"Вавілон Берлін", рімейк "Підводного човна" та шпигунський трилер про Холодну війну. 5 найкращих німецьких серіалів (відео)

Дивимося німецьку відповідь "Дуже дивним справам" та чорну комедію про прибиральника місць злочинів

Щомісяця ми анонсуємо серіальні прем’єри місяця. Але найчастіше у поле зору потрапляють серіали американського виробництва – тому, що найбільше їх знімають саме в Америці. Тим часом серіали знімаються в кожній країні світу, і національна серіальна продукція може бути дуже цікавою. Сьогодні "Телеграф" закриває цю прогалину оглядом найкращих серіалів Німеччини останніх років.

"Чистильник" (Der Tatortreiniger)

Після того, як поліція залишає місце злочину, там з’являється вусатий нігіліст із зовнішністю та почуттям гумору Френка Заппи, який працює "чистильником". Його звуть Шотті, і він не проти перекусити їжею з холодильника або пригоститися господарським шнапсом — небіжчику шнапс вже ні до чого. Але якщо буде потрібно, Шотті легко розплутає найскладніший злочин.

Дещо камерна постановка (вся дія серіалу обмежується декорацією квартири чи будинку, де головний герой Шотті прибирає сліди злочину) окупається брутальною чарівністю головного героя та абсурдистськими сюжетами, для яких творці серіалу прописали смішні та цинічні діалоги.

Детективна інтрига, навіть найоригінальніша (так, в одному з епізодів беруть участь примара жертви та його вбивця) не є самоціллю – як, власне, і комічні пікірування Шотті з іншими персонажами.

Головною тут здається точно знайдена та тонко передана атмосфера абсурдності навколишнього життя, в якій можливе все, що завгодно. І яким би ненормальним Шотті не здавався "нормальної" більшості, в діапазоні від повій до буржуа, саме його вкоріненість в реальності та брутальне почуття гумору роблять придуркуватого, на перший погляд, "чистильника" філософом стабільності та розсудливості серед світу, що збожеволів.

Якщо прем’єрний сезон пройшов практично непоміченим, то вже з наступного року і сам серіал, і його творці – маловідомі на наших теренах сценарист Мітці Мейєр, постановник Арне Фельдхузен і актор Б’ярне Медель стабільно номінувалися на головні телепремії Німеччини. На жаль, "Чистильник" було офіційно закрито у 2018 році. А британський рімейк, запущений у 2021 році на ВВС, на жаль, виявився набагато слабшим. за оригінал.

"Темрява" (Dark)

У німецькому містечку, загубленому глибоко в лісі, під боком атомної станції, поки батьки зайняті з’ясуванням своїх не особливо охайних стосунків, починають пропадати підлітки. А час згортається стрічкою Мебіуса, яка закільцьовує майбутнє з минулим.

По суті, "Темрява" – це європейська відповідь "Дуже дивним справам". Але за духом та атмосферою "Темрява" найближче не стільки до перших сезонів "Твін Пікса" або "Справжнього детективу", скільки до скандинавських драматичних серіалів на кшталт "Мосту" або "Тайн Сільверхейда", в яких набагато більше уваги приділяється сімейним скелетам у шафах та складним нюансам стосунків батьків з дітьми, ніж розплутуванню інтриги.

Втім, у "Темряві" інтрига займає не останнє місце. Цей серіал – фантастика найвищого класу, в якій переломлюються як іронічні парадокси Роберта Шеклі, так і параноїдальні рефлексії Філіппа Діка про сутьність часу та межі реальності.

Додайте сюди міцну режисуру (стилістичну цілісність "Темряві" надає один постановник усіх епізодів Баран Бо Одар, "1899"), а також ретельно прописані та тонко розіграні характери – і ви отримуєте один із найкращих серіалів 2017 року.

"Німеччина-83" (Deutschland 83)

Висококласна шпигунська історія чужого серед своїх та свого серед чужих – молодого агента Штазі на ім’я Мартін Раух, запровадженого східнонімецькою розвідкою у Бундесвер напередодні розміщення "Першингів-2" у Західній Німеччині.

Час дії серіалу був обраний авторами "Німеччини-83" просто ідеально – на момент прем’єри, у 2015 році, світ знову прийшов у стан Холодної війни. Дежа-вю від міжнародної обстановки неабияк посилювала ностальгія від присутності в кадрі дискет, комп’ютерів Robotron, касетних плеєрів, кросівок з трьома смужками та хітів The Cure та Duran Duran у саундтреку.

