Як українцю заробити на врятуванні енергосистеми? Простий та дієвий рецепт

Після ракетних ударів з боку рф по енергетичній інфраструктурі 10-11 жовтня, декілька діб в країні були значні проблеми зі світлом. Енергетики та влада закликали українців економити електроенергію у вечірні години, коли відбувається пікове споживання електроенергії. Проте аварійні відключення споживачів тривали ще кілька діб.

Втім, споживач може допомогти втримати систему від застосування графіку аварійних відключень, змістивши споживання на нічні години. При цьому можна зекономити значну частку оплати за електроенергію.

Телеграф розбирався, як це зробити та чому це корисно і для споживача, і для країни.

Що таке багатозонний тариф?

Для побутових споживачів (населення) в Україні діють багатозонні тарифи, що застосовуються у разі наявності багатозонного приладу обліку електроенергії (лічильника).

Така опція прописана в Порядку застосування тарифів на електроенергію, який було затверджено постановою Нацкомісії з регулювання енергетики (зараз — НКРЕКП) №498 від квітня 2012 року. Тарифні коефіцієнти підтверджено постановою НКРЕКП №220 від лютого 2015 року.

У разі, коли стоїть однозонний (звичайний) лічильник електроенергії, споживач платить згідно діючих тарифів. Остання ітерація їх змін відбулась із 1 жовтня 2021 року.

Сьогодні кожен споживач платить, в залежності від обсягу споживання в місяць, 1,44 грн/кВт-г при споживанні до 250 кВт-г на місяць. І 1,68 грн/кВт-г при споживанні більше цього рівня за весь обсяг включно.

З двозонним лічильником споживач платить тариф з коефіцієнтом 0,5 з 23 години вечора до 07 години ранку. Тобто 0,72 та 0,84 грн/кВт-г відповідно. Також є опція встановлення трьозонного лічильника. В такому разі у нічні години з 23 до 7 до тарифу застосовується коефіцієнт 0,4. Але у години пік з 8 до 11 і з 20 до 22 тариф буде вищим — з коефіцієнтом 1,5. У всі інші години - стандартним. Трьозонні лічильники, очікувано, не користуються вискою популярністю у побутових споживачів.

Як встановити двозонний лічильник?

Найшвидший варіант – звернутись до власного постачальника універсальної послуги (ПУП). Наразі в Україні їх 25. Кожен працює на території покриття конкретного оператора систем розподілу (ОСР, обленерго). Перелік можна подивитись тут.

Наприклад, група постачальників Yasno, яка входить в ДТЕК Ріната Ахметова і діє в декількох областях, надає комплексну послугу для населення Розумний Watt – встановлення двозонного лічильника "під ключ". Вартість такої послуги від 2,1 до 4,4 тис. грн.

Вона включає купівлю багатозонного лічильника разом зі smart-розеткою або енергозберігаючими лампами, монтаж та постановлення на облік цього лічильника. Така опція можлива через те, що ДТЕК в регіонах дії Yasno належать також і обленерго, які здійснюють облік електроенергії.

Також є варіант самому купити лічильник, замовити монтаж та запросити представника місцевого обленерго для його верифікації та постановки на облік. Щоправда, як показує практика, за таким сценарієм процедура встановлення може затягнутись.

Навіщо країні багатозонні коефіцієнти?

Запровадження коефіцієнтів пов’язано із режимом споживання та структурою генерації електроенергії в Україні. Більшу частину електрики у нас виробляють атомні станції, якими оперує державна компанія НАЕК "Енергоатом". В 2021 році вони виробили понад 55% електроенергії в країні. Енергоблоки АЕС не можуть швидко знизити або підвищити обсяг виробленої електроенергії. Вони працюють із так званим базовим навантаженням – рівномірно видають потужність.

Водночас споживання електроенергії дуже нерівномірне протягом доби. Зранку та ввечері електроенергії споживається більше, ніж вдень. А вночі, коли люди сплять і більшість підприємств не працює – незрівнянно менше. Відповідно, в пікові години потрібно задіяти маневрену генерацію: теплові електростанції на вугіллі або газі, а також – гідроелектростанції.

Найбільший пік споживання ввечері: приблизно з 19:00 до 22:00. Коли люди повертаються до дому з роботи та вмикають енергоємні електроприлади: бойлери, електрочайники, обігрівачі. Не дарма системний оператор Укренерго та влада після ракетних обстрілів російськими терористами постійно просять знизити споживання електроенергії саме у вечірні часи: з 17 до 23 години.

