"Потреба у дронах втричі більша, ніж ми встигаємо виготовити" - виробник дронів Punisher

Читать на русском
Автор
3758
Максим Суботін (ліворуч) займається дронами з 2015 року
Максим Суботін (ліворуч) займається дронами з 2015 року

Як влаштовано виробництво дронів Punisher

В Україні очікується дроновий бум. Держава готова збільшувати фінансування виробництва цих літаків. Поки що їх виробляють в рази менше від потреб військових. Що стримує виробництво в Україні, "Бізнес Телеграф" розпитував ідеолога проекту UA Dynamics Максима Суботіна. Компанія відома багаторазовими надлегкими ударними дронами Punisher (Каратель).

Поява "Карателя"

Як дрони стали справою вашого життя?

— В 2015 році під час проведення Дебальцевської операції стало зрозуміло, що радіус ефективної роботи ствольної артилерії не перевищує 25 км. Старі радянські гармати, відпрацьовані стволи на таких критичних для ствольної артилерії дальностях вже не показували точність влучень. Ми зрозуміли: щоб стріляти точно і влучно та знищувати ворога з першого пострілу, нам не вистачає засобів. Цей засіб має працювати за межами радіусу 25 км, тобто 30-45 км, щоб діставати ворожі сили, які знаходяться у глибокому тилу, і, таким чином, відпрацьовувати логістику ворога, його другий ешелон оборони, де розміщені склади боєприпасів, склади паливно-мастильних матеріалів, станції зв'язку, засоби радіоелектронні боротьби, радіоелектронні розвідки або командні пункти.

Кому належала ідея створення дрону?

— Навколо такої розробки об’єдналася група військових, які на то час проходили військову службу в 25-му окремому мотопіхотному батальйоні "Київська Русь", 73-му морському центрі спеціальних операцій імені кошового отамана Антона Головатого, 130-му окремому розвідувальному батальйоні, 58-мій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Ми дійшли думки, що це має бути дрон літакового типу, бомбардувальник.

Дрони Punisher
Дрони Punisher. Фото компанії

Коли ви зрозуміли, що це має бути саме багаторазовий дрон і чому?

— Проєкт ми робили на кишенькові гроші, тому одразу фокусувалися на його економічній ефективності. Вирішили, що він буде багаторазовим. Насправді людина, яка є технічним натхненником цього проекту, спочатку зробила дрон-камікадзе, теж літак, але одноразовий. Він мав дві варіації, обидві успішно виконали завдання, але коли ми порахували гроші, які на них витратили, то зрозуміли, що так багато не навоюємо. Тому зробили літак багаторазового типу і успішно ним воювали аж до кінця 2019 року, не розголошуючи це. Того вимагала специфіка завдань, які на той момент виконував колектив військовослужбовців.

Скільки коштував перший дрон?

— Зараз не пригадаю. Ми зібрали його за власні гроші. На той момент ми не могли оголосити волонтерський збір, бо ніхто не мав знати, що існує такий дрон. Це було запорукою його ефективного застосування. Навіть ворог не здогадувався, коли у нього палали склади з паливно-мастильними матеріалами, що то зробив дрон. Вони думали, що якась диверсійна група перекинула через паркан вибухівку і тому все горить і палає.

Коли вирішили, що час продавати дрони?

— В кінці 2020 року ми видихлися фінансово і отримали від керівництва підрозділу погодження на розголос проєкту. Ми взяли участь у виставці "Зброя та безпека 2020", де показали цей літак всім. На нього дивились і не вірили, що це працюючий літак. Але на виставці ми насправді показували літак, у якого на той момент вже було багато підтверджених місій. Так ми познайомили з дроном військових з інших підрозділів. Дехто з них чув про використання дрона в місіях, але побачити його вживу було справжнім сюрпризом.

Хто використовує Punisher наразі?

— Різні роди військ — прикордонники, піхота, артилерія, сили спеціальних операцій, головне управління розвідки і навіть поліція воює за допомогою Punisher.

