Напередодні легалізації – чому в Україні не можна розплачуватися криптою

З ухваленням 17 лютого закону "Про віртуальні активи", на 1 жовтня було заплановано остаточну легалізацію криптовалют. А також сплата податків із операцій на них. Щоправда, через прив’язку до іншого законопроекту, яким у Податковому кодексі мали запровадити механізм оподаткування, цей процес, ймовірно, буде затягнутий.

Проте в Україні вже близько року можна використовувати криптовалюту як засіб платежу, щоправда, далеко не скрізь.

Українці вірять у криптовалюту

Криптовалюта – по суті, це просто особливим чином зашифрована інформація, що дозволяє здійснювати її передачу так само як безготівковий розрахунок звичнішої паперової валюти.

Через свою зручність, яка зародилася в 2009 році як біткойн, криптовалюта завоювала масу шанувальників, серед яких несподівано виявилося багато українців.

Станом на жовтень 2021 року 5,5 млн. українців володіли криптовалютою, що робило Україну лідером за показником залучення населення в операції з цифровою валютою – 12,73%.

Не чужі цифровій валюті були й чиновники, які за підсумками 2020 року задекларували понад 46 тисяч біткойнів на 75 млрд грн за курсом квітня 2021 року.

Не дивно, що ще влітку 2020 року Верховна Рада запропонувала легалізувати криптовалюту. Щоправда, ухвалила законопроект, після початкового вето президента Володимира Зеленського, лише 17 лютого 2022 року.

На сьогоднішній день криптовалютою в Україні займаються 6,5 млн. українців, що становить 15,7% населення. Вище у відносному співвідношенні залученість лише населення В’єтнаму.

Поїсти, купити одяг, паливо, електроніку, замовити послуги – що можна в Україні за криптовалюту

Втім, криптовалюта не може вважатися повністю легальною доти, доки її не можна буде використовувати як законний засіб платежу, а з цим в Україні справи не так як з більш звичною гривнею.

Тим не менш, розрахуватися криптовалютою за даними порталу Мінфін в Україні можна було ще в серпні 2021 року, за місяць до формальної легалізації криптовалют, яка тоді була заблокована президентським вето.

За даними порталу в серпні 2021 року криптовалюту приймали до оплати півтора десятки компаній, у тому числі Servak (продаж серверів та супутньої техніки), Hotmine (техніка для майнінгу), Barbos (зоотовари), UFL (квіти, подарунки), Mister Cat (громадське) харчування), Adventure Tours (туристичні послуги) та інші.

Вже до січня 2022 року цей список за даними ЗМІ розширився. Криптовалютою можна було розплатитися в онлайн магазинах Bitboard.trade, Mybro.com.ua, Eshisha.com.ua, 12v.ua, Sumochki.in.ua, Rechi.ua, Dubhumans.com. Можна було купити будматеріали та меблі для дому в Mebexpress.com, In-green.com.ua, Skandinave.com. Можна було також поїсти та відвідати фітнес-клуб.

Основною причиною незначної поширеності оплати криптовалютою була проблема її неповної легалізації.

Все змінило російське вторгнення в Україну через тиждень після ухвалення ВР закону про віртуальні активи.

Мінцифри дало добро біткойну

Збір пожертвувань у вигляді цифрової валюти оголосили різні фонди. До 28 лютого криптовалютний благодійний фонд від криптобіржі KUNA зібрав $13 млн.

15 березня президент Володимир Зеленський підписав закон "Про віртуальні активи". У той же день Міністерство цифрової трансформації запустило сайт для збору криптовалюту від охочих допомогти Україні.

Зібрані активи конвертують у гривні та направляють на кіберзахист, інформаційну протидію російській пропаганді та технічну допомогу ЗСУ.

Багато благодійних фондів, які збирають допомогу для ЗСУ, використовують криптовалюту, наприклад, " Повернись живим ", Благодійний фонд Сергія Притули, " Армія SOS " та інші.

Зручність пожертвувань у криптовалютах була очевидною – економія часу на банківських процедурах, анонімність, сучасність в очах світу та інші.

Після фактичної легалізації та навіть заохочення криптовалют з боку держави, перелік товарів, які можна купити за неї, в Україні почав зростати. Так, у травні про оплату криптовалютою заявила мережа магазинів "Фокстрот".

У червні будівельна компанія DIM заявила про продаж нерухомості за криптовалюту.

У понеділок, 26 вересня, про можливість оплати цифровою валютою повідомив мережу АЗК WOG. Для оплати потрібно вибрати покупку пального через додаток WOG мережі, а потім підтвердити оплату в додатку однієї з криптобірж.

Таким чином, на більшості платформ оплата провадиться класичним способом. Продавець лише надає покупцю обслуговування миттєвого обміну криптовалюти на гривню.

Платити криптою не можна, а платити податки – треба, але коли та скільки, невідомо

Ухвалений 17 лютого, і підписаний главою держави 15 березня, Закон України "Про віртуальні активи" насправді залишає чимало питань.

Так, він вводить поняття нематеріальне благо, що і є віртуальним активом в особі тієї ж криптовалюти. Українцям дозволять офіційно володіти ним та здійснювати операції з купівлі-продажу та володіння ним. Здійснювати такі операції зможуть як звичайні українці, так і криптобіржі, причому останні мають перевірятись фінмоніторингом.

Але головним у майбутньому законі є два моменти:

- необхідність сплачувати податки з операцій з криптовалютами, щоправда, законопроект №7150 про внесення зміни до Податкового кодексу, хоч і зареєстрований на сайті ВР України, але самого тексту просто немає;

- згідно з пунктом 7 статті 4 закону "Про віртуальні активи", останні не можуть виступати засобом платежу на території України, але можуть бути обміняні на гривню.

Саме з набранням чинності законом №7150 криптовалюта в Україні вважатиметься остаточно легалізованою.

Про те, як новачкові увійти на ринок криптовалюти і скільки там можна заробляти, "Телеграф" уже писав.