Кремль прийшов за грошима: Росатом досі володіє потужним заводом в Україні, а тепер вирішив видоїти його до кінця

Читать на русском
Автор
10333
Енергомашспецсталь встигла зробити для росіян чимало корисного
Енергомашспецсталь встигла зробити для росіян чимало корисного

Банкрутство краматорського заводу "Енергомашспецсталь" переповнене скандальними деталями

В Україні досі існує завод, що належить Росатому. Мова про краматорське ПАТ "Енергомашспецсталь". І от росіяни хочуть вивести з нього гроші. "Бізнес-Телеграф" розповідає огидну, але дуже цікаву історію.

Завод "Енергомашспецсталь" наразі проходить банкрутство. Точніше, аж два. Господарський суд Київської області на 23 січня 2024 року запланував попереднє засідання у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь". А на 30 січня аналогічне засідання у справі про банкрутство цього ж підприємства планується у господарському суді Донецької області. Це не помилка, а реалії нинішньої української судової системи. Але головний факт: на це стратегічне підприємство прямо зараз зазіхає Кремль.

"Енергомашспецсталь" — найбільший в Україні виробник спеціальних литих і кованих виробів для атомної енергетики, металургії та суднобудування. Підприємство базується в Краматорську (Донецька область). Після повномасштабного вторгнення його перереєстрували в Бориспіль. Потужності заводу, звісно, залишились в прифронтовому Краматорську. Окупанти нещадно обстрілюють місто. Тільки в 2022 році на завод "прилітало" три рази. Кілька цехів знищено. Перевезти завод неможливо. "Справа в тому, що не можна просто взяти й перевести величезні печі чи преси вагою кілька десятків тисяч тонн. Цей процес можна порівняти з будівництвом нового підприємства", — скаржились представники підприємства виданню "Новини Донбасу".

Іронія долі в тому, що мажоритарним власником ПАТ "Енергомашспецсталь" є Кремль. Саме путінський режим через концерн Росатом повністю контролює компанію Atomenergomash Cyprus. Їй належить контрольний пакет акцій компанії EMSS Holdings — власника 93% "Енергомашспецсталі". А міноритаріями EMSS Holdings Limited та партнерами Росатому до останнього часу були екс-нардеп від Блоку Петра Порошенка Максим Єфімов, син колишнього голови Донецької ОДА Анатолія Близнюка, Сергій та син екс-гендиректора корпорації ІСД Олега Мкртчана (з 2019 року сидить в російській тюрмі) Едуард Мкртчан.

Росатом отримав контроль над ПАТ "Енергомашспецсталь" ще в 2010 році і включив його в свій машинобудівний дивізіон Атоменергомаш. За цей час краматорський завод встиг виробити чимало продукції на замовлення росіян. На момент вторгнення був задіяний в проєкті виробництва надважливих деталей для атомного криголаму "Росія" вартістю понад 128 млрд рублів. Проте після нападу і бомбувань Краматорська "Енергомашспецсталь" став. А росіяне залишились ні з чим — тепер криголам, про який мріяв Путін, неможливо добудувати.

Ще у вересні 2022 року господарський суд Донецької області за позовом німецької компанії D.A.R. Metall.AG розпочав банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів підприємства. Але 10 січня 2023 року цю ухвалу скасував Східний апеляційний господарський суд. А 24 січня була відкрита нова справа про банкрутство. Вже у господарському суді Київської області з подачі Краматорського заводу важкого верстатобудування, яким володіє Максим Єфімов, за борг на суму 280 млн грн. Але в травні 2023 року справа у суді Донецької області була реанімована все тим же Східним апеляційним госпсудом, вже з іншим кредитором — київським ТОВ "Страйп". І тепер склалась парадоксальна ситуація. Стосовно ПАТ "Енергомашспецсталі" одночасно відкриті дві справи про банкрутство у двох різних судах, і кредитори вимушені звертатися із заявами в обидва.

Основні фінансові показники заводу "Енергомашспецсталь"
Основні фінансові показники заводу "Енергомашспецсталь"

Найбільш цинічним виглядає те, що серед цих кредиторів найактивнішими є представники країни-окупанта. Зокрема, до "Енергомашспецсталі" вже заявили в суді вимоги кіпрські компанії Росатому: Atomenergomash Cyprus на суму 4,76 млрд грн (ще й забезпечені заставою майна боржника) та Rosatom Finance на суму 4,313 млрд грн. Є серед кредиторів і безпосередньо російські компанії. Такі як АО "Атоменергомаш" (Москва) на суму 2,787 млрд грн, "Інжинірингова компанія АЕМ-Технології" (Санкт-Петербург) на суму 960 млн грн, "Машинобудівний завод ЗіО-Подільськ" (Московська область) на суму 291 млн грн та декілька інших пов’язаних структур. Найбільшим кредитором серед українських компаній є "Сенс Банк" з вимогами в 905 млн грн, то ж в довоєнних умовах навряд чи щось завадило б "Росатому" отримати повний контроль над "Енергомашспецсталлю" в рамках банкрутства. Проте на сьогоднішній день росіяни ще не включені в реєстр кредиторів, і чи станеться це — залежить лише від українських суддів.

От що цікаво. Україна намагається вигнати росіян з "Енергомашспецсталі" вже другий рік. Ще в серпні 2022 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про затвердження Указу Президента, яким пропонувалась конфіскація 903 об’єктів, які належать російській державі. "79 позицій — це корпоративні права, 824 позиції — майно", — зазначив тоді Шмигаль. Додавши, що конфісковані активи конвертуватимуться в гроші, які будуть спрямовані на оборону та відновлення України. В перелік цих активів була включена і "Енергомашспецсталь"

Але далі теорії справа досі не дійшла. За даними програми "Схеми", прийнятий Кабміном документ передали в РНБО, але потім повернули його в Мінекономіки на доопрацювання. З того часу рішення про вилучення більшості активів так і не було ухвалено. "Затягування націоналізації свідчить про серйозні проблеми й недоліки у процедурах прийняття рішень та вимагає швидкої реакції від відповідальних органів влади", – зазначили з цього приводу у аналітичній групі Trap Aggressor.

Ще в лютому 2023 року Мінекономіки вказувало, що "заходи щодо вилучення об’єктів права власності російської федерації та їх резидентів будуть здійснюватися лише після набрання чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів". А РНБО досі не прийняла рішення, яке б дало зелене світло вилученню "Енергомашспецсталі", "Татнєфть-АЗС-Україна" та інших підприємств.