Характеристики дрона

Як еволюціонував Каратель? Що він вміє зараз?

— Він постійно змінюється. Наразі в ньому захищений GPS, захищений зв'язок, прокачана інерціальна система, тобто, він може виконувати завдання під впливом ворожих засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і робить це ефективно. Захист від РЕБ, до речі, українського виробництва. Можемо сказати, що дрон досі надлегкий, безшумний. Він може нести 2,5-кілограмовий уламково-фугасний контейнер, всередині якого міститься 600 грамів вибухівки і 2300 металевих елементів ураження. Це кульки калібром 5,6 міліметрів. Радіус ефективного ураження контейнеру – 34 метри. Це підтверджено полігонними випробуваннями. Про що це говорить? Від точки влучення в радіусі 34 метрів кожна з 12 мішеней, хаотично розставлених по цьому периметру, гарантовано отримує від 1 до 5 влучень. Мішені висотою від 0,5 до трьох метрів, розміщені на поверхні землі, отримують враження. Це довело ефективність контейнера.

Яка глибина проникнення дрону?

— Дрон може віднести контейнер з вибухівкою на відстань 45 кілометрів. За допомогою балістичного калькулятора оператор дуже точно обраховує точку його скидання. Некерованим контейнером ми можемо влучити в квадрат зі стороною 4 метра. З урахуванням того, що він має радіус ураження 34 м, цього цілком достатньо, щоб вивести зі стану боєготовності будь-яку одиницю, навіть легку броньовану техніку. Щоправда, Punisher створений, в першу чергу, для враження складів зі зберігання паливно мастильних матеріалів та складів з боєприпасами.

Випробування дрону Punisher
Випробування дрону Punisher. Фото компанії

Але ж ці склади переважно приховані…

— Іноді критики кажуть: де ти бачив склад боєприпасів на відкритому повітрі? По-перше, бачили і неодноразово. По-друге, навіть якщо склад є бетонним приміщенням, для будь-якого якісного розвідника це направду не недолік. Бо телепорт, як технологія, ще не винайдена людством. І будь-який ящик з боєприпасами всередині цього приміщення має якось там опинитися. Тобто, якась вантажівка має його привезти, якісь люди мають його розвантажувати. І якщо розвідник якісний, він розуміє характер цілі і динаміку цілі, вивчає потрібний об'єкт. Робота якісного розвідника схожа на полювання — потрібно вивчити ворога, зрозуміти, де він найменше захищений.

Скільки часу займає місія знищення?

— Після того, як дивізіон відстрілявся, дрон можете "зловити" вантажівку з боєприпасами, які підвозить ворог. У вас є 40 хвилин на місію. В середньому за 30 хвилин вантажівки доїжджають до складу. Літак долетить швидше, ніж доїде вантажівка. Таким чином, можна одним контейнером вартістю в 100 доларів знищити склад з ракетами, які коштують великих грошей, а коли відбудеться повторна детонація, руйнування матимуть більші масштаби і вартість.

Чому я так впевнено про це кажу? Бо насправді зараз я розповідав практичний кейс застосування. Це відбулося на Херсонщині в районі населеного пункту Велика Олександрівка. Передумовою нашого успішного контрнаступу на ділянці Давидів Брод було застосування дрону Punisher. Тоді вдалося знищити не лише склад з ракетами для реактивних систем залпового вогню "Ураган". На території складу ще містився командний пункт і будівля, де мешкали реактивщики, які стріляли "Ураганами". І коли здетонував склад з ракетами, фактично було знищено весь квартал. В той день загинуло 70 осіб особового складу ворога, серед яких 30 — офіцерів.

Про імпорт і Китай

Хто донатить на ваші дрони зараз?

— Ми не збираємо гроші. У нас є два замовника. Перший замовник – це держава, ми виконуємо держзамовлення. Другий замовник – компанія Cosmolot, яка перерахувала 100 мільйонів гривень на 50 модернізованих літаків.

Скільки коштує сучасний літак?

— Майже 2 мільйона гривень.

Що в ньому імпортне?

— Вартість імпортних комплектуючих становить приблизно 80%. На жаль, в Україні немає виробництва повного циклу. Тобто, банально, ми навіть лопасті імпортуємо, бо карбонові деталі в Україні досі ніхто не навчився робити якісно. Є дуже дорогі комплектуючі, і вони імпортного виробництва. Замінити їх українськими аналогами неможливо. І навряд чи буде можливо найближчим часом — ми не спостерігаємо, щоб хтось розгортав виробництва, які б допомогли зменшити імпортну залежність українських дронів.

А що заважає зробити імпортозаміщення?

— Думаю, економічна складова. Будь-яке виробництво – це інвестиції. Інвестувати гроші на території країни, яка піддається постійним ракетним обстрілам — ризиковано. І просто за один удар всі ваші інвестиції можуть бути помножені на нуль. Через цей великий ризик інвестори якщо і погоджуються вкладати кошти, то в обмін майже на все. А це втрачає будь-який сенс для людей, які хочуть розвивати дрони в Україні самостійно. Прикро, але сучасні технологічні стартапи тяжіють до того, що будь-яке виробництво ефективніше і безпечніше розміщувати за межами України. Але наша команда працює над тим, щоб зробити наш літак менш залежним від китайського імпорту.

Логічно — і ми, і росіяни купуємо дрони у Китаю, ще й комплектуючі… це ризик.

— Cоюзник нашого ворога – це наш ворог. І це питання часу, коли вони почнуть саботувати процес поставки нам комплектуючих. Вони можуть робити це яким завгодно шляхом. Наприклад, взяти передплату за замовлення, а потім сказати "Упс, ми відкладемо на рік виконання вашого замовлення, у нас тут щось пішло не так".

Такі прецеденти вже були? З їхнього боку?

— Траплялися. І не тільки у нас, тому бажано зробити логістичний ланцюг більш незалежним від китайського імпорту, бо китайці нам точно не союзники.

Політ дрону Punisher
Політ дрону Punisher. Фото компанії

Про держзамовлення

Чи є проблеми з самим імпортом комплектуючих? Ваші колеги по цеху відзначають затримки на рівні Державної служби експортного контролю. Ви це підтверджуєте?

— Насправді Кабмін багато чого спростив у житті виробників дронів. І в оподаткуванні, і митних послугах. Тут інша історія. Наприклад, модулі захищеного GPS турецького виробництва або будь-якого іншого. Потрібна передплата 100%. А от терміни поставки можуть коливатися від 16 до 24 тижнів. Тобто, щоб отримати такий модуль, потрібно передплатити його за півроку до поставки. Це дуже складно зробити з урахуванням того, що обігові кошти ми отримуємо від державного замовника.

Як це працює?

— Наприклад, ми залучаємо державні кошти через проєкт Мінцифри "Армія дронів", в якому задіяна Державна служба спецзв’язку, вона виступає розпорядником цих коштів. Вони авансують закупівлю комплектуючих. Але є проблема — графік постачання під аванс настільки жорсткий, що не співпадає з графіком постачання комплектуючих. Бувають форс-мажори. Виробник зобов’язався поставити комплектуючі за 12 тижнів, ми погоджуємося на держзамовлення, а виробник каже: "Упс, вибачте, у нас тут форс-мажор, ми вам через 30 тижнів поставимо". Автоматично спливають всі ризики, які несе виробник дронів, передусім — штрафи за прострочення у виконанні замовлення.

Наскільки така ситуація з імпортом пригальмовує виробництво?

— Пряма залежність. Якщо ви не можете замовити необхідну кількість комплектуючих, відповідно, ви не можете виготовити необхідну кількість дронів для Збройних Сил України. Скажу так — потреба у наших дронах втричі більша, ніж ми сьогодні готові виготовити з урахуванням складнощів з імпортом компонентів. І це не залежить від нашої спроможності виготовляти літаки. Це залежить напряму від того, наскільки постачальники імпортних елементів готові працювати в стислі терміни, які у нас, на жаль, є. У нас війна, у них зайвого часу немає. Це нам потрібно більше, швидше.

Чи можна заплатити більше і оминути чергу?

— Постачальник ставить перед фактом: якщо вам потрібен цей модуль, у нас черга, приходьте через півроку. Перестрибнути чергу, доплатити не можна — заважають зобов'язання по контракту з постачальником. Щоб контрактувати модулі по держзамовленню, нам потрібні гроші задовго наперед.

Якщо у вас пробуксовує держзамовлення, до кого ви звертаєтесь? Є така людина, яка готова прийти і вирішити це на рівні держави?

— Зараз багато в чому легше, ніж було, бо багато процедур спростили. Є сприяння. Якщо існують якісь нагальні потреби, вони виносяться в публічну площину. Менеджери з боку держави, які опікуються цим проєктом, я маю на увазі "Армію дронів", проблеми сприймають як особистий виклик, рішення напрацьовують швидко, тому виробникам зараз дійсно легше.

Насправді всі робочі групи, які створені, закривають певну частину своїх задач. Всі вони активно працюють і співпрацюють з виробниками, і свою роботу роблять. Це "Армія дронів", це Мінцифри, команда Генштабу. Нема такого, що, є проблема, ви про неї говорите, а всі роблять вигляд, що не мають відповіді. Але хотілося б, звичайно, щоб державні органи мали більшу гнучкість у реагуванні на форс-мажорні обставини, які пов'язані саме з постачанням імпортних комплектуючих. І могли б принаймні відтерміновувати етап, коли потрібно платити штрафи. Це було б справедливо, бо виробники дронів стають заручникам імпортерів комплектуючих. А ми не можемо сказати державі: "Вибачте, нас підрядник підвів".

Які штрафи передбачені в держзамовленні?

— Відчутні. Я не можу сказати, що історія зі штрафами погана. Вона стимулює, мобілізує внутрішньо людей, з'являється дисципліна. Але не все від вас залежить. На жаль.

Про потреби армії

Як би ви оцінили потребу України в дронах різних типів?

— Сотні тисяч штук щомісяця, різних типів — розвідувальні, коригувальні, ударні, ударні дрони-камікадзе, багаторазові ударні, як наші. У військових підрозділів їх має бути багато, різних, як у гарного майстра інструментів у ящику. Це технологічні рішення, які військові можуть творчо застосовувати по ситуації. Вони дозволяють менше ризикувати життям військовослужбовців.

Польові випробування дрону Punisher
Польові випробування дрону Punisher. Фото компанії

Яких дронів наразі більше в Україні — промислового чи кустарного виробництва?

— Ми виготовляємо невеликі обсяги, але промислово. Це серійне виробництво з певними технологічними стандартами. Чи вийшли ми на серйозні промислові обсяги? Поки ні. Ми робимо менше, ніж нам потрібно робити. Давайте відверто. Ми воюємо з 2014 року, а більш-менш системно питання фінансування виробництва дронів піднімається тільки один рік. До цього це все мало якийсь спорадичний характер — скажені ідейно заряджені творці типу нас за кишенькові гроші протягом восьми років робили проєкти на голому ентузіазмі.

Скільки часу наразі проходить від замовлення до втілення ідеї та появи продукту на фронті?

— Якщо мова про R&D рішення (research and development), то термін залежить від рівня технології. Для деяких проєктів це може бути 4 місяці, для інших — 18 місяців.

Який фідбек отримуєте від ЗСУ? Що наразі найбільше потрібно військовим?

