в якому підкреслив, що такого поняття як "правонаступництво банку" не існує, а розпоряджатися майном "Укрінбанку" може тільки Фонд гарантування вкладів, а не якесь ПАТ.

Тепер же компанія "Укрінком", яка називає себе правонаступником "Укрінбанку", просить Верховний суд стати банкрутом. Ймовірно, для того, щоб продовжувати блокувати доступ до майна "Укрінбанку" представникам ФГВФО. Саме банкрутство також виглядає як фіктивне, бо в якості причини для банкрутства ПАТ "Укрінком" називає неможливість повернути борг колишньому підряднику по ремонту у лише 100 000 грн. Ця ж фінансова компанія претендує на державні 1,8 млрд грн та майно "Укрінбанку".

Паралельно з цим колишні власники "Укрінбанку" на чолі з колишнім головою наглядової ради Володимиром Клименком ведуть дуже некрасиву гру, яка насправді шкодить державі. Зараз, схоже, колишній менеджмент банку вирішив залякувати український суд, а саме суддів Верховного суду, американським "конгресменом", який наче-то дуже занепокоєний справою "Укрінкому" та роздає інтерв’ю в українських ЗМІ на цю тему.

Пояснення цьому занепокоєнню дуже просте: "Укрінком" найняв адвокатську компанію колишнього конгресмена для захисту своїх інтересів. І використовує статус колишнього конгресмена Джеймса Слеттері, щоб тиснути на український суд.

Але насправді конгресменом він був давно — з 1883 по 1995 рік, а сьогодні є адвокатом, і на території України веде адвокатську діяльність, а не політичну. Конгрес ніколи не буде відстоювати інтереси конкретної юрособи чи банку, як зараз робить Джеймс Слеттері. Тим більше, небачена історія, щоб конгресмен допомагав колишнім власникам банку зберегти виведені з банку гроші.

Напевне, колишній конгресмен – це останній аргумент колишніх власників "Укрінкому", щоб вплинути на суд. Бо юридична сторона питання не на їх боці. Справа в тому, що Верховний суд вже слухав спір, аналогічний ситуації "Укрінкому", це кейс "Златобанку". Історія там така: НБУ відніс "Златобанк" до категорії неплатоспроможних 13 лютого 2015 року, у травні 2016 року вирішив його ліквідувати.

Колишні акціонери "Златобанку" домоглися через суд скасування рішення про неплатоспроможність банку, і у 2019 році перейменували банк на ПАТ "Злато", змінили місцеперебування юридичної особи. Але Верховний суд у підсумку повернув банк державі. І після цього, як і "Укрінком", спробували розпочати процедуру банкрутства як звичайної компанії, а не банку, за процедурою Кодексу про банкрутство. У листопаді 2021 року Фонд гарантування вкладів зупинив банкрутство "Златобанку", повернув банк у правове поле та продовжив його ліквідацію.

Також суд відмовив колишнім банкам і у компенсації, правомірність цього рішення підтвердив у листопаді 2023 року і Верховний суд.

Поки що рано робити якісь висновки у цій ситуації. Потрібно зачекати Верховного суду рішення суду, слухання відбудеться вже 17 січня. Але, на мою думку, під час війни у держави не має зайвих коштів, які можна виділити на компенсацію колишнім власникам банку, який не працює понад 7 років.