Вибухове зростання тарифів і "сюрприз" у вигляді штрафів: якою ціною Україна отримала $700 млн від МВФ

Україна отримала черговий транш кредиту МВФ на суму майже 700 млн доларів, і ще до його отримання в Мінфіні розповіли, що гроші підуть на покриття дефіциту державного бюджету.

Хто конкретно відчує на собі покращення, як чергові сотні мільйонів доларів вплинуть на курс і чим будемо розплачуватись за черговий транш? Відповіді ці питання – у матеріалі «Телеграфа».

Гроші МВФ йому ж і підуть

Як тільки стало відомо про рішення МВФ виділити Україні чергову невелику порцію доларів, Міністр фінансів Сергій Марченко розповів, на що їх витратять.

«Коли кошти з’являться на казначейському рахунку, я сподіваюся, що це буде найближчими днями, вони розчиняться, вони не матимуть жодної прив’язки, чи це кошти МВФ, чи це кошти платників податків. Це будуть кошти, які матиме уряд», — зазначив міністр.

За словами Марченка, кошти кредиту МВФ на 700 млн доларів підуть на покриття дефіциту державного бюджету. Вони спрямовані погашення боргів чи соціальні потреби.

Про які ж соціальні потреби йдеться і хто конкретно відчує на собі ці 700 млн доларів?

Засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян вважає, що навряд чи хтось з українців справді відчує ці гроші на собі.

«У країни великі борги й це зовсім не секрет, тому велика частина траншу піде на виплату поточних зобов’язань, — зазначив експерт у розмові з «Телеграфом». — Нерезиденти йдуть з ОВДП під впливом великої кількості факторів: від вкрай слабкого економічного зростання та високої інфляції до очікувань глобальної рецесії на тлі швидкого посилення політики ФРС. Додайте сюди той факт, що бюджет на 2022 рік передбачає дефіцит у розмірі 3,5% і ви переконаєтеся, що позикові кошти зараз дуже потрібні для підтримки фінансової стабільності.

Економіст Владислав Банков погоджується: швидше за все ці гроші будуть витрачені на погашення наявних заборгованостей, відповідно, помітного поліпшення ніхто не відчує.

При цьому, згідно з оцінкою аналітика Данила Моніна, наш Мінфін ще не витратив серпневий транш у 2,7 млрд доларів, отриманий в результаті світового розподілу коштів МВФ. За його словами, у вересні 1,3 млрд було витрачено на виплату боргів, а у грудні 1,4 млрд буде витрачено на фінансування дефіциту бюджету, а це за фактом можуть бути будь-які витрати.

Щодо додаткових 700 млн, то, вважає експерт, вони навряд чи будуть витрачені цього року. Швидше за все, вони підуть на виплати самому МВФ наступного року, коли Україні треба буде виплатити фонду 2,3 млрд доларів тіла і відсотків.

Що буде з курсом

Основне питання, яке хвилює українців практично у будь-якій ситуації – що буде з курсом гривні? І наших співвітчизників можна зрозуміти, адже зі зростанням курсу миттєво злітають усі ціни та тарифи, що негативно позначається на наших гаманцях.

Днями прогноз щодо курсу «американця» дали аналітики JPMorgan, і оптимізму він не вселяє: до кінця 2022 року долар у парах з основними валютами зміцниться, тоді як курси євро, юаня, єни та мексиканського песо спрямують донизу.

Своєю чергою прогноз щодо курсу гривні до долара на період до 2026 року оновили у МВФ. Згідно з оновленим Меморандумом, середньорічний курс гривні до долара у 2021-му становитиме 27,32 грн/долар, у 2022 – 27,43 грн, у 2023 – 27,91 грн, у 2024 – 28,00 грн, у 2025 – 2 00 грн, 2026 – 28,00 грн

Чи вплинуть на курс кредитні гроші? Експерти вважають, що не надто.

Зокрема, на думку Сергія Сарояна, кредитні гроші навряд чи здатні серйозно вплинути на гривню: відтік капіталу та зміцнення долара створюють всі передумови для зростання курсу вище 27,5 за долар вже найближчим часом.

Данило Монін вважає, що новий транш матиме позитивне значення, і курс залишиться міцним.

«До кінця 2021-го я не чекаю на послаблення гривні, — зазначив Монін. — Тим більше поки ми маємо теплий листопад, тож газ навряд чи закуповуватимуть до кінця року».

З тим, що до нового року з гривнею все буде гаразд та стабільно, погоджується й аналітик Олексій Кущ, але при цьому уточнює: це буде «стабільність цвинтаря».

«Навряд транш зможе вплинути на курс, — каже Владислав Банков. – Думаю, якщо влада не проводитиме цілеспрямовану політику на девальвацію, до кінця року на нас чекає лише незначне ослаблення гривні».

Керівник відділу аналітики групи компаній Forex Club Андрій Шевчишин нагадує: сьогодні НБУ накопичив у золотовалютних резервах значні обсяги, які з кредитом МВФ наближаються до 30,5 млрд доларів. Жорсткої потреби у коштах Фонду немає, але вважається, що сама співпраця позитивно розглядається інвесторами.

«Втім, зараз кредит не є рушійною силою валютного ринку, тому його вплив на настрої економічних агентів незначний, — каже Шевчишин. – Тобто отримали кредит – добре, але зараз це не головне. Тренди, що діють, залишають можливість подальшої девальвації гривні в грудні з поточних рівнів 27 грн за долар. Багато залежатиме від настроїв нерезидентів, які зараз намагаються закрити свої інвестиції та вийти з України. Якщо паніка вщухне, курс може стабілізуватись близько 27,5 грн за долар. Однак якщо ситуація дестабілізуватиметься, фон новин — погіршуватиметься, а НБУ буде пасивним, то курс цілком може досягти позначки 28-28,5 грн за долар».

Чим платитимемо?

На цьому хороші новини загалом закінчуються. А погані полягають у тому, що для отримання подальших траншів кредитної лінії українському уряду доведеться виконати низку умов, які – і в цьому можна не сумніватися – мало сподобаються українцям.

«Отже, Зеленський зобов’язався перед МВФ у сфері ЖКГ не запроваджувати жодних обмежень цін на газ та на електроенергію, які постачаються населенню. Також переглянути та затвердити нові тарифи на опалення, які включатимуть усі витрати, як пов’язані, так і не пов’язані з ціною на газ, включаючи капітальні відрахування на інфраструктуру коштом населення, — констатував на своїй сторінці у Фейсбуці глава Житлового союзу України Олександр Скубченко. — А ще — розробити інструменти стягнення боргів населення, зокрема шляхом збільшення штрафів та спрощення правозастосування. Це означає, що у 2022 році на Україну чекає просто вибухове зростання тарифів ЖКГ, попри те, що тільки за останній рік їхнє зростання вже склало понад 30%. А також безпрецедентне покарання населення за нові драконівські штрафи».

Сергій Сароян додає: уряд перестає контролювати внутрішній ринок газу у максимально невдалий для цього момент. Тож чекаємо на подальше зростання комуналки, бо всі ці «прозорі» механізми поки що працюють лише для обмеженого кола осіб, тоді як інші отримують підтримку лише на словах.

Ще різкіше висловився Олексій Кущ. За його словами, ці 700 млн доларів, без яких, до речі, Україна легко могла б обійтися, – це своєрідний «геополітичний хабар», аби нинішня влада підписалася під зобов’язаннями фактичного підняття цін на енергоресурси для населення. Щодо боротьби з корупцією та судової реформи, то складається враження, що вони вписані в меморандум просто для «відведення очей».

«Якщо оцінювати транш через призму вимог Фонду до української влади, то вимоги цілком обґрунтовані та загалом кочують із меморандуму до меморандуму, — резюмував Шевчишин. — Це і ринкові тарифи для населення, і боротьба з корупцією та незалежність НБУ. Так чи інакше ми йтимемо в цьому напрямі».