Врожай без добрив: українські аграрії економлять на чому можуть

Сілянам не вистачає грошей, то ж вони використовують менше добрив

Аграрії економлять на добривах. Їх можна зрозуміти, галузь має купу проблем: експорт зерна став дуже складним, гроші надходять повільно, то подекуди за добрива нема чим платити. Зворотній бік — якість врожаю.

Озимина без добрив

Агровиробники провалили закупівлі добрив під озимину. "Аграрії майже не закупили добрива на осінь, і лише 35% від потреб азотних добрив аграрні холдинги закупили на весну", — каже директор компанії "Інфоіндустрія" Дмитро Гордейчук. На осінній засів аграрії мали купити не менше 500 000 тонн мінеральних добрив. 300 000 тонн з них мали бути складні добрива. "Все вказує не те, що ці обсяги не будуть закуплені. Буде недовнесено від 200 000 тонн добрив", — прогнозує експерт. Загалом в цьому сезоні аграрії внесли приблизно 2,1 млн тонн добрив. В 2021 році це було 4,8 млн тонн.

Попиту на добрива немає через проблеми з експортом зерна: зерновий коридор не працює, експорт в ЄС підвис, алгоритм транзиту — не відпрацьований. "Одним словом — плачевна ситуація з реалізацією сільгосппродукції, зниженням її вартості та обмаль обігових коштів в агросекторі призвели до падіння закупівель добрив під осінню посівну кампанію", — пояснює Олексій Малеванець, директор ТОВ "Укрхімекспорт". Його компанія забезпечує добривами найбільш проблемні регіони — схід країни, підконтрольні території Донецької, Луганської та Харківської області, які намагаються вирощувати агрокультури попри обстріли ворога.

Схожу думку висловлюють в Group DF, найбільшому в Україні виробнику добрив. "Ключовий фактор, що стримує зростання ринку добрив сьогодні — падіння маржинальності ключових сільськогосподарських культур, а також зростання цін на газ, з якого виробляють добрива. Ціни на агропродукцію зараз істотно знизилися, що означає недоотримання виручки аграріями, порівняно з очікуваною. У зв'язку з цим у сільгоспвиробників, в певному сенсі, склалася вичікувальна позиція щодо закупівель добрив", — коментує Олег Арестархов, директор з комунікацій Group DF.

Імпорт збільшився

За даними Гордейчука з "Інфоіндустрії", в минулому році трейдери планували імпортувати 1 млн тонн міндобрив. Реально завезли 730 000 тонн.

В цьому році імпорт зростає. Держстат повідомляє, що імпорт міндобрив в січні-липні цього року порівняно з аналогічним періодом минулого року виріс в грошах на 38,6% до 839 млн доларів. Статистика Держмитслужби підтверджує зростання. За даними митниці, завезли ще більше: на 984,2 млн доларів. Минулого року Україна імпортувала усіх видів добрив на 796 млн доларів.

За 8 місяців цього року трейдери запаслися азотними добривами на суму 455,4 млн доларів, складними добривами (NPK), які містять азот, фосфор та калій у різних пропорціях — на 469 млн доларів. Менші суми припали на фосфорні та калійні добрива.

Що стимулювало імпорт? Трейдери кажуть, що скористались зниженням цін зокрема, на азотні добрива, вартість яких напряму залежить від природного газу.

Падали ціни і на внутрішньому ринку. "У грудні 2022 го року карбамід коштував на внутрішньому ринку 42 000 гривень за тонну, а у квітні він вже продавався по 27 000-29 000 грн. Аміачна селітра в грудні 2022 року коштувала 34 000 грн за тонну, а в квітні вона вже реалізувалась по 20 000 -22 000 грн", — розповідає Малеванець.

Ціни привабили і аграріїв. "Ще в серпні попит був нормальним, аграрії цікавилися добривами з Польщі та Болгарії. Популярними були складні добрива під озимину — поліфоска, діамонійфосфат і сульфоамофос. Але у вересні закупівлі уповільнилися", — розповідає він.

Виробництво стало

До початку повномасштабної війни Україна сама себе могла забезпечити всіма видам добрив ще й експортувала їх. Зараз заводи не можуть забезпечити аграріїв. З шести виробників азотних добрив завантажені лише два, які належать Дмитру Фірташу. Це Рівнеазот та черкаський "Азот". Вони можуть "нагодувати" селян аміачною селітрою в повному обсязі. Інші види добрив доводиться імпортувати.

Заводи азотного холдингу OSTCHEM (об'єднує підприємства азотного бізнесуGroup DF) виготовили 959 700 тонн мінеральних добрив у 1-му півріччі 2023 року. Це на 60,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було виготовлено 596 300 тонн. Стоїть Одеський припортовий завод. Горлівський "Стірол" та сєвєродонецький "Азот" — в окупації. Не працює через наближення до фронту та небезпечне виробництво хлору Дніпроазот. Не виробляють складні, калійні та фосфорні добрива Дніпровський завод міндобрив та, як з’ясував "Бізнес Телеграф" — державний "Сумихімпром". Фонд держмайна втратив контроль над цим виробником через заборгованість заводу переважно перед кредиторами Дмитра Фірташа та судову тяганину за підприємство, яка триває понад 10 років між ФДМУ та кредиторами бізнесмена.

Сумихімпром в травні цього року навіть намагався відновити випуск складних добрив після російських обстрілів в 2022 році. Менеджмент заявив про плани за півроку виробити не менше 200 000 тонн комплексних добрив та щомісяця виготовляти не менше 1800 тонн діоксиду титану. Амбітним планам Сумихімпрому не судилося збутися. Завод зупинили. "Сумихімпром не працює. Зупинений через проблеми з логістикою в портах. Працівники отримують ⅔ від окладів", — повідомив "Бізнес Телеграфу" менеджер підприємства на умовах анонімності.

І це проблема, бо обстріли портів ускладнюють імпорт добрив також, каже Дмитро Гордейчук. І якщо ворог активізуватиме їх, власний виробник міг би закривати потреби українського агросектору. А зменшення внесення добрив вже призвело до значного погіршення якості врожаю цього року через недовнесення NPK добрив, особливо калійних", — стверджує експерт.

Якщо по портах "прилітатиме" й надалі, проблеми з доставкою зерна та добрив зберігатимуться, навесні матимемо дефіцит добрив, відзначає Малеванець. "Тож, матимемо так званий відкладений попит. Весною всі раптово кинуться купувати добрива і трейдерам доведеться задовільняти цей попит швидко", — прогнозує трейдер.

Продавці добрив вважають, що активне кредитування та зростання цін на зерно може відновити попит на добрива ще цієї осені. Очікують сплеску попиту на добрива у листопаді і в Group DF. "Близько третини угод сьогодні укладаються з використанням державних кредитних програм, які досить вигідні і дуже підтримують фермерів". — каже Арестархов. Додатковий попит, на його думку, може також з'явиться після зростання цін на зернові на глобальних ринках, а також після отримання аграріями валютної виручки від експорту зерна цього сезону.