Енергетичний безвіз: скільки тепер доведеться платити за електрику

Українська енергетика фактично вступила в ЄС. Що далі?

Україна завершила інтеграцію своєї енергосистеми до європейської. Пару тижнів тому НЕК "Укренерго" набула повноцінного членства в мережі операторів системи передачі електроенергії ENTSO-Е. Місяцем раніше, у листопаді цього року завершилась синхронізація української та європейської енергомереж.

Тобто енергетично Україна — вже в ЄС. І це дає масу плюсів, зокрема можливість отримувати аварійну допомогу з Європи (що наша країна вже робить), рятуватися від блекаутів, імпортувати та експортувати електроенергію.

Але є і мінуси. "Тепер ми маємо грати за чіткими правилами, виконувати певні зобов'язання", – каже "Бізнес-Телеграфу" член НКРЕ Ольга Бабій. І тут же додає: з одного боку, це мінус, а з іншого — плюс. Адже жити за правилами — не так уже й погано.

Втім, багато залежить від самих правил, і від того, яку роль у Європі відведуть українській енергетиці. Адже коли наша країна тільки починала свій шлях до "енергетичного безвізу", вона мала профіцитну енергосистему і багато "зайвої" дешевої атомної електроенергії, яку могла гнати до Європи. Зараз наша енергетична інфраструктура розбита, а ринок дефіцитний і потребує імпорту. При цьому тарифи на електроенергію для населення є одними з найнижчих у Європі і "економічно необґрунтованими", про що нашій владі ще до війни не раз натякали міжнародні кредитори.

"Швидше за все, тарифи зростатимуть – і для людей, і для бізнесу", – каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Тарифи можуть змінюватись, – визнала і Ольга Бабій. Але додала: це не означає, що всі споживачі платитимуть більше. Для декого платіжки можуть навіть зменшитися.

"Бізнес-Телеграф" з'ясував, як українська енергосистема працюватиме в нових умовах і чи зміняться платіжки.

Блукаючі струми

14 грудня генеральна асамблея ENTSO-Е ухвалила рішення про повноправне членство у своїй структурі української компанії "Укренерго". З початку війни Укренерго вже фактично була в організації, щоправда, без права голосу — спостерігачем. І останнє рішення ENTSO-Е – це формальне завершення процедури інтеграції української енергосистеми до європейської.

Довідка. ENTSO-Е – це Європейська мережа операторів системи передачі електроенергії. Вона координує роботу всієї європейської енергосистеми, і Укренерго стала сороковим членом цієї організації.

Власне процес приєднання української енергосистеми до європейської триває вже 10 років. За цей час "Укренерго" виконала низку технічних умов щодо інтеграції, пройшла сертифікацію. Плюс були внесені зміни до вітчизняного законодавства, зокрема щодо структури управління НЕК.

Головні "іспити" наша енергосистема склала ще до повномасштабної війни. 20 лютого 2022 року вона у тестовому режимі від'єдналася від енергосистем Росії та Білорусі, з якими була синхронізована ще з радянських часів. Тест затягнувся. 24 лютого розпочалося повномасштабне вторгнення. І українська енергосистема залишилася без північних "сусідів".

Паралельно тривали роботи із синхронізації із європейською енергосистемою. І тепер ENTSO-Е вирішила, що Україна повністю готова до "енергетичного безвізу". "Це досягнення є закінченням однієї подорожі та початком іншої. Перша подорож закінчилася екстреною синхронізацією 16 березня 2022 року, підписанням угоди про членство як спостерігача у квітні 2022 року та завершенням проєкту синхронізації 28 листопада 2023 року. Зараз ми розпочинаємо новий шлях, де "Укренерго" займе своє повноцінне місце серед європейських операторів систем. Разом ми будемо сильнішими у просуванні та розвитку стійкої, стабільної та інтегрованої європейської електромережі", — заявив президент ENTSO-Є. Збінек Болдіш.

В "Укренерго" зазначили, що статус повноправного члена ENTSO-Е дає кілька переваг. Зокрема, право голосу на засіданнях генасамблеї цієї організації (яка приймає річні програми роботи організації, управляє ризиками енергосистеми тощо), можливість працювати у комітетах ENTSO-Е (займаються питаннями ринків електроенергії, затверджують регіональні інвестиційні плани та ін.).

Що дає "енергетичний безвіз"

Що означає "енергетичний безвіз" для української енергосистеми? Бо один безвіз, транспортний, вже створив чимало проблем. Його Україна теж отримала в екстреному. І попервах все йшло добре. А потім почалося блокування кордонів та страйки польських перевізників. Тепер вони вимагають "відкату". Тобто, повернення дозволів на перевезення для українських транспортників.

У разі "енергетичного безвізу" проблема є вже з самого початку. Адже, коли Україна розпочинала процес синхронізації з європейською енергосистемою, у нас було багато дешевої "зайвої" атомної електроенергії, яку ми могли гнати до Європи. Нині ж українська енергосистема ослаблена війною і дедалі частіше виникають періоди дефіциту, коли, навпаки, потрібно імпортувати електрику. Тобто, енергосистеми вже зовсім "не та", яку хотіли взяти у ENTSO-Е. Звісно, це не значить, що нам "заблокують лінії електропередач". Та все ж, все може піти не зовсім за планом.

Незважаючи на війну та великі руйнування нашої енергетичної інфраструктури, головні плюси синхронізації із європейською енергосистемою залишаються. "По-перше, ми можемо брати аварійну допомогу від Європи. І Україна вже це робить, рятуючи енергосистему від розбалансування, а країну від загрози блекаутів. По-друге, ми можемо експортувати електроенергію. Щоправда, поки до української енергосистеми не повернеться Запорізька АЕС, йдеться переважно про експорт зеленої електроенергії. В окремі періоди (переважно, влітку) сонячна генерація працює з профіцитом, і ми цілком можемо заробляти гроші і таким чином покривати частину зеленого тарифу виробникам (він вищий, ніж тариф для "звичайних" виробників електроенергії — БТ), — пояснює Ольга Бабій. — У перспективі, коли повернеться ЗАЕС, можемо повернутись до питання експорту атомної електроенергії. Тим більше, що її визначено як "енергію переходу" в рамках Green Deal (відмова від "брудних" джерел енергії — "БТ"). По-третє, у межах ENTSO-Е ми можемо отримувати прогнозований імпорт електроенергії. Не лише дорогу аварійну допомогу, а планові постачання електроенергії з Європи за ринковими цінами. А вони бувають різними, залежно від поточної ситуації на енергоринку. Всупереч стереотипу, що в ЄС, електроенергія дуже дорога, бувають періоди, коли там навіть є мінусові цінники через профіцит електрики".

Щоправда, для того, щоб налагодити повноцінний імпорт та експорт, Україні доведеться збільшити пропускну спроможність мережі. Зокрема, збудувати ще один інтерконектор. Це дозволить збільшити пропускну спроможність з нинішніх 1700 мегават-годин до 2500. Але доведеться вкласти чималі гроші. "Йдеться про сотні мільйонів євро", — зазначила Бабій.

Потрібно вирішити ще низку технічних моментів. "Потрібно буде думати про створення системи накопичувачів електроенергії (приблизно до 2 тисячі мегават), будівництво малих маневрених електростанцій на газу (на 1000-1500 мегават). Це все гроші, причому чималі. ENTSO-Е гроші не роздає, ця організація лише визначає правила гри. Доведеться шукати інвесторів, і це цілком реально, але спочатку потрібно фінансово збалансувати систему, зокрема, вирішити проблему боргів — зупинити їхнє наростання і компенсувати вже існуючі боргові зобов’язання, — каже Бабій. — Щоб навести лад в енергосистемі, "Укренерго" постійно має мати кошти, і зараз це вирішується за рахунок кредитів. Тобто спочатку ми повинні вкласти гроші в енергосистему, а вже потім зможемо отримувати комерційний зиск від "енергетичного безвізу".

За даними "Укренерго", з початку великої війни ЄБРР вже надав компанії понад 600 млн євро. Нещодавно було підписано угоду про виділення 150 млн євро, які підуть на підтримку ліквідності та стійкості роботи оператора в умовах воєнного часу.

Але кредити рано чи пізно доведеться віддавати. А ті гроші, які зовнішні партнери виділяють "на українську енергетику" як гранти йдуть насамперед, на "гасіння пожеж", зокрема, ліквідацію наслідків ворожих ударів по критичній інфраструктурі.

Покупець чи продавець?

Але можливість заробляти на експорті та отримувати імпортну електроенергію за "хорошими цінами" — це поки що лише теорія.

"Жодних гарантій розвитку української енергосистеми нам ніхто не дав. Багато визначатимуть інтереси інших членів ENTSO-Е та європейського енергоринку в цілому. Європі потрібен передбачуваний енергобаланс. І якщо, наприклад, ми не можемо підписатися під експортом 20 млрд кіловат атомної електроенергії (а саме такі цифри називалися до війни), то не факт, що на нас розраховуватимуть як на серйозного постачальника. Можливо, виділять певну квоту. З урахуванням інтересів інших постачальників, звичайно. Ніхто не погодиться закрити частину АЕС у Франції й купувати дешеву українську атомку, — каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук. — Те саме з імпортом. Адже в ЄС теж є система "бери або плати" (за таким принципом Україна здійснює транзит російського газу, коли обумовлені обсяги оплачуються, незалежно від того, скільки ресурсу реально проходить трубою - "БТ). Тому, якщо ми законтрактуємо певний обсяг імпортної електроенергії, за неї в будь-якому разі доведеться заплатити, навіть коли насправді нам так багато електрики на той момент і не знадобиться. А якщо ми братимемо мало імпорту, то можуть і виштовхнути на спотовий ринок, де продаються "залишки" і ціни вже зовсім інші. Тобто є ризик, що нам доведеться замість розвитку власної енергосистеми "підсісти" на імпорт. Це свого роду енергетична залежність від Європи".

Ольга Бабій підтверджує: тепер ми маємо грати за чіткими правилами, виконувати певні зобов’язання. І це справді можна вважати "мінусом" енергетичного безвізу.

Чи може це стати проблемою? "Все залежить від того, наскільки нам вистачить мудрості у вирішенні енергетичних питань", – обережно прокоментувала Бабій.

Поки що Україна в енергетичному плані досить слабкий гравець на європейському ринку. "Споживання електроенергії зменшилось приблизно на 30% від довоєнних обсягів. Багато підприємств закрилися, мільйони біженців виїхали із країни. Але вже є динаміка поступового збільшення споживання", — каже Бабій. У прогнозі на сезон 2023-2024 від ENTSO-Е Україна відзначена як країни, де очікуваний спад споживання електроенергії становитиме 5-10%. При цьому вже зараз періодично виникають періоди дефіциту електроенергії, але він не хронічний.

Наприклад, за даними Української енергетичної біржі, на 27 грудня реалізація електроенергії склала близько 74,9 тисячі мегават-годин. При цьому пропонувалося 111 807 мегават-годин, а попит становив лише трохи більше 75 тисяч мегават-годин. Дефіцитних годин в системі не було, навпаки всі 24 години були профіцитними. Така ситуація – по більшості грудневих торгів. Але, наприклад, 16 грудня дефіцитними були 17 годин, а 24 грудня -10.

Тобто взимку нам потрібні певні обсяги імпорту, а з травня до вересня, за словами Бабій, ми можемо експортувати надлишки сонячної електроенергії (теж в обмежених обсягах). Питання про масштабніші поставки електроенергії (і імпорт, і експорт) буде порушуватися вже після війни, коли почнеться відновлення країни. "І досі важливо хоча б оцінити – де і скільки інвестицій на відновлення генерації ми можемо залучити. І на що будемо розраховувати, якщо грошей не знайдемо", – каже Корольчук.

Що буде з тарифами

Одна з головних "страшилок" інтеграції української енергосистеми до європейської – тарифне питання. Мовляв, в Європі електроенергія дорога і для людей, і для бізнесу, тож дорожче доведеться платити і нам.

Чи загрожують українцям європейські тарифи на електрику? За словами Бабій, вітчизняний бізнес і зараз сплачує ринковий цінник – до 5-6 гривень за кіловат (з урахуванням тарифу на розподіл).

Чи може бути ще дорожче? Все залежить від поточної ситуації на ринку. Найбільшою загрозою підвищення тарифів для промисловості є дефіцит пропозиції, і, навпаки, що вища пропозиція, то нижчий цінник.

НКРЕ вже двічі за цей рік підвищувала прайс-кепи (граничні ціни на електроенергію). У липні цього року вони зросли на 40%, а в листопаді ще на 23% (наприклад, на ринку на добу вперед максимальні ціни з 0:00 до 7:00 становлять 3 тисячі гривень, з 7:00 до 8:00 і з 11:00 до 17:00 — 5600, з 8:00 до 11:00 — 6900, з 17:00 до 23:00 — 7500 гривень за мегават-годину). Одним із аргументів став у тому числі й імпорт електроенергії, який за ціною "не вписується" в ціновий коридор. Для бізнесу зростання цін не пропорційне динаміці прайс-кепів. Загалом тарифи за рік зросли на 25%.

У Федерації роботодавців вже заявили, що підвищення прайс-кепів стане додатковим навантаженням на промисловість, особливо у прифронтових регіонах, і призведе до скорочення виробництва та виведення частини персоналу у простій або навіть скорочення людей.

Але найгостріше питання – тарифи для населення. В Україні цього року їх уже підвищили з 1,68 до 2,64 гривні за кіловат. І це при тому, що все ще діє режим ПСО – частину собівартості електроенергії компенсують "Енергоатом" та "Укргідроенерго". "Ціна питання — близько 120 млрд гривень на рік", — каже Бабій.

Ще до війни зовнішні кредитори, зокрема, МВФ неодноразово порушували питання "економічної обґрунтованості" комунальних тарифів для населення, зокрема, на електроенергію. Цей пункт фігурував у кількох меморандумах із Фондом. Але наша влада запевняла, що поки йде війна, тарифи для людей переглядатися не будуть.

Що змінює "енергетичний безвіз"? "Тарифи на електроенергію в ЄС для населення вищі, і нас підштовхуватимуть до того, щоб вирівняти ситуацію", — вважає Попенко.

За даними Євростату, середня вартість електроенергії в ЄС у 2023 році становить близько 0,29 євро за кіловат. Але ціна дуже залежить від країни. Наші 6 євроцентів — це дуже дешево порівняно з 48 в Нідерландах. Але не так вже і страшно порівняно з 6,7 в Косово, або 10 в Албанії. "Тобто є країни, де тарифи або на нашому рівні, або трохи вищі. Тому тут питання політичне, не факт, що українцям одразу ж кинуться в рази підвищувати цінники", — зазначив Попенко.

Бабій запевняє, що якщо тарифи для населення у перспективі і переглядатимуть, то лише у комплексі із системою соціального захисту. "Цілком можливо, що для деяких категорій населення буде 100% субсидія на електроенергію, причому протягом усього року, а не лише в опалювальний сезон. У будь-якому випадку враховуватиметься рівень доходу домогосподарств та їх здатність платити за комунальними рахунками, бо додаткове накопичення боргів нікому не потрібне", – підсумувала вона. Але цілком можливо, що українцям, яких визнають "платоспроможними", доведеться платити за електрику по 4-4,5 гривень за кіловат.