— Кажуть "дайте ще". Зараз головною проблемою для військових є ворожі засоби радіоелектронної боротьби. Їх багато, ворог постійно їх вдосконалює. Якщо ми говоримо про війну дронів, то ми повинні мати засоби противаги ворожим дронам — власні системи радіоелектронної боротьби. Це те, на що потрібно робити акцент. У росіян це перший пріоритет. Ми тут, на жаль, відстаємо. Вони не шкодують грошей на засоби РЕБ. Якщо ми поки лише думаємо, чи варто будувати якийсь завод в Україні, вони не думають, а вже будують чотири заводи.

В останній статті Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний пише, що нам потрібен технологічний стрибок, щоб перемогти ворога. Яку задачу бачите для себе ви, як виробник?

Нам треба воювати роботами. У нас немає стільки людей, щоб навіть гіпотетично розглядати концепцію, що ми можемо воювати людьми. Дрон, робот – це інструмент. Людина – це зброя. Але для того, щоб ми мали якийсь певний паритет по силах, нам потрібно, щоб люди залишалися в умовній безпеці, а на штурми та в розвідку ходили роботи, щоб вони літали і плавали. На це нам потрібно більше грошей. Відповідно, ми говоримо і про економіку країни, яка має працювати на перемогу.

То чого нам більше не вистачає: умів, грошей чи промислового підходу?

— Мільярди міжнародної допомоги йдуть на телемарафон тощо. А мали б йти на виконання міжнародних угод між українськими та європейськими виробниками озброєння. Я маю на увазі, що на виробничих потужностях наших партнерів треба виробляти озброєння за українськими технологіями. Які це можливості відкриває? Нам не потрібні інвестиції в завод, бо завод вже є. Нам не потрібно вишукувати кваліфікований персонал десь по світу, витрачати на це шалені гроші, бо кваліфікована людина коштує дорого. Тобто, є завод, є люди, які вже на ньому працюють. Все, що потрібно — надати ліцензію на виготовлення українського продукту на такому заводі. Але з умовою, що вироблена продукція першочергово постачатиметься на потреби Збройних Сил України. Навіть якщо буде запит на експорт і контракти з іншими країнами.

Про плани

В соціальних мережах чимало пишуть, що немає відео підтверджень ефективності вашого дрону. Чому так?

— На закиди в інтернеті я відповім фактами. Станом на сьогодні 86 підрозділів ЗСУ пройшли підготовку на дронах Punisher. Більше 200 наших дронів щоденно виконують завдання в лавах Збройних Сил України. Наші дрони щомісяця скидають на ворожі позиції приблизно тисячу контейнерів з вибухівкою, успішно виконуючи поставлені завдання. Punisher знищили кілька станцій радіоелектронної боротьби ворога. А нещодавно хлопці окремої роти снайперів 58 бригади познайомилися з роботою екіпажу дрону Punisher. Маємо фідбек від хлопців. Один екіпаж за тиждень знищив стільки живої сили та техніки, на що військовим знадобилось би набагато більше часу розвідки та перебування у засідках. 8 листопада вони знищили російську станцію РЕБ Борисоглебск-2, яка коштує S20 000 000 і зробили це за допомогою дрона Punisher, скинувши контейнер вартістю у $100. В цій роті працює два "Карателя".

Куди далі рухатиметься UA Dynamics?

— Ми виводимо в світ нову компанію. Вона вже створена і називається ARMADRONE. Це міжнародна компанія, головною метою якої є розвиток українських мілітарних проектів та формування українського лоббі на міжнародній арені. Вона розвиватиме одночасно кілька проєктів. Один — з розробки захищеного зв'язку, інший — з розробки снайперської зброї. І є проєкт з розробки різного типу підривачів, лазерних датчиків, програмного забезпечення До нас звертаються фахівці і бажають стати партнерами — частиною команди, щоб розробляти і втілювати нові розробки. Ми кажемо: "Ласкаво просимо в команду! Давайте робити це разом!". Ми будемо об'єднувати такі технічні команди задля створення нових продуктів — це спрощує процес фінансування, накопичує спільну експертизу і дозволяє просуватися швидше. Бойовий досвід членів команди та розуміння потреб бійців допомагатиме.