"Це – політично і соціально небезпечна тема": Олексій Кучеренко про тарифи на електроенергію

До війни 70% споживання в країні припадало на промислових споживачів, які платили ринкову ціну. За 15 місяців після вторгнення росіян споживання населення впало на 20%, а бізнесу – на 40%. Це призвело до фінансового дисбалансу на ринку електроенергії на 30 млрд грн. То наскільки важливо за цих умов для енергетичної галузі підняти тарифи на електроенергію?

Про це "БізнесТелеграф" поговорив із першим заступником голови комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексієм Кучеренком.

- Олексію Юрійовичу, не перший місяць чуємо, що готується підвищення тарифів на електроенергію. То, коли це станеться?

- Це повноваження уряду, і зараз він буде визначатися. Наскільки мені відомо, нещодавно питання тарифів на електроенергію обговорювали на нараді у прем’єра, але рішення остаточного так і не прийняли. Є обґрунтування, і необхідність цього кроку всім зрозуміла, але уряд боїться взяти на себе відповідальність. Бути прем’єром і керувати Кабміном означає не просто піаритися на нескінченних конференціях. Це ще й приймати непопулярні рішення. Тому чекаємо.

— Підвищення тарифів більше лобіюють приватні чи державні енергокомпанії?

- Приватні і державні компанії — в одній упряжці, бо це єдина енергосистема. І на підвищенні тарифів, в першу чергу, наполягають державні підприємства, бо їм не вистачає грошей, які сьогодні потрапляють на ринок. Щоб покривати чинний тариф для споживачів, на дотації витрачають 140 млрд грн на рік. Така ціна цього PSO (спеціальних обов'язків учасників ринку електроенергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. — Ред.) для "Енергоатому". Нинішній тариф на сьогодні збитковий, він не покриває навіть собівартості.

— Можливо, тоді взяти кредити, а не покладати тягар на людей?

— Кредити треба віддавати, а за нинішніх умов взагалі невідомо, як і коли це можна буде зробити. Це ж не подарунок. Уряд і так йде на "дірки" в бюджеті. Певна гуманітарна допомога була надана, будемо сподіватися, що її якось там розумно витратили. Механізму контролю нема ніякого. Уряд в енергетиці все зашифрував.

— За оцінками Світового банку, збитки від масштабних ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури України становлять 10 млрд доларів. Чи не дивно, що енергетична інфраструктура буде відбудовуватися за рахунок тарифів для населення?

— Коли певні чиновники плещуть язиком, що підвищення тарифів потрібне тільки під відновлення, — вони дурять людей. Сьогодні коштів не вистачає для виробництва електроенергії, і передусім для державної компанії "Енергоатом". А відновлення інфраструктури, я погоджуюсь, має бути здійснене не за рахунок тарифу.

— А що буде, якщо не підвищувати тариф на електроенергію для населення?

- Буде велика проблема. Мені самому цікаво, хоча це слово тут недоречне. Це такий небезпечний експеримент. І якщо вже президент цим опікується, то, мабуть, ситуація критична. Бо ми ж розуміємо, наскільки сьогодні політично і соціально небезпечна ця тема.

— Як сильно можуть вирости ціни?

— Це компетенція уряду, тож нехай вирішують. Мене цікавить одне – покажіть обгрунтування. Риторика міністерства та НКРЕКП мене не влаштовує, я там багато з чим не погоджуюсь. В першу чергу, коли починають рахувати і прив’язуватись до якихось ринкових тарифів. Ми сьогодні про них не говоримо взагалі. Населення повинно за рахунок тарифів насамперед покривати собівартість електроенергії "Енергоатому".

- А якою ви бачите робочу модель оплати за спожиту електроенергію?

- Навіть у сусідній Польщі є градації. Не розумію, чому ми не можемо цей досвід брати. Наприклад, там окремо розглядається тариф до 2 тис. кВт⋅год на рік. Це десь 170 кВт⋅год на місяць – для них діє соціальний тариф. Я вважаю, що у нас соціальними мають бути 100-150 кВт⋅год. Я не кажу зараз про тих, хто витрачає електроенергію на приготування їжі, для них окремо треба вводити ліміти. Якщо у людини є достатня зарплата і її можна віднести до умовно середнього класу, то це призведе до підвищення плати на 200-300 грн. Не такі великі гроші. А про багатих я взагалі мовчу.

- Чи може Україна за цих умов продовжити дотацію "зеленого" тарифу?

- Ситуація із "зеленим" тарифом, дійсно, по-дикому виглядає. Згадайте, 2014-го, 2015-го, 2016 року всі були просто фанатами зеленої електроенергії. Бігали молоді хлопці та дівчата, кого не запитай, будь-якого псевдоексперта, усі казали: це майбутнє України. Якісь абсолютно дурні ведучі розповідали: "Поставте сонячні панелі, й у вас буде безкоштовна електроенергія".

Вже всі зрозуміли, що безкоштовною вона не буде. Тепер складається враження, що половина країни бореться проти сонця, вітру, "зеленого переходу". В Україні із введенням "зеленого" тарифу були зроблені помилки. Але що завадило монобільшості і моновладі виправити їх 2019 року? У мене нема відповіді. "Зелений" тариф – не манна небесна, це інвестиція, яка окуповує себе роками. І ви праві, сьогодні частина грошей з ринку продовжує йти на його покриття, згідно із законами, ухваленими 2015-2016 рр. у Верховній Раді.