Вбивство "чемпіона" з Кирилівки. Близькі стверджують, що причина конфлікту не в українській мові

Читать на русском
Автор
2231
За що вбили Миколу Балабатька? Новина оновлена 10 листопада 2021, 15:19
За що вбили Миколу Балабатька?

Колишній тренер убитої в Києві молодої людини не вірить, що причиною став "мовний конфлікт"

Вже кілька днів минуло з безглуздого вбивства у Києві 27-річного Миколи Балабатька — сина бізнесмена із Запоріжжя, власника ювелірної фабрики та бази відпочинку "Прибій" у Кирилівці Олега Балабатька. У ході швидкоплинного конфлікту його 26-річний опонент встромив ніж у серце міцного чоловіка зі спортивним минулим.

Коментуючи на своїй Фейсбук-сторінці смерть єдиного сина, Олег Балабатько написав, що причиною сутички стала українська мова: "П’яному боту з Лугандонії не сподобалося, що він українською сказав, покликав поговорити на вулицю. Мій і не чекав. Тримав серце та помер на руках у поліцейського".

Олег Балабатько написав свою версію конфліктної ситуації
Олег Балабатько написав свою версію конфліктної ситуації

При цьому серед сотень співчуттів, адресованих батькові та близьким загиблого, неодноразово порушується "мовне питання" – частина громадян обурюється тим, як легко нині в Україні загинути за спілкування на "мові", інші не вірять, що саме це спричинило тяжке злочин.

У коментарях співчуття та сумніви у причинах сварки
У коментарях співчуття та сумніви у причинах сварки

У поліції про причини сутички двох молодих людей у ніч проти 6 листопада поки не говорять.

"Про те, що стався раптовий конфлікт, у поліцію повідомив заявник — охоронець одного з магазинів у Дарницькому районі на вулиці Григоренка, який став свідком раптового конфлікту, — розповіла "Телеграфу" речник поліції Києва Юлія Гірдвіліс. — Через що саме чоловіки посварилися — встановлюють слідчі. Ми так розуміємо, що докладно охоронець їхньої розмови не чув, але бачив наслідки за фактом, коли вже було завдано удару ножем і постраждалий лежав на землі".

Відео затримання підозрюваного у вбивстві

Версію про сварку через українську мову Юлія Гірдвіліс називає особистими припущеннями Олега Балабатька. "Можливо, йому щось відомо і він докладніше розповість про це слідству, — пояснила правоохоронець. — Підозрюваний — місцевий житель, наразі йому обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на 2 місяці без права внесення застави".

"Надзвичайні новини" побували в магазині на Позняках, куди за пивом близько 2-ї години ночі майже одночасно зайшли двоє чоловіків, там пояснили, що суперечка трапилася за межами торгової точки.

Обидва молодики заходили в магазин за спиртним
Обидва молодики заходили в магазин за спиртним

Відкрито кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України – "умисне вбивство". За скоєний злочин зловмиснику загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі.

Пости в Інстаграм і сториси були російською

Поясняти свої слова батько, який журиться, ще не готовий, він повідомив "Телеграфу", що "з’ясуванням обставин трагедії займаються Служба безпеки та адвокати" і пообіцяв усе прокоментувати, коли повернеться до Києва.

Нам вдалося поспілкуватися з людьми, які добре знайомі із загиблим Миколою Балабатьком, і трохи дізнатися про нього.

"Ми з Миколою — ровесники, — розповідає мелітополець Віктор Майоров. — Він був хорошим хлопцем, спортом займався. Його родина родом із Запоріжжя, вони жили також у Києві. Батько володів базою відпочинку "Прибій" на березі Азовського моря в центрі курортної Кирилівки, де мешкали його батьки. На цій базі відпочинку я працював років 10 тому і тоді познайомився з Миколою".

За словами Віктора, Коля, хоч і був господарським сином, нарівні з іншими працював на кухні у їдальні та офіціантом у кафе "Карина": "Не боявся роботи як такої. Зазвичай же "мажики" (тобто, мажори, діти заможних батьків — Авт.) нічого не роблять, Коля ж вигідно відрізнявся від них.

