Не тільки Стінг та Біллі Айліш. Які ще музиканти успішно знімалися у кіно (відео)

У мережі з’явився серіал "Рой", у якому головну роль зіграла співачка Біллі Айліш – мабуть, єдина прикраса цієї історії про фанатичну шанувальницю поп-зірки. Щоправда, Айліш грає не саму зірку, а терапевта головної героїні. Грає, до речі, непогано. У зв’язку з цим "Телеграф" вирішив згадати інших поп- та рок-зірок у кіно, які поєднували ці різнопланові творчі професії.

Від Гонконгу до Голлівуду

Насправді ці професії давно і тісно взаємопов’язані. У радянському кіно існувала традиція "співаючих акторів". Франкомовні популярні співаки від Шарля Азнавура до Жака Бреля багато і охоче знімалися у фільмах. Уссі кінозірки гонконзького кіно — і Джекі Чан, і нещодавня лауреатка "Оскара" Мішель Йео, поєднують успішні кар’єри в кіно і на естраді. Адріано Челентано знявся у сорока фільмах – трохи менше, ніж записав платівок. Елвіс Преслі – у тридцяти, але дивитися їх можуть тільки найшаленіші фанати Короля.

За дуже рідкісними винятками, в англомовному кіно рок- та поп-музиканти грали самих себе, як Елвіс. The Beatles, які виступили персонажами двох ексцентричних комедій "Вечір важкого дня" (1964) та " На допомогу!" (1966), пощастило з режисером Річардом Лестером. Ці фільми були не просто рекламою їхніх однойменних платівок, а самоцінними творами, які цікаво дивитися не лише фанатам.

Усі змінили 1970-ті, коли в Америці рок-музиканти почали виявляти інтерес до кіно з появою Нового Голлівуду – студійні фільми стали таким самим відображенням соціальних змін, як і рок-музика. Наприклад, Боб Ділан, який мріяв знятися в кіно, отримав невелику роль у вестерні легендарного режисера Сема Пекінпа "Пет Гаррет і Біллі Кід" (1973), але вона не стала одкровенням, як і сам фільм. Набагато цікавіше згадати щасливі винятки, коли яскрава роль рок-зірки в кіно співпадала з творчим успіхом режисера.

Девід Боуї: між Пілатом та Теслою

Девід Боуї знявся у 12 повнометражних фільмах і всі, хто бачив його на екрані, шкодують, що співак так мало працював у кіно. Крім необхідної для рок-музиканта харизми, у Боуї була професійна підготовка: він з дитинства займався танцями, а на початку кар’єри не менш серйозно осягав мистецтво пантоміми.

Співочі таланти принесли йому головну роль у ляльковому мюзиклі "Лабіринт" (1986) Джима Хенсона, а "інопланетний" імідж — в "культовій" фантастиці "Людина, яка впала на землю" (1976) Ніколаса Роуга. Але головним фільмом Боуї став "Щасливого Різдва, містер Лоуренс" (1983) Нагіса Осіма, в якому він зіграв незламного британського офіцера в японському таборі для військовополонених під час Другої світової.

Також втілив образи Понтія Пілата ( "Остання спокуса Христа", 1988), Нікола Тесли ( "Престиж", 2006) та Енді Уорхола ( "Баскіа", 1996) — безумовно, Уорхол став його найкращою роллю після майора Селлерса.

Король епізоду Том Вейтс

Наступним, хто спадає на думку, звичайно ж, Том Вейтс. Колоритний співак із незабутнім голосом і саркастичним почуттям гумору потрапив у кіно завдяки своєму другові Френсісу Форду Копполі, у якого зіграв невеликі ролі у фільмах "Ізгої", "Бійцівська рибка" (обидва – 1983), "Клуб "Коттон" (1984) та "Дракула" (1992).

Дружба з іншим режисером, Джимом Джармушем, принесла йому одну з головних ролей у фільмі "Поза законом" (1986), де його партнером став інший легендарний американський музикант, саксофоніст Джон Лурі.

Як і раніше, знімаючись у невеликих ролях в інших таких американських "незалежних" режисерів, як брати Коени, Террі Гілліам або Пол Томас Андерсон, співак щоразу створює незабутні ролі, які стають окремими атракціонами всередині стрічок.

Здавалося б, його епізоди можна безболісно вирізати як із "Короля-рибалки" (1990), так і з "Лакричної піци" (2021), але без Тома Уейтса це були б інші фільми.

Стінг, "хрещений батько" Гая Річчі

Інший майстер епізоду — Стінг, який прославився на початку 1980-х як учасник групи Police. Його найкращі появи на екрані також стали, як сьогодні кажуть, мемами.

Це демонічний Фейд-Раут Харконнен, втілене нордичне зло в "Дюні" (1984) Девіда Лінча і безіменний відважний офіцер у "Пригодах барона Мюнхгаузена" (1988) Террі Гілліама — той самий, якого наказують розстріляти за те, що його військовий військовий подвиг деморалізує інших солдатів та офіцерів.

