Яке паливо потрібно F-16: хто готовий заправляти довгоочікуваний винищувач в Україні?

Читать на русском
Автор
37640
Витрати палива залежать від завдань літака Новина оновлена 12 вересня 2023, 14:42
Витрати палива залежать від завдань літака. Фото Getty Images; колаж - Телеграф

Один літак споживатиме в середньому 5 тонн пального на годину

Літаків F-16 в Україні ще немає, але розмов про них дуже багато. Президент Володимир Зеленський кілька днів тому сказав, що нам потрібно 160 таких машин. Три країни поки підтвердили передачу Україні 61 літака. "Бізнес Телеграф" поцікавився, скільки пального знадобиться, щоб "прогодувати" майбутній парк F-16.

Скільки коштує F-16?

Цей літак — найпоширеніша модель в Європі. Останні кілька років її поступово виводять з експлуатації. Тож, нам F-16 може дістатися дешевше. Важливо що не буде проблем із запчастинами, в Європі їх достатньо. В українських ВПС впевнені, що навіть дві ескадрильї по 12 літаків здатні переламати хід війни. А парк зі 128 літаків — забезпечить перемогу Україні, каже спікер командування Повітряних Сил України Юрій Ігнат.

Поки що є домовленість про 60-80 літаків. Наміри підтвердили Нідерланди (42 літака), Данія — (19) та Норвегія (остаточна кількість допоки невідома). Ба більше, президент України Володимир Зеленський нещодавно сказав, що нам потрібно 160 літаків моделі F-16. В Міноборони на запит "Бізнес-Телеграфу" уточнили, що очікують на літаки F-16 після завершення навчань українських пілотів, підготовки технічного та інженерного персоналу, створення необхідної інфраструктури. Подавший заяву про відставку міністр оборони Олексій Резніков нещодавно припускав, що це можливо навесні.

В яку суму Україні стане експлуатація нового флоту літаків? Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк розповів "Бізнес Телеграфу", що експлуатація одного F-16 впродовж року може коштувати від десятків мільйонів до ста мільйонів доларів. "F-16 по вартості експлуатації — один з найдешевших літаків, які взагалі є в сучасній світовій авіації. Година польоту цього літака коштує 8 000 доларів", — пояснює Кевлюк. Година роботи Міг-29, які ми маємо на озброєнні, коштує 5 000 доларів, але F-16 — більш досконала машина, бо за роки використання мала декілька етапів модернізації. І може "носити" більше ракет.

Спрощенно витрати на експлуатацію літака складаються із обслуговування та палива. Вартість обслуговування підрахувати дуже важко. Що по паливу? Залежить від режиму польоту, завдань, ваги бойового навантаження, атмосферних умов, тощо. "Але в середньому можна орієнтуватися на 5000 літрів пального на годину польоту", — стверджує Кевлюк.

F-16 використовують специфічне пальне. Адже потрібна низька температура кристалізації, яка дозволяє літати в екстремальних погодних умовах на великих висотах при низьких температурах. Тому НАТО використовує паливо JP-8 (Jet Propellant 8). Кевлюк каже, що закупівельна вартість цього пального коливається в диапазоні від 50 центів до 1 долара за літр. Ціну більш-менш підтверджують дві мережі АЗС. В АМІК кажуть про 60 000 — 70 000 грн за тону (1600-1900 доларів), в БРСМ — 1400-1500 доларів за тону. В тоні — приблизно 1250 літрів JP-8, то ж з урахуванням логістики цифри приблизно співпадають.

Тобто, Україна може отримати літаки лише навесні, а орієнтовні витрати палива можна прикинути вже зараз. Візьмемо кількість машин, поставку яких вже підтвердили партнери Україні — 61. За годину роботи така кількість літаків одночасно витрачатиме приблизно 381 т пального. З огляду на те, що одна машина в середньому в рік перебуває в небі 300 годин, виходить, що в рік F-16 споживатимуть приблизно 114 400 тонн пального. І, в залежності від ціни, лише на паливо Україна має витрачати не менш ніж 160 млн доларів щорічно.

Де брати паливо

Згідно з законодавством, держава фінансує ЗСУ за рахунок бюджету. Але державно-приватне партнерство стало дуже поширеним після 24 лютого. То чи можуть приватні компанії постачати паливо для літаків? "Якщо мова йде про залучення цивільних структур вітчизняного бізнесу до експлуатації бойових літаків, - так, це цілком можливо", — вважає Кевлюк. Як приклад він наводить послуги з харчування Міністерства оборони України, які міністерство закуповує у приватних компаній.

"Чому не закуповувати послуги з обслуговування літаків, інфраструктури, пальне, підтримання в процедурному стані тренажерів чи послуги з медицини? Це цілком можливо. Пальне – це те, що перебуває на поверхні, обсяги потрібні дуже значні, і я думаю, що постачання саме пального і інших експлуатаційних матеріалів – це дуже прибутково і цікаво для бізнесу", — вважає експерт.

В Міноборони "Бізнес Телеграфу" в коментарях стосовно постачання палива відмовили з міркувань безпеки.

До повномасштабного вторгнення авіапальне в Україні, в тому числі — військового призначення, виробляла Укртатнафта. Але росіяни зруйнували завод. І все пальне для бойових літаків наразі імпортується.

Заправляти військові літаки в Україні можуть як АЗС так і постачальники, які мають відповідні ліцензії та обладнання для заправки літака "в крило". "Бізнес Телеграф" опитав мережі АЗС, чи готові вони "годувати" F-16, коли ті прибудуть в Україну та на яких умовах.

Зацікавленість виявили дві мережі — Амік Енерджі та БРСМ-Нафта. У WOG повідомили, що це "не наш сегмент". В ОККО — не відповіли на запит.

"Заправка літаків — це один із бізнесів нашої компанії, ми можемо виступати як в якості постачальника палива, так і послуг заправки, оскільки компанія має спеціальні сертифікати на даний вид господарської діяльності", — відповів "Бізнес Телеграфу" Євген Вініченко, директор з постачання та продажів нафтопродуктів ПІІ "АМІК УКРАЇНА".

На початку повномасштабного вторгнення, в період паливної кризи 2022 року, АМІК вже забезпечувала паливом для реактивних двигунів Збройні Сили України. "Для нас почесно допомогти ЗСУ та взяти участь в процесі, враховуючи, які надії на F-16 покладаються Україною", — каже Вініченко.

В компанії розповідають, що паливо для реактивних двигунів виробляють нафтопереробні компанії Європи, зокрема — Orlen.

БРСМ-Нафта готова долучитись до забезпечення повітряних сил. Але великої бізнес-логіки в цьому не бачить. "З точки зору громадської позиції та співпраці з найбільшими заводами з виробництва пального в Європі, ми могли б налагодити постачання. Ланцюжок поставок — такий самий як і звичайного пального", — каже Олександр Мельничук, директор зі стратегічного маркетингу мережі АЗК БРСМ-Нафта.

Але можливі тендери Міноборони йому не дуже цікаві. "Кількість пального, яка щомісяця потрібна, незначна. І постачальник, який зараз забезпечує потрібні обсяги, абсолютно справляється та дає дуже вигідну ціну", — каже Мельничук.