Ретельно відтворена атмосфера життя в Східному Берліні, докладний історичний бекграунд, пов’язаний з лівими рухами в Західній Німеччині (в одному з епізодів можна побачити виступ сучасного класика німецької літератури Генріха Бьолля на мітингу), драматичний початок епідемії ВІЛ – все це створює ілюзію глибокого занурення в епоху. Тим більше, що герої мають реальні прототипи, а творців серіалу консультували авторитетні історики.

Але основний нерв цієї історії полягає не тільки в щогодинному ковзанню головного героя у виконанні маловідомого у нас Йонаса Нея по лезу, коли шпигун-початківець регулярно опиняється на межі викриття. Скільки у трансформації юного Мартіна Рауха від добродушного роздолба-прикордонника у перших епізодах до безжального професіонала у фіналі – який, тим часом, ще продовжує боротися із рештками людського у собі.

Найгірше, що могли зробити автори серіали після того, як розплутали у фіналі усі ниточки першого сезону – це запустити другий під назвою "Німеччина-86".

"Вавілон Берлін" (Babylon Berlin)

Екранізація серії романів Фолькера Кутчера про пригоди травмованого війною комісара поліції Гереона Рата (Фолькер Брух, "Комплекс Баадера — Майнхоф") у найцікавіший час в історії Берліна, коли столиця Німеччини була вируючим казаном з політики, мистецтва, пороку, криміналу та наркотиків.

Правдоподібно відтворений антураж Берліна 1929 року – одна з головних переваг серіалу. Тут переломилося, ніби в кривому дзеркалі, все майбутнє ХХ століття з його сексуальною та психоделічною революціями, бунтами підлітків, поп-культурою, міською партизанщиною, поліцейським насильством та жахливими диктатурами. Загалом ідеальний час, ідеальне місце.

А детективна історія з поліцейськими та злодіями, гангстерами та політиканами, нацистами та троцькістами, порнографами та шантажистами, а також навіки розбитими серцями скручена у такий тугий вузол, що відірватися неможливо.

Серіал має довгу історію. Його творці, серед яких один із провідних німецьких режисерів Том Тіквер ("Біжи, Лола, біжи"), давно мріяли втілити на екрані у всіх подробицях Берлін епохи Веймарської республіки. Для цього знадобилося більше трьох років роботи та найбільший в історії Німеччини бюджет, виділений на серіал німецькою (різні джерела вказують від 40 до 50 млн євро).

Третій сезон помітно зменшив оберти, сюжетна лінія часом відверто надумана і передбачувана, як поява в кадрі томіка "Майн Кампф". Натомість у нових серіях є кіностудія та детективна інтрига навколо зйомок фільму – авторам серіалу давно настав час згадати про те, що в другій половині двадцятих у Берліні мешкали ще й найактуальніші кінорежисери.

"Підводний човен" (Das Boot)

Рімейк оскароносного "Підводного човна" (1981) Вольфганга Петерсена стартує через дев’ять місяців після фіналу оригінальної картини. У грудні 1941 року біля пірсу в Ля-Рошелі у рейд виходить субмарина U-612. Її капітан – син героя Першої світової війни, проти якого піднімають бунт більш досвідчені офіцери. Паралельно розвивається сюжетна лінія борців Опору, які намагаються викрасти креслення нового секретного підводного човна.

Творці серіалу розділили розповідь на дві нерівнозначні лінії: підводну та наземну, в другій з них віддавши належне відвазі бійців Французького опору та жорстокості Гестапо. Так що приготуйтеся до того, що на вас чекає кілька дуже натуралістичних сцен.

За головне зло тут відповідає Том Влашиха, раніше відомий нам як Безликий із Бравоса Якен Хгар, що надає персоні шефа таємної поліції як інфернальності, так і комічних ноток. Лідера Опору зіграла прекрасна Ліззі Каплан ("Ілюзія обману-2"), а молода зірка Вікі Кріпс ("Три мушкетери", "Корсаж") – сестру головного героя, радиста з підводного човна, яка виявляється втягнутою в Опір.

На жаль, "наземна" та "підводна" частини серіалу вийшли нерівноцінними. Сцени, пов’язані з підводним човном, електризують атмосферу на екрані до краю. Зіткнення характерів, інтриги, боротьба за владу – не кажучи вже про сцени підводних боїв у герметичному просторі підводного човна, щиро захоплюють і впевнено ведуть глядачів від однієї серії до іншої. Але як тільки дія переноситься на берег – з "Підводного човна" начебто випускають повітря.

Раніше "Телеграф" писав про головні серіальні прем’єри травня.