"Молочні ріки" для Миколи Сольского: як міністр агрополітики намагається протягнути через ВР збір з переробників та імпортерів на рекламу

Контролювати міжгалузевий збір міністра Сольського надихнув актор Арнольд Шварценеггер. У рекламі, проплаченій молочарями, сталевий Арні п’є молоко, подаючи приклад населенню. Українці споживають найменше молочних продуктів в Європі, і це гнітить пана Сольського. Тож, він узявся просувати споживання молочних продуктів в Україні за рахунок імпортерів та переробників, оминувши виробників.

Щоб ініціатива мала впливових прихильників, Сольський розхвалив ідею збору на рекламу "молочки" президенту Володимиру Зеленському. І наче б то він разом з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним навіть готовий пити молоко в рекламі. А через президента України міністр вмовив голову фінансового і податкового комітету ВР Данила Гетманцева "не помітити" в держбюджеті дірку у 22,35 млрд грн, яка утвориться після зниження ПДВ для молочарів.

Що задумав міністр та хто його підтримує

"Всі згодні. 99% виробників та переробників підтримують ініціативу", — відрапортував Микола Сольський на нещодавньому засіданні економічного комітету Верховної Ради. Тож, якщо парламент підтримає законопроєкти нардепа Олександра Ковальчука №9161, №9162, №9163, то переробні підприємства та імпортери молочної продукції під наглядом податківців та митників сплачуватимуть до спеціального "репрезентативного міжгалузевого фонду" 0,5% від реалізації усієї продукції. За це міністр вибиває усім легальним молочним підприємствам зниження ПДВ до 10% замість 20% через зміни у Податковому кодексі.

Передбачається, що кошти потраплятимуть у фонд, представляти який будуть виробники молока та його переробники. А контролювати, куди витрачатимуться кошти, будуть представники Мінагрополітики. Збір має використовуватися на "просування молочних продуктів", тобто, на їхню рекламу, а також на різні дослідження, які покликані покращити ситуацію в галузі.

На думку міністра, ініціатива дуже корисна. Чиновник вважає, що вона змусить населення більше споживати молочних продуктів через проплачену фондом пропаганду. Сама продукція стане дешевшою і доступнішою через знижений ПДВ. Отже, виграють виробники, переробники та населення, якому важко дається закупівля молочних продуктів після їх подорожчання під час війни.

За підрахунками міністерства, з початку вторгнення рф в Україну, молочні продукти подорожчали більше як на 21%.

"Зараз Україна експортує молочну продукцію лише через те, що вона дорожча в Євросоюзі. Як тільки ціни на сировину там знизяться і продукція подешевшає, наші виробники не матимуть переваг на експортних ринках і змушені будуть реалізувати продукцію в Україні", — міркує Сольський. За його задумом, якраз тоді його фонд і посприяє збуту і споживанню молочних продуктів в Україні.

На боці міністра Миколи Сольського – Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) Андрія Дикуна та його радник Михайло Соколов. ВАР підтримала ініціативу зі збором навіть вдвічі більшим – у розмірі 1% внеску до "репрезентативної міжгалузевої організації". Але перед внесенням законопроєктів у Верховну Раду іх ініціатор нардеп Олександр Ковальчук зменшив розмір збору до 0,5%. Напевно, зацікавлені з команди міністра зменшили апетити, щоб не лякати представників галузі.

На думку ВАР, законопроєкти "покращать ситуацію на ринку виробництва українських молочних продуктів та сприятимуть відновленню поголів’я великої рогатої худоби у вітчизняних агровиробників".

Хто з міністром, той не платить

Директор аналітичного агентства "Інфагро" Василь Вінтоняк пояснює, чому радіють ініціативі у ВАР та навіть не проти збільшити збір.

"Ідею збору подала Асоціація виробників молока, яка входить до ВАР, але збір пропонують чомусь здійснювати виключно з переробників молока та імпортерів. Хоча початково ідея була в тому, що нова організація буде складатися частково з виробників молока і частково – з його переробників. Обидві сторони мали сплачувати збір у фонд на рівні 0,5% від усієї реалізації продукції", — пояснює експерт.

Тобто, завдяки підлабузництву до міністра, виробників молока викреслили з числа платників збору та зарахували до розпорядників коштів спецфонду.

За підрахунками профільних асоціацій, ініціатива Сольського може зібрати в рік 1,5 млрд грн. Ще близько 50 млн грн митники "нашкребуть" від імпортерів, які навряд чи будуть в захваті від поборів в недержавний фонд, контрольований чиновниками Мінагрополітики. Адже Євросоюз зняв усі мита та квоти на обмеження імпорту молочної продукції з України в 2022 році. І продовжить цей пільговий режим для українських експортерів ще на рік разом з фінансовою підтримкою. Натомість Україна у відповідь хоче обкласти європейських молочарів "дружнім" збором у 0,5% з виручки за продукцію, яку вони завозять в Україну.

Переробники проти збору

Микола Сольський погарячкував, доповідаючи, що 99% молочарів погодились сплачувати міжгалузевий збір. Опитані "Бізнес Телеграфом" молочарі від такої перспективи, м’яко кажучи, не в захваті. Не всі її відкрито критикують, та всі говорять про те, що здатні самостійно або через профільні асоціації пропагувати споживання молока, а відтак — не потребують посередників та кураторів у цій справі. Тим паче – не бачать ефекту у створенні сумнівного недержавного фонду під наглядом міністра. Виробники та переробники вважають, що той фонд — якась дичина, а міністр – перекрутив західний досвід на свій лад.

"Ініціатива вкрай сира, непрозора і не передбачає відповідальності осіб за зібрані в фонд кошти. В цьому вигляді вона схожа більше на те, що хтось домовився "розвести" переробників та імпортерів молочної продукції на кошти, залучивши до збору митників і податківців. Такі собі побори в законі. Чи бачу я ефект від ініціативи і для кого? Не бачу. Виникає питання – для кого цей збір? Для директора фонду? Контролерів з Мінагрополітики? Ніякої користі галузі то не принесе. Вважайте, кошти, викинуті на вітер", — коментує Олександр Сліпчук, головний виконавчий директор компанії "Укрпродукт Груп".

На його думку, озвучена в законопроєкті мета – просування молочної продукції, звучить безглуздо, бо немає проблем з попитом на молочні продукти в Україні.

"Якби виробники не могли збути молочну продукцію, не існувало б її імпорту. А він є, тож проблема з попитом на молочні продукти — надумана. А ідея збору 0,5% з усієї реалізованої молочної продукції для просування молочних продуктів — дурниця. Виробники молока та переробники збувають та просувають молочні продукти без зайвих посередників. А там де посередники — чиновники, там поле для зловживань та корупції", — впевнений Сліпчук.

Його колега, Зінаїда Карпенко, перший заступник голови правління "Укрмолпром", на противагу ВАР вважає, що законопроєкти про збір не мають нічого спільного з підвищенням обсягів заготівлі та виробництва молока та не сприятимуть їм, хоча саме ця проблема гостра для галузі. Тому в нинішньому вигляді ініціативу міністра про впровадження обов’язкового міжгалузевого внеску для "просування молочної продукції" переробні підприємства не підтримують, стверджує пані Карпенко.

"Нашу думку ніхто не спитав, коли створювались дані законопроєкти. І ми не розуміємо, як цей фонд буде просувати молочну продукцію, що може для цього зробити репрезентативна міжгалузева організація, адже в законопроєкті функції її розмиті", — каже Зінаїда Карпенко.

Вона вважає, що наразі законопроєкти викликають багато запитань і потребують відповідей від іх авторів. А саме: якою буде ефективність від цього внеску у фонд для його платників, тобто молокопереробних підприємств? Чи зафіксується збір, як податок у Податковому кодексі? І чому його мають сплачувати лише переробники і імпортери, а виробників оминули? Якщо збір відбуватиметься через Податковий кодекс, то і підтримка просування молочних продуктів має здійснюватися через держбюджет, а не через недержавну міжгалузеву організацію.

"Тоді буде контроль держави над процесом", — вважає Зінаїда Карпенко.

"Ми підтримуємо те, що треба знижувати ПДВ до 10% для виробників і переробників. І подавали цю ініціативу раніше. В багатьох країнах на продукти харчування, тим більше на молочні продукти, податки нижчі, ніж в Україні", — констатує представник переробників.

Василь Вінтоняк теж впевнений, що переробники здатні самі собі дати раду в питаннях просування молочної продукції.

"Переробники самі можуть створити собі фонд і розпоряджатися тими коштами на свій розсуд, не залучаючи державних регуляторів. Для цього є професійні об’єднання. Вони покликані розмірковувати над тим, куди направляти спільні кошти. І якби це був прозорий механізм з боку ініціаторів законопроєкту, ініціатива про створення такого галузевого фонду виглядала б непогано. Але не в цьому випадку", — вважає експерт.

Збір Сольського сплатить споживач

Реформувати молочну галузь під час війни — недоречно і небезпечно, вважають в "Укрмолпромі", адже нові внески будуть включені в ціни на продукти. Простіше – збір 0,5% від реалізації усієї молочної продукції переробники та імпортери перекладуть на кінцевого споживача. А чи здешевить знижений ПДВ кінцеву продукцію – ще питання, бо в липні цього року нардеп Данило Гетманцев анонсував повернення ПДВ на паливно-мастильні матеріали до 20%. Тож, треба перераховувати собівартість молочної продукції під це підвищення, кажуть молочарі.

В період війни споживачам дуже важко сприймати постійне здорожчання продуктів харчування. Тож, хоча законопроєкти Мінагрополітики і вважаються євроінтеграційними, та в "Укрмолпромі" сподіваються, що ініціатива міністра про збір поки що лишиться на рівні ідеї і не буде прийматись Верховною Радою.

Як схожі збори працюють в західних країнах

Чому Микола Сольський з усіх проблем галузі виділив лише просування молочної продукції, молочарі й досі не розуміють. Вони вказують зовсім в інший бік, куди варто було б спрямувати увагу профільного міністерства – дефіцит якісної молочної сировини, який зростає щороку. На думку виробників і переробників молока, ця галузь України потребує комплексного підходу до вирішення болючої проблеми. Від міністра очікують державної підтримки на модернізацію виробництва та мотивуючих стимулів для збільшення заготівлі молока.

Вирішити ці задачі допоможе державна програма з підтримки галузі. Хай вона пропагуватиме і вживання молочних продуктів. Та як показує досвід західних країн, подібна ініціатива життєздатна лише в комплексі з державною субсидією для виробників молока. А в даному випадку про державні субсидії не йдеться. Лише частково скопійовано механізм підтримки, який діє в Євросоюзі та США. Там в міжгалузеві збори регулятори не втручаються. Держава обмежується прямою фінансовою допомогою виробникам.

Мінагрополітики пропонує викривлений варіант, який викликає спротив тих, кого змушують сплачувати збір невідомо кому, та який витрачатиметься невідомо як. Тому молочні підприємства не здаються і готові до обговорень з авторами законопроєктів. І ця дискусія буде гострою, запевняють вони.