Відтак, двозонний лічильник не тільки економить рахунок на електроенергію, але і допомагає енергосистемі працювати без аварійних відключень під час важких випробувань.

Які прибори можна перевести на нічне споживання

Теоретично, на нічне споживання можна перевести більшість електроприладів. Однак користування вночі пилососом, блендером або іншими шумними приладами навряд буде комфортним.

Найефективніший варіант – автоматизувати споживання електроенергії вночі. Для цього можна використовувати розетки, що програмуються. Такий прилад є перехідником, який вставляється в розетку. З іншого боку, в нього можна вставити штекер електроприладу.

Вибір таких розеток широкий: електромеханічні (розетка з таймером), які програмуються вручну на включення або відключення. Є повністю електронні (розумна розетка), які можна програмувати через смартфон на будь-які часові режими, підключивши її до wi-fi. Вартість таких розеток складає від 400 грн за найпростішу.

За допомогою таких розеток легко перевести на нічне споживання накопичувальний бойлер та будь-які зарядні пристрої. Саме ці прилади найбільше пристосовані до нічного споживання. До того ж бойлер та нагрівачі – найбільш енергоємні пристрої. Вони споживають до 2000 ватт на годину. Для прикладу, енергозберігаюча лампа – близько 10 ватт на годину.

Також вночі можна запускати пральні та посудомийні машини, якщо не виникає проблем із шумом. Більшість з них мають функцію відкладеного пуску.

Скільки в Україні встановлено багатозонних лічильників?

Цієї статистики наразі не існує. Тому що вона не централізована. Станом на 2021 рік в Україні було близько 17 млн побутових абонентів. Для того, щоб її зібрати, потрібно взяти інформацію у кожного ОСР. Втім, НКРЕКП в своїх щорічних звітах таку статистику не наводить.

Натомість таку інформацію давав київський постачальник (Yasno Ахметова) в червні 2019 року. На той момент у населення столиці було 84 тис. багатозонних лічильників. При тому, що загальна кількість побутових абонентів в Києві – 1,2 млн. Відповідно кількість за багатозонними лічильниками складала менше 10%.

Як система буде балансуватись в майбутньому

Монетарна мотивація переводу споживання на нічний час – лише один з інструментів балансування енергосистеми. Проблема нерівномірного добового споживання електроенергії існує скрізь. Наразі у світі опановують й інші інструменти балансування енергосистеми.

Наприклад, у 2022 році бельгійський системний оператор Elia об'єднав 2000 домогосподарств з домашніми акумуляторами для участі у балансуванні енергосистеми. Акумулятори накопичують електроенергію вироблену СЕС, яка за потреби продається на балансуючому ринку. Споживачі, в свою чергу, отримують грошову винагороду не жертвуючи власним комфортом.

Аби долучитися до проєкту споживачі повинні мати домашній акумулятор та розумний лічильник. Очікується, що до кінця цього року завдяки проєкту з агрегатором домашніх акумуляторів буде доступно 6 МВт потужності для балансування мережі. Водночас потреба системного оператора Elia в подібних "гнучких потужностях" складає 26 МВт. Це буде одна з найбільших так званих віртуальних електростанцій з акумуляторним живленням.

В Україні розроблялись проєкти балансування системи за допомогою накопичувальних бойлерів. Суть така: споживач ставить на бойлер smart-розетку, підключену до wi-fi, доступ до якої має диспетчер відповідної балансуючої групи. Він за потреби масово вмикає, або вимикає ці бойлери протягом доби. Споживач, своєю чергою, отримує плату за балансування, або знижку на електроенергію.

Для розуміння, автоматизація вмикання-вимикання 500 тисяч бойлерів, що цілком реально зробити в країні з 17 мільйонами абонентів забезпечить балансування 1 ГВт електроенергії, що еквівалентно енергоблоку АЕС. Диспетчер міг би вмикати їх вночі, коли є надлишок електроенергії й вимикати в час-пік, коли потрібно запускати вугільні блоки ТЕС для балансування системи.

Приблизно те саме можна робити із зарядними станціями для електромобілів. Найбільш раціональне для енергосистеми їх заряджання вночі.