Теоретично ракетні удари можуть призвести до блекауту, але у нас є козир, — колишній міністр енергетики

Іван Плачков – один із найвідоміших енергетиків в Україні. У різні часи він очолював міністерство енергетики, Київенерго, Одеську облдержадміністрацію та Асоціацію газодобувних компаній.

В ексклюзивному інтерв’ю "Телеграфу" він розповів, чим відрізняються аварійні від віялових відключень, як можна підготуватися до відключення електроенергії та чи вистачить Україні палива на зиму. Відео-версію можна переглянути тут.

– Після ракетних ударів по енергетиці 10 жовтня Укренерго застосувало Графік аварійних відключень (ГАВ). Ви очолювали Міністерство енергетики в 1999 році, коли в країні відбувалися "віялові відключення". Чим відрізняються ці інструменти та в якій ситуації вони застосовуються?

- Почну з особливостей, які притаманні виключно електроенергетиці. Споживач споживає електроенергію, коли хоче і скільки хоче, не питаючи. А енергетики в ту ж мить повинні забезпечити потужність споживання. Якщо енергетики не встигають навантажити блоки, коли споживання зростає, падає частота. А це насамперед загрожує пошкодженням обладнання. А зрештою призводить до блекауту, коли система залишається без електроенергії.

Щодо відключень у 90-х і зараз, то цьому є різні причини. У 90-х було багато надмірних потужностей. Ми споживали 25 ГВт. При цьому потужностей було 45 ГВт. Але не було грошей, не було палива. Через відсутність палива ми змушені були скорочувати споживання та відключати споживачів.

Для того, щоб не допустити блекауту – руйнування системи, в електромережах є два захисні інструменти. Це графік аварійних відключень (ГАВ). І наступний рівень – Аварійне частотне розвантаження (АЧР) – це коли система відключає споживачів без участі людини.

ГАВ – це коли диспетчер бачить, що йому не вистачає потужностей, що генерують. І тоді він дає команду здійснювати ГАВ по чергах. Але особливість у тому, що у ці черги запитані одні й ті самі споживачі: заводи, населені пункти тощо. І скільки їх буде відключено, ніхто не знає. Стільки, скільки буде потрібно диспетчеру. Коли у нього стабілізується ситуація, він дає команду вмикати.

- За ГАВ споживач не знає, на скільки в нього відключають електроенергію?

- Так. Його можуть відключити на годину, на три, на сім. Але головне, що у чергах на відключення знаходяться одні й ті самі споживачі. Одна вулиця може бути відключена від електроенергії три години, а протилежна буде без вимкнень. Це пов'язано з тим, що фідера (перемикачі на підстанціях – ред.) відповідають кожен за свою чергу.

Якщо це не допомагає, автоматика починає без участі диспетчера відключати споживання електроенергії по черзі. Усього – 10 черг. Рівень споживання знижується та залишається лише невелика потужність, щоб зберегти існування системи. Інакше пошкодяться ротори генераторів на електростанціях.

- Що з цього можна назвати "віяловими відключеннями"?

- Коли 1999 року в Україні була проблема з паливом, ми розробили систему віялових відключень. Що це означає? Ми всіх споживачів розбили на сектори та повідомили їм графіки відключень: ось це село буде відключено з 10 до 12. З 12 ми вас включимо, а сусіднє відключимо з 12 до 14 тощо.

І тоді кожен споживач знав, що він не матиме електроенергії саме в цей час. Вони могли планувати, готувались до відключень. Чому це не ГАВ? ГАВ працює одноразово. Тоді ж причина проблем була довгограючою. Ми знали, що за два тижні паливо не накопичимо. Тоді ми розробили цей графік "віялових відключень". По суті, це винахід України.

- Виходить "віялові відключення" — це той же ГАВ, тільки плановий і повністю контрольований.

– І систематизований. Так. По суті, це те саме. Але сьогодні ситуація відрізняється. Через ракетні удари сталися масові руйнування. Це і генерація, і підстанції, і високовольтні лінії. Система втратила серйозну частину генерації. Хоча у нас сьогодні генерації надміру.

Через зупинку Запорізької АЕС робота нашої системи перестала бути збалансованою територіально. Енергетики почали відновлювати лінії. І застосували ГАВ. Чому? Наприклад, є місто, на яке заведено три вводи по 110 кВ. Двоє з них пошкоджено. Навантаження на решту підвищено. Треба знизити споживання, тому що можна втратити і останній, що залишився.

Потрібно рятувати енергосистему. Нема коли складати графік "віялових відключень". Тому було застосовано ГАВ, доки відновлювали мережу. Я в енергетиці понад 40 років. Я й не припускав, що за такий короткий термін можна виконати колосальний обсяг робіт, який вони виконали.

Ми розуміємо, що готувались, що запасали резерви обладнання. Але все одно було здійснено безпрецедентну роботу. Це буде у підручниках з енергетики у всьому світі: як можна організувати таке швидке відновлення. Вони великі молодці.

І дуже правильним було звернення із проханням скоротити споживання. Це найправильніший підхід. 1999 року ми теж зверталися, але тоді люди не прислухалися. Нині ж першого дня після атаки знизили споживання на 26%. І тоді відпала необхідність застосовувати як ГАВ, так і "віялові відключення" на тривалий період.