Але навіть з’являючись у камео, як у недавньому серіалі "Вбивства в одному будинку", харизматичний співак завжди запам’ятовується глядачам.

У кінокар’єрі Стінга траплялися й головні ролі. У дебютному нео-нуарі Майка Фіггіса "Грозовий понеділок" (1988) співак не загубився ані на тлі маститого Томмі Лі Джонса, ані в парі з Шоном Біном, чия кар'єра у кіно лише починалась. А в драмі "Стурбоване серце" (1985) Фреда Скепісі його партнерами стали такі видатні актори, як Меріл Стріп, зірка "Гри престолів" Чарльз Денс та головний "кіногендальф" Ієн МакКеллен.

Нарешті, є легенда про те, що саме Стінг порадив своїй дружині та продюсеру Труді Стайлер вкласти гроші в перший повний метр Гая Річчі "Карти, гроші, два стволи" (1998). За що цілком заслужено отримав невелику роль бармена.

Гангстер від рок-н-ролу Джонні Холлідей

Джонні Холлідей, найбільш американський з усіх французьких співаків, таке собі живе втілення американського кітчу на естраді, ще 11-річним – до того, як узяв до рук гітару, знявся у невеликій ролі в "Дияволицях" (1958) у самого Анрі-Жоржа Клузо, режисера класичних трилерів.

І хоча трудоголік Холлідей, який від'їздив за своє життя 400 турне, ставив на перше місце музику, він зіграв кілька помітних головних ролей. Насамперед, це кримінальні драми "Точка падіння" (1970) Робера Оссейна та "Людина з поїзда" (2002) Патріса Леконта, де партнером Холлідея став великий Жан Рошфор.

Холлідею з його непроникним обличчям і холодним поглядом блакитних очей ідеально вдавалися гангстери, а фільм Леконта, крім акторського дуету з Рошфором, порадує ще й оригінально закрученою інтригою.

І ще 5 фільмів із рок-зірками

У мережі вже багато писали про фільми за участю рок-зірок: це і "Пірати Карибського моря" (2003-2017), де Кіт Річардс із Rolling Stones та Пол Маккартні зіграли родичів капітана Джека Горобця, і "Танцююча у темряві" (2000) Ларса фон Трієра з Бьорк у головній ролі, і епізоди з бас-гітаристом Red Hot Chilli Peppers Флі у "культовому" "Великому Лебовському" (1998). Також багато писали про головну роль Міка Джаггера в "Виставі" (1970) Ніколаса Роуга та невеликі ролі Іггі Попа. "Телеграф" зібрав для вас менш очевидні фільми з яскравими акторськими роботами рокерів.

"Взяти живим чи мертвим" (1987) – досить прохідний бойовик про помсту з Рутгером Хауером у головній ролі цікавий насамперед роботою лідера групи Kiss Джина Сіммонса, який зіграв незабутній образ харизматичного арабського терориста. Іронічно, що сам Сіммонс – уродженець Ізраїлю на ім’я Хаїм Віц.

"Залізо" (1990). Дебютну режисерську роботу головного невдахи фантастичного кіно Річарда Стенлі в рік виходу на екрани рознесли вщент, але сьогодні вона так само вражає уяву. І своїм візуальним стилем, натхненним фантастичними нео-нуарами на кшталт "Термінатора" і "Того, хто біжить по лезу". І тим, що цього вдалося досягти досить скромними засобами. А фанати рок-музики цінують цей фільм за дві невеликі, але незабутні ролі Карла МакКоя з Fields Of The Nephilim та Леммі Кілмістера з Motörhead.

"Лічені секунди" (1992). Ще один фільм за участю Рутгера Хауера, який на той час остаточно перестав виявляти розбірливість у виборі ролей. Фантастичний хорор про пошуки монстра-вбивці в пост-апокаліптичному Лондоні провалився в прокаті і став посміховиськом для критиків. Але, як це часто буває, згодом став "культовим" завдяки абсурдистській і похмурій атмосфері. Окрасою фільму стала харизматична зірка паб-року Ієн Дюрі – людини, яка придумала ціничну формулу шоу-бізнесу "Секс, наркотики та рок-н-рол".

"Бійцівський клуб" (1999). Один із головних кінохітів 1990-х, анархічний гімн антиглобалізму та шизофренії як зброї партизанської війни з суспільством споживання, особливої презентації не потребує. Куди менш відомий у нас співак Міт Лоуф, який помер від ковіда у січні 2022 року. Цей володар унікального тенора був великою зіркою у себе на батьківщині, у США, а список його робіт у кіно більший, ніж у Девіда Боуї та Тома Уейтса разом узятих. Цікаво, що в "Бійцівському клубі" знявся також Джаред Лето – актор, який у нульових зробив не менш успішну кар’єру як рок-музикант.

"Мистецтво пограбування" (2019). Через пандемію фільм режисера Джузеппе Капотонді пройшов абсолютно непоміченим і дуже дарма. Це розумний та іронічний трилер на нечасту у кримінальному кіно мистