Скасування акцизу на паливо та зменшення ПДВ: що не так із планами влади знизити податки на час війни

Експерти, опитані "Телеграфом", вважають підготовлений законопроєкт, м’яко кажучи, неоднозначним.

14 березня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №7137 Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану.

"Сьогодні провели засідання комітету, під час якого розглядали законопроєкти №№7137, 7137-1, 7137-2. За результатами засідання ухвалено рішення затвердити новий доопрацьований законопроєкт на базі зазначених", – повідомив один із основних ініціаторів законопроєкту, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

"Телеграф" разом із економістами розбирався у чергових ініціативах законодавців.

Заплановане зниження

Як зазначає Данило Гетьманцев, проєкт закону спрямований на підтримку громадян та бізнесу виключно на період воєнного стану.

Якщо судити за його словами, все виглядає не так погано. Зокрема, доопрацьований законопроєкт передбачатиме можливість фізичним особам та підприємствам з оборотом до 10 млрд грн сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для 3-ї групи платників єдиного податку, тобто зі звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів.

Для фізичних осіб-підприємців першої та другої груп сплату єдиного податку депутати пропонують зробити добровільною.

Крім цього, доопрацьована версія пропонує визначити особливості нарахування окремих податків і зборів в умовах воєнного стану, зокрема ЄСВ, плати за землю, екологічного податку. Акциз на пальне пропонується зменшити до нуля, а ПДВ — із нинішніх 20% до 7%.

Проте економісти, вивчивши поданий документ, ілюзій не мають.

"У документі, який на сьогодні представлений на сайті ВР, немає ні скасування ПДВ та податку на прибуток, ні запуску податку з обороту 2%, — прокоментував законопроєкт аналітик Данило Монін. — Є акциз на пальне 0%, ПДВ 7%, скасування земельного та екологічного податку у місцях ведення бойових дій у 2022 році. Також — тимчасове скасування РРО та скасування ЄСВ за себе для ФОПів на час війни. Щоправда, можливо все це є у фінальній версії законопроєкту №7137-д, якого поки що ніхто не бачив".

Аналітик Олексій Кущ додає: норма про 2% на оборот у 10 млрд, навіть якщо вона і буде присутня у фінальному документі, нічого хорошого для виробництва не дає. Ця норма – на користь імпортерів та торгових компаній.

"Підвищення ліміту обороту з 10 млн до 10 млрд зроблено на користь великого бізнесу, — погоджується економіст Андрій Мартинюк. — Тепер, користуючись воєнним станом, він зможе скористатися опцією єдиного податку".

Що ще?

Законопроєктом також пропонується обмежити місячну винагороду держслужбовців 10 розмірами мінімальної заробітної плати та звільнити від оподаткування ПДФО допомоги постраждалим від військової агресії рф. Економісти вважають, що це правильна норма. Зокрема, Олексій Кущ не перший рік говорить про обмеження винагороди 10-кратним розміром мінімалки – це справедлива пропорція у масштабах компанії та держави. Більше того: було б не зайвим залишити це обмеження після закінчення війни.

Серед інших норм законопроєкту виділимо такі:

• за порушення, що виникли під час воєнного стану, пеня нараховуватись не буде,
• благодійна допомога, надана учасникам бойових дій та особам, які проживають на території бойових дій, не оподатковується ПДФО,
• ПДФО не оподатковується вся нецільова благодійна допомога, яка надається постраждалим внаслідок збройної агресії рф,
• ПДВ за товари, які були знищені під час війни або передані на потреби оборони, не сплачується,
• на час воєнного стану надання електронних сервісів та прийом електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години,
• на період до припинення воєнного стану дозволяється імпорт та реалізація тютюнових виробів без встановленого маркування, але з маркуванням відповідно до вимог ЄС,
• санкції за порушення закону про РРО не застосовуються до завершення воєнного стану, крім санкцій за порушення під час продажу підакцизної продукції,
• спрощенцям 2-3 груп дозволяється не платити ЄСВ за мобілізованих працівників – ці суми будуть сплачені за рахунок держбюджету,
• на період військового стану та протягом 3 місяців після його закінчення штрафи та пеня по ЄСВ не застосовуються, а перевірки не проводяться,
• на період ВП плюс 4 місяці забирається обов’язок НБУ відносити банки до категорії неплатоспроможних у разі зменшення нормативу достатності капіталу,
• надається ряд послаблень щодо фінмоніторингу для банків на час ВП,
• на час ВП плюс 30 днів споживачі звільняються від відповідальності перед кредитором за прострочення виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит,
• на час ВП плюс 30 днів забороняється стягнення майна за іпотекою та виселення мешканців (не поширюється на нові іпотечні договори).

Також документом пропонується внести зміни до Закону України "Про основні положення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів". Якщо зміни приймуть, буде дозволена конфіскація майна у держкомпаній рф, а й в інших російських компаній, і навіть в громадян РФ.

Але не все так просто

Експерти, опитані Телеграфом, вважають підготовлений законопроєкт неоднозначним – і це ще м’яко сказано.

"Загалом, ознайомившись із законопроєктом, дуже хочеться послати Гетьманцева слідом за російським кораблем, — говорить Данило Монін. — Він може замилювати очі чим завгодно, але всі його наміри досить ясно виражені в перехідних положеннях".

Експерт звертає увагу, що з пункту 52-2 підрозділу 10, який раніше звучав як "встановити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок", викреслили слово "фактичних". Можна припустити, що голова Комітету під шумок реально планує запустити фактичні перевірки у воєнний час, заморожені на час ковіда! І це вже, як кажуть, у жодні ворота (у ніч на 15 березня президент Володимир Зеленський уточнив, що йдеться про відміну всіх перевірок для бізнесу. Але експерти дивуються, чому тоді це не прописати в законопроєкті — Ред.)..

При цьому, каже Монін, насправді запроваджуючи зміни до Податкового Кодексу на час воєнного стану, не потрібно винаходити велосипед. Все, що потрібно було зробити – це або знизити частину податків, або заморозити частину норм на час війни, зокрема, скасувати РРО.

Олексій Кущ додає: законопроєкт не вирішує головне: він ніяк не знижує податкове навантаження на фонд оплати праці (ФОП) у період війни, яке сьогодні становить близько 40%. А має – до 10% кумулятивно. Тобто у ці 10% мають вкластися і ЄСВ, і ПДФО, і військовий збір. При цьому для підприємств, які платять зарплати у просте навантаження на ФОП взагалі має бути нульовим.

"Крім того, потрібно зупинити відшкодування ПДВ та направити його до спеціального фонду інфраструктурного розвитку, на дотації з ремонту постраждалих виробництв та інфраструктури, — продовжує Кущ. — А також дозволити спрямовувати прибуток без оподаткування на стабілізаційні, благодійні та капітальні цілі".

А головне, що сьогодні необхідно Україні – це реструктуризація всіх держборгів, внутрішніх та зовнішніх. Без цього нашій економіці "випливти" вкрай важко.

Як повідомлялося, 12 березня радник керівника Офісу президента Олексій Арестович звернувся до громадян, які проживають у західній і центральній Україні, із закликом підтримувати економіку на плаву, інакше через війну може статися колапс.