- За тиждень атаки повторилися. Очевидно, ще будуть.

- Залежно від обсягу пошкоджень, може виникнути потреба знизити споживання на тижні або на пару місяців. Тоді, можливо, буде розроблено графік віялових відключень. Якщо відновлення займає до трьох днів, тоді доцільніше застосовувати ГАВ.

Енергетики прийматимуть рішення залежно від ситуації, що склалася. Або віялові відключення, або ГАВ. Головне – не допустити дефіциту потужностей, щоби почала спрацьовувати АЧР.

Звичайно, все набагато складніше. Але якщо пояснювати спрощено, ситуація виглядає так.

- Знаю, що професійні енергетики не люблять термін "віялові відключення". Чому?

- У 90-х роках ми прийняли ситуацію та погодилися з нею. Після цього влада всіма силами намагалася не допустити повторення віялових відключень, бо асоціація була дуже негативною. І навіть коли варто було застосувати "віялові", застосовували ГАВ та пояснювали це аварійною ситуацією.

Тобто є політичний аспект. І плюс покоління енергетиків змінилося. У нас лише міністрів енергетики було 28 за 30 років. Але зараз сподіваюся, що в разі потреби згадають, що є така опція, щоб не відключати щоразу одних і тих самих споживачів.

- Чи може масований ракетний удар зруйнувати енергосистему та призвести до блекауту?

– Теоретично може. Все залежить від того, наскільки він буде масованим та точним. Це технічно складне питання. Не можна сказати, що вони переб’ють 50% енергосистеми і буде бликаут. Різні за характеристиками мережі, різні підстанції. Це не лінійне завдання. Багато залежить від регіону.

Але я хочу звернути увагу, що українська енергосистема за насиченістю генерації є однією з найбільших у світі. У нас була встановлена потужність 55 ГВт. Зараз у живих, гадаю, під 35 ГВт. А ми споживаємо 13 ГВт. Уявляєте, який у нас є резерв потужностей генерації?

За насиченістю високовольтних ліній та підстанцій, ми найнасиченіша система у світі. У нас приблизно так, як у Францієї. Чому? Бо свого часу Україна була плацдармом так званої третьої енергетичної експансії до Європи – електроенергетичної (після нафтової та газової).

- На своєму Youtube-каналі ви говорили про те , як підготуватися до можливих відключень електроенергії. Це і теплопункти на дизель-генераторах у містах, печі та "буржуйки" у селах, обов’язковий злив води із системи подачі теплопостачання у висотних будинках. Цікавим є пункт про локальні системи в містах. Поясніть докладніше?

– Я поясню свою думку на прикладі Києва. Навіть якщо є масові пошкодження мереж кільця 330 кВ, то у Києві є своя генерація – кілька ТЕЦ. Так ось передбачені такі режими, коли станція працює на приєднане до неї навантаження.

Тобто, якась частина Києва відключається від загальної енергосистеми та створюється своя маленька енергосистема навколо ТЕЦ. ТЕЦ працює на приєднане навантаження і витримує ось цей баланс споживання і генерації. Звісно, за такого сценарію якась частина міста залишиться без електроенергії. Але якусь частину можна запитати автономно. Такий режим дуже важкий, але можливий.

Це те, що стосується електроенергії. Припустимо, відбудеться відключення електроенергії на два дні при мінус 15. Відключаються насоси, припиняється циркуляція теплоносія у системі теплопостачання. Що ж тоді відбувається? Починають замерзати внутрішньобудинкові мережі. Якщо їх не зливати, через 4-6 годин при мінусі 15 вони замерзнуть. І відремонтувати їх буде неможливо.

Також вважаю, що у містах потрібно робити громадські пункти обігріву. Вже багато мерів (наприклад, мер Львова Андрій Садовий) говорять про це. А мешканцям міст раджу домовитись із родичами чи друзями у сільській місцевості, щоб у разі відключення опалення, можна було виїхати з міста та пожити якийсь час у будинку з пічним опаленням.

Але всі виїхати не зможуть. Тому теплопункти у містах потрібні. І найзручніша система опалення – не буржуйки, а дизель-генератори та будівельні вітродуйки. Вони дуже швидко нагрівають приміщення.

- Чи вистачить нам палива для проходження осінньо-зимового періоду? Вугілля – близько 1,5 млн тонн, газу – близько 15 млрд. Не найвищі показники.

- Я не назвав би запаси критичними. Назвав би їх, скажімо так, хвилюючими. Для середньостатистичної зими при тому низькому обсязі споживання, який зараз є, нам вистачить. Але якщо зима буде дуже холодною, як, наприклад, було в сезон 2005-2006 року, коли навіть у Криму було мінус 24, то буде складно.

Але знову ж таки, нас уже нічим не злякати. Ми пройшли поріг згуртованості. Коли над Київською областю, де я живу, пролітали дрони, то я спостерігав, як сусіди їх знімають на телефон. Це про що свідчить? Порог страху вже пройдено. У нас неймовірний рівень самоорганізації та взаємодопомоги.