Шлейфи скандалів тягнуться за банком багато років
Для когось війна це кров, смерті, та сльози. А для когось – це можливість заробляти майже на всьому, створюючи різні сірі схеми. Одна з таких схем створена в колаборції онлайн-казино з банківськими структурами. Мова йде про компанію Royal Pay Europe та "Акордбанк". Зареєстрована у Ризі компанія Royal Pay Europe пов’язана із російським букмекером 1xBet та належить росіянину з кіпрським паспортом Сергію Кондратенку. А от власником ПуАТ "КБ "Акордбанк" є Данило Волинець — чоловік ексміністерки фінансів та нинішнього посла у США Оксани Маркарової. Гемблінгова компанія займалась переведенням платежів на адресу офшорних букмекерів та онлайн-казино. А свої гроші вона зберігала в "Акордбанку". Заради справедливості треба зазначити, що, окрім "Акордбанка", в цій схемі брали участь і інші фінансові установи України: АТ "Кристалбанк", АБ "Укргазбанк".
12 січня 2023 року своїм Указом Президент України застосував санкції проти Royal Pay Europe, які передбачають наступне: блокування активів, заборона виведення капіталів межі України, призупинення виконання фінансових та економічних зобов'язань, заборона на участь у приватизації та оренді державного майна, обмеження прав розпоряджатися цінними паперами. Згідно з цим Указом, Державна служба фінансового моніторингу України заблокувала понад 2 млрд гривень Royal Pay Europe на рахунках у згаданих банках. Це означає, що вони збережені для подальшої конфіскації в рамках чинного законодавства та відновлення України. Але, виникає питання, чи зможе держава забрати ці кошти, оскільки "Акордбанк" контролює така впливова особа, як Оксана Маркарова? В цьому є сумніви, оскільки з "Акордбанком" пов’язані дуже цікаві історії.
Скандали
Шлейфи скандалів тягнуться за "Акордом" багато років. Але ця фінансова установа завжди виходить сухою із води. Ось декілька прикладів.
НБУ регулярно публікує дані про банки-порушники і порушення, які вони допускають. Нерідко в цьому списку фігурує ПуАТ "КБ "Акордбанк". Так, в 2018 році він став порушником відразу двох нормативів — максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, який не повинен перевищувати 25% (у "Акордбанка" він склав 50,49%) , а також максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами, який також повинен бути не більше 25% (51,11%).
На початку 2020 року НБУ за результатами перевірок оштрафував "Акордбанк" на 2,3 мільйона гривень за неналежне забезпечення діяльності внутрішньобанківської системи запобігання легалізації злочинних доходів, неналежне вивчення клієнтів і аналіз їхніх фінансових операцій.
Слід також зазначити, що "Акордбанк" часто згадується серед так званих "кишенькових банків", які створюються з метою легалізації незаконних доходів і проведення фінансових угод за злочинними схемами.
До речі, в період, коли пані Маркарова очолювала Мінфін, "Акордбанк" активно скуповував облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які випускало відомство, очолюване дружиною Волинця. Відсотки за цими цінними паперами, які і сьогодні досить високі, в той час могли досягати 20% річних.
Тоді ж спостерігалося небувале збільшення активів "Акордбанка" — тільки за перше півріччя 2019 року вони зросли на 500 мільйонів гривень — до 2,3 мільярда гривень.
Схеми
Засвітився "Акордбанк" і у сумнівних фінансових схемах. Одна з найбільш кричущих пов'язана з торгівлею металобрухтом: як правило, якісь компанії з сумнівною репутацією знімали в касах фінустанови гроші для покупки товару.
В багатьох випадках фінансові операції мали всі ознаки фіктивності, та навіть рутинна перевірка з боку банку дозволила б, як мінімум, віднести такі угоди до розряду ризикованих.
Більш того, сам банк оцінював фінансовий стан багатьох таких клієнтів як "слабкий" (згідно з програмою ідентифікації, такий статус має на увазі підвищену ймовірність нездатності клієнта здійснювати фінансові операції за власний рахунок). Проте, фінансові операції, включаючи зняття великих сум готівки у відділеннях фінустанови, не були заблоковані.
Уже на етапі здійснення фінансових операцій можна було звернути увагу на те, що компанії, які були клієнтами "Акордбанка", закуповували металобрухт у одних і тих же фізичних осіб, оплата проводилася шляхом "дроблення" сум, але при цьому у однієї особи закуповувалися абсолютно нереальні обсяги продукції. Як з'ясувалося "продавці" металобрухту були фігурантами кримінальних проваджень за різними статтями Кримінального кодексу.
За схожою схемою здійснювалися операції з придбання клієнтами "Акордбанка" сільськогосподарської продукції. Тут серед виявлених порушень також зафіксована відсутність подання фінансової звітності до Державної фіскальної служби.
Ну і, звичайно, не обійшлося без схеми з оформлення кредитів. Характерними ознаками того, що це саме "схема", було наступне: одна фізособа відкривала відразу кілька рахунків у кількох відділеннях банку, а іноді і в одному відділенні; клієнт отримував новий кредит до того, як був погашений попередній, при цьому позики видавалися без застави або поручительства; одержувачі кредитів, згідно з кредитною угодою, зобов'язувалися погашати позики з власних коштів, однак у банку була інформація про те, що такі клієнти не мали достатньої для цього кількості грошей.
Як бачимо, всі ці схеми по відмиванню коштів лежать на поверхні. Про них неодноразово писали ЗМІ. Але правоохоронців вони чомусь не зацікавили.
НБУ поспішає на допомогу
Перед початком повномасштабної війни "Акордбанк" знаходився на межі банкрутства. Але допомога прийшла від Нацбанку України, який тоді очолював Кирило Шевченко. На другий день війни з росією "Акордбанк" отримав кредит рефінансу НБУ на суму 570 мільйонів грн без жодних застав за ставкою 7,5% річних. І це при тому, що на той момент "Акордбанк" вже був винен Нацбанку понад п'ять мільярдів гривень. На тлі його активів, що оцінювались у 12 мільярдів гривень, сума боргу виглядала досить загрозливою. До цього слід додати, що після того, як НБУ очолив Шевченко, банк чоловіка Маркарової став отримувати величезні суми рефінансування. Як стверджували економісти, ці гроші використовувалися для спекуляції з валютою та облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Частину грошей просто виводили із країни.
Фінансовий аналітик Олексій Комаха на своїй сторінці в Фейсбук написав з цього приводу: "Це суто спекулятивні угоди, під час яких програє регулятор і платники податків, а Маркарова заробить собі на проживання у Вашингтоні чи Маямі. Прокуратура підозрювала банк в участі у відмиванні понад 1 млрд грн, але справу спустили на гальмах".
Наразі колишнього голову Національного банку Кирила Шевченка оголосили в міжнародний розшук. Йому повідомлено підозру у розкраданні 206 млн грн з державного "Укргазбанку". Цей банк, до речі, теж фігурує у зв’язках з гемблінговою компанією Royal Pay Europe, проти якої було введено санкції. Але з приводу "Акордбанку" правоохоронці поки зберігають мовчання.
***
Тож зараз, дивлячись на бекграунд "Акордбанку", стає актуальним питання: чи заберуть в банка кримінальні гроші на користь держави і чи покарають тих, хто ці гроші відмивав? Таким чином ми зможем побачити, чи дійсно іде боротьба з сірим бізнесом, чи все це лише спосіб перерозподілу ринку і контролю над великими сумами грошей.