Батько та син Балабатько
Батько та син Балабатько

Віктор дуже шкодує, що загинув добрий хлопець, вважає, що той, як спортсмен, був упевнений у своїх силах, а тому втратив пильність, не чекаючи підлого удару ножем. А ще дивується, що з’ясування стосунків трапилося, нібито, через українську мову, адже за його спостереженнями, Микола і спілкувався завжди російською, і його пости в Інстаграмі, і сториси також завжди були написані російською. "Він за характером був такий веселун, простодушна людина, могла всіх пригощати — могла на когось злитися, завжди енергійна. Але ситуації різні бувають…".

Микола мріяв про червону "Феррарі"

Також 10 років тому познайомився з Колею Балабатьком й президент Київської федерації джіу-джитсу, Заслужений майстер спорту України, чемпіон Європи, світу та Всесвітніх ігор Іван Настенко. А незабаром він став тренером юнака.

Заслужений майстер спорту України Іван Настенко
Заслужений майстер спорту України Іван Настенко

"Колю треба розглядати в різні періоди його життя. Він був таким, як губка: дивлячись з ким спілкувався і як з ним спілкувалися, будувався і формувався його характер", — згадує професійний спортсмен. — Ми з Колею познайомилися у 2011 році, коли йому було близько 18 років, це був амбітний хлопчик із розряду "золотої молоді".

За інформацією тренера, у 15 років Микола переїхав із Запоріжжя від мами до Києва, де жив його батько (батьки перебувають у розлученні). І, звичайно, тато намагався надолужити втрачений час у взаємодії із сином, намагався дати йому, що міг. Щоправда, за своєї великої зайнятості бізнесом та наявності другої родини міг не так приділяти увагу, як допомагати фінансами.

"Коля спочатку займався у мого колеги — тренажерний зал, бодібілдинг… Тут ми з ним знайомимося. Мені він здався трохи смішним і наївним, розповідав, що через 2 роки у нього вже буде "Феррарі", обов’язково червона. Ми з товаришами спускали його з небес на землю, у реальне життя".

Іван Настенко у центрі, поряд у червоній футболці Коля Балабатько
Іван Настенко у центрі, поряд у червоній футболці Коля Балабатько

Потім Микола почав займатися джіу-джитсу і з 2011 по початок 2015 року мав тісне спілкування з Іваном Настенком, який став йому не просто тренером, а й старшим товаришем. Це тішило і Олега Балабатька: йому було спокійно, що поруч із його сином є надійна людина, чоловік із головою на плечах.

"У нас із Колею 10 років різниці. І ми навіть близько року винаймали квартиру разом. Я їм зайнявся в плані спорту: режим, дієта, тренування, тренувальні табори. І хлопець тоді вийшов у свою фізичну пікову форму, він скинув вагу, а був пухленьким, сформувався. І ось зараз деякі ЗМІ писали, що загинув "чемпіон, професійний боєць джіу-джитсу". Насправді, максимальний результат, якого Коля досяг у той період, на кінець 2014-початок 2015 року, це була "бронза" – третє місце на чемпіонаті України з бразильського джіу-джитсу".

Наставник та спортсмен
Наставник та спортсмен

На той момент наставник характеризує Миколу як доброго, позитивного та позитивно налаштованого хлопця з претензіями на великі гроші. "Тоді тато спонсорував його заняття, тренування, харчування. Я сказав Колі, що ми досягли певних результатів і тепер треба рухатися далі в тренувальному плані. Але він заявив, що хоче спробувати поїхати до Кирилівки на їхню базу відпочинку і там зайнятися бізнесом. І поїхав".

При цьому при необхідності порадитись, обговорити якусь проблему і просто виговоритися юнак, як і раніше, дзвонив своєму другові-тренеру. Але його життя вже змінилося.

"Весь цей період, починаючи з 15-го року, проходив за одним сценарієм: на початку весни Коля їде до Кирилівки, намагається там робити бізнес, восени повертається до Києва, шукає роботу офіціантом у якихось закладах на Позняках, де він жив, і де його вбили. Приблизно раз на квартал переконує, що хоче повернутися в спорт, але терпіння регулярно відвідувати тренування йому не вистачає, тим більше, що після того, як він кинув тренування, то набрав близько 30 кг зайвої ваги і став важити 115 кг".

Микола — зліва, Іван — праворуч
Микола — зліва, Іван — праворуч

Але одних тренувань недостатньо, потрібен комплексний підхід, а головне – особиста мотивація чого ти прагнеш, чого хочеш досягти виснажливими заняттями. У Миколи ж такої мотивації не було.

"При цьому, з одного боку, він уже не хлопчик, а молодий чоловік і йому хочеться самостійності, фінансової незалежності. З іншого, його задуми не поспішають втілюватися в життя. А деякі ситуації знову змушують відчути себе залежним. Наприклад, колись Коля на старій "дев’ятці" — чи то батьківській, чи то взятій напрокат, врізався у "Порш" футболіста "Шахтаря" В’ячеслава Шевчука — компенсувати збитки довелося батькові. Він завжди підтримував сина".

Самоціль – не українська мова, а великі гроші

Іван Настенко вважає, що Микола постійно намагався довести своїй родині, що він щось може. Не собі, саме родині. Але через те, що плани не реалізовуються і мрії не справджуються, його характер почав псуватися.

"І ось, починаючи з 2015 року у Миколи від того позитивного хлопчика залишається мінімум. Він просочується негативом, бо десь намагається — у нього не виходить (заповітна мрія з "Феррарі" не наближається) і це викликає озлобленість та заздрісність".

Започатковані справи юнак не доводить до завершення. Наприклад, Коля вступив до Інституту фізкультури, але з навчанням у нього не склалося. Навчання – це щоденна праця на роки, а йому хотілося все швидко.

"Коли я його змушував — у нього не було вибору і він не міг нікуди від цього подітися, тоді і був результат. А коли він брався за якусь ідею сам і намагався її реалізувати — надовго не вистачало. Тобто, спортивні задатки у Колі були, але самостійно він не підтримував дисципліну.

У Миколи були добрі спортивні задатки
У Миколи були добрі спортивні задатки

При цьому тренер пропонував молодшому товаришу працювати під його керівництвом із групою дітлахів. Тим більше, що Миколі добре вдавалося комунікувати з дітками. Однак він вважав, що фінансово це невигідно, а довго чекати на результат не хотілося.

"Востаннє я його бачив 2 жовтня, — каже Іван Настенко. — Він приїжджав до мене поговорити, знову планував повернутися в спорт, але я вже до цього скептично почав ставитися, сказав, що "ти знаєш розклад, приходь на тренування, тренуйся". Ми півдня провели разом і я за цей час побачив у ньому нотки депресивності і, скажімо так, розпачу… Якщо людина щось намагається робити і в неї не виходить, вони по-любому присутні, і ми вже з ним не раз розмовляли. Настрій у нього був якийсь песимістичний, млявий».

Тренер переконував юнака цінувати те, що у нього є на даний момент, і послідовно рухатися до мети: "У тебе вже є квартира, ти "не голий, не босий". Є люди, до яких ти можеш звернутися в екстремальній ситуації. Нехай це тебе мотивує". А воно навпаки, його "заганяло". І все – ми посиділи, поспілкувалися ні про що – "вітер поганяли", і він пішов далі на співбесіду шукати роботу. А в суботу мені повідомили про те, що сталося".

Коля та його наставник та старший товариш
Коля та його наставник та старший товариш

А що Іван Настенко думає щодо припущеної причини конфлікту, що призвела до трагедії?

"Микола ніколи не говорив і навіть не намагався переходити на українську мову, тому для мене це є безпідставним твердженням. Однак мене там у той момент не було. Але для нього це не була самоціль, самоціль була заробити багато грошей і якось утвердитися у житті".

Співрозмовник також наголосив, що на першому відео, яке Балабатько-старший виставив у Фейсбуці вночі, не йдеться про це. Це він уже потім написав в одному із коментарів постфактум, дізнавшись, що підозрюваний у вбивстві — із Луганщини.

Не підтверджує конфлікт через українську мову і адвокат підозрюваного Станіслав Цветинський – про це повідомляє "Громадське телебачення". Тут також з’ясували, що підозрюваним є 26-річний Михайло Костигов. За даними інтернет-телеканалу, у реєстрі юридичних осіб людина з таким прізвищем та ініціалами присутня серед керівного складу кількох компаній у Києві та Маріуполі, які займаються оптовою торгівлею.

Раніше "Телеграф" розповідав про вимоги націоналістичних організацій взяти під контроль розслідування резонансного вбивства у Сумах активіста "Правого сектору" Олександра Іванини.