"Найменша помилка і ми розстріляємо тебе разом із сім’єю": українка про життя в окупованому селищі під Києвом

Українці продовжують ділитися в мережі подробицями про те, що відбувається в окупованих містах після приходу російських військових. Як передає "Телеграф", одну з таких історій розповіла користувачка під ніком nastasia.ie в Instagram.

Як пише дівчина, з першого дня повномасштабного вторгнення вона разом із батьками та сестрою перебувала в одному із селищ Київської області, але 28 лютого до них у будинок прийшли військові Росії. Анастасія додає, що Саша з Архангельська — російський солдат – сказав її татові: "Найменша помилка і ми розстріляємо тебе разом із сім’єю".

Надійне джерело новин про війну – підпишись на наш Telegram

"Мого батька забрали одразу після ретельного огляду нашого будинку, двох машин, підвалу та двору, до якого зайшли 8 російських військових. Вони під’їхали до нас на танку, вибили хвіртку з ноги і наказали підняти руки вгору, запитавши хтось є в будинку. Мама і бабуся сказали мені схопити молодшу сестру і ховатися в найдальшій кімнаті. Через 10 хвилин до нас увійшов 22-річний бурят із автоматом у своєму брудному взутті", — описує те, що відбувається в пості автор.

За словами Анастасії, її батька врятувало те, що він сховав свій смартфон і натомість узяв старий кнопковий телефон. Користувачка зазначає, що окупанти перевіряють телефони, тож краще "почистити" завчасно.

"Телефони — перше, що віджимають російські солдати, коли бачать вас. Якщо вони знаходять там патріотичні фото, жарти над їхньою армією та повідомлення про здачу їхньої техніки в наші служби, то шансів залишитися живими не дають", — каже дівчина.

Анастасія зазначає, що дуже переживала за свою сестру Катю. Дівчинка 10 років одного разу забилася в кут у сльозах і сказала: "Краще померти, ніж ось так жити".

Якоїсь миті сім’ї довелося перебратися з підвалу в одну з кімнат, бо навпроти їхнього будинку, за словами Анастасії, стояв білоруський танк.

Українка пише, що навчилася розрізняти на слух звуки танка, гранатомета чи "градів". За два тижні окупації вона схудла на 6 кілограмів.

Крім того, Анастасія розповіла, що її бабуся з дідусем віддавали їжу на вимогу окупантів і тому самі голодували. Також дівчина пише, що російські солдати просили у місцевих горілку, напивалися та могли пускати автоматні черги у повітря. Ще вона зазначає, що окупанти змушували місцевих жінок готувати обіди.

13 березня сім’ї Анастасії вдалося евакуюватися. Вперше за 15 днів мешканці пройшли далі власного житла, щоб дістатися евакуаційних автобусів у центрі селища.

"Ми йшли перемеленою землею з асфальтом, переступаючи обірвані дроти. Все навколо було розтрощено: росіяни виносили і ламали все, що знаходили в порожніх будинках", — описує обстановку дівчина.

Дорогою, додає Анастасія, жителі зустріли машину з білим прапором та маленькою труною нагорі. За словами дівчини, це був похорон 13-річного хлопчика.

У публікації зазначається, що на питання місцевих про те, де стоять автобуси на евакуацію, російські військові відреагували з посмішкою.

"Ми довго не знали, де перебувають 5 чоловіків, яких вони забрали в перший день на допит і не повернули. Тільки в день евакуації ми дізналися, що вони розстріляли їх та понівечили тіла, скинувши їх у будівлю місцевого магазину й кинувши усередину гранату. Один із цих хлопців — онук нашої сусідки. Вона впізнала його за частинами тіла: попросила допомогти зібрати всі їхні останки, вирити яму і поховати", — йдеться у пості.

Дівчина зазначає, що деякі її земляки намагалися вибратися з окупованого селища і раніше, на своїх авто, але росіяни відкривали по мирних жителях вогонь і не давали проїхати.

Раніше "Телеграф" писав, що у Маріуполі російські військові кілька днів ґвалтували молоду жінку. За звірствами окупантів спостерігав її маленький син.