62 роки Куренівському потопу. Через помилку будівельників загинули 150 киян, тисячі залишилися без житла

До останнього моменту кияни не сприймали загрозу катастрофи всерйоз

62 роки тому, 13 березня 1961 року, Київ пережив страшну трагедію, яка увійшла в історію міста як Куренівський потоп. Загинули 150 людей та ще понад тисяча мешканців Куренівки залишилися без даху над головою. "Телеграф" згадує, як це було.

Бруд ворушився і здавався живим

О 10 ранку селевий потік із Бабиного Яру заввишки 14 метрів накрив вулицю Фрунзе (зараз — Кирилівська) разом із транспортом та пасажирами, затопив трамвайне депо ім. Красіна та стадіон "Спартак", змив приватні будинки, які ліпилися до стін навколишніх ярів. На газовій підстанції, що стояла над канавою з боку Кирилівської церкви, миттєво спалахнула пожежа.

Свідки катастрофи, яким удалося вижити, ніколи не забудуть цієї картини. За словами очевидців, будівля трамвайного депо наче піднялася в повітря і розсипалася на частини прямо на очах. 60 співробітників, які знаходилися всередині, загинули прямо на місці, причому багато хто через поразку струмом, тому що в паніці ніхто не додумався відключити електричне живлення. Але мешканцям гуртожитку, що знаходився на території депо, пощастило більше – будівля стояла торцем до потоку, тому їй вдалося встояти, але весь перший поверх був залитий жижею.

Усього назовні вилилося близько 600 тисяч кубометрів селю. Як наслідок, весь стадіон "Спартак" та територія трамвайного парку була залита сумішшю бруду, води та глини упереміш з уламками будинків та людськими тілами. Бруд ворушився і здавався живим — це були люди, яким вдалося вижити в потоці. То тут, то там із бруду стирчали руки та ноги. У лікарні затопило підвал та перший поверх. Прямо поперек вулиці Фрунзе лежав трамвай, що накрило хвилею, і всюдихід, який пригнали військові, але він застряг у бруді.

Увечері шар рідкого бруду на вулиці Фрунзе залишався на рівні 20—40 см. Солдати розгрібали завали, щоб відкопати загиблих. Чимало городян хотіли допомогти, але їх не допускали — місце трагедії оточили щільним кільцем міліції. Щоб остаточно все розчистити, знадобилося кілька тижнів.

Городяни знали про небезпеку

Причиною трагедії стала ненадійна земляна дамба, яка перегороджувала Бабин Яр, куди 10 років зливали пульпу з цегельних Петрівських заводів. Міських чиновників не хвилювало, що вони заливають брудом місця масових поховань киян, розстріляних під час окупації – просто так було дешевше, ніж вивозити.

Як розповідали місцеві жителі, всі в окрузі знали, що дренажна система не справлялася з відведенням надлишкової рідини і через дамбу просочується вода – взимку всі прилеглі території регулярно затоплювало. Але ніхто не сприймав загрозу всерйоз, навіть коли буквально за кілька днів до трагедії міські служби почали зміцнювати дамбу бетонними конструкціями.

Київські газети писали на початку 90-х років, що дамба почала протікати ще на початку березня. Жителі Куренівки попереджали міську владу про її жалюгідний стан задовго до трагедії — але тодішній голова міськвиконкому Олексій Давидов розпорядився не пропускати городян, які приходили зі скаргами, мовляв, нічого серйозного немає, досить сіяти паніку.

Хоча на той час не було ніякого інтернету, а влада не поспішала розповідати про трагедію у ЗМІ, чутки про катастрофу миттєво рознеслися містом. У страху очі великі: говорили, що загинуло щонайменше півтори тисячі городян. 31 березня в газеті "Вечірній Київ" з’явився офіційний звіт комісії з розслідування катастрофи, в якому наведено такі цифри:

• 145 людей загинули;
• 143 дістали поранення різної тяжкості;
• 8 чоловік вважалося зниклими безвісти;
• 68 житлових будівель та
• 13 адмінбудівель було зруйновано;
• 298 квартир та
• 163 приватні будинки виявилися непридатними для житла;
• 353 сім’ї залишилися без даху над головою.

Експертна комісія зробила висновок, що катастрофа сталася через помилки у проекті греблі, які не були вчасно виявлені експертизою, та порушеннями під час будівельних робіт. Як наслідок, значний відрізок вулиці Фрунзе, що прилягає до Куренівського парку, трамвайного депо та стадіону "Спартак", довелося відбудовувати заново.

Нагадаємо, 9 березня російські окупанти обстріляли ракетами Київ. "Телеграф" побував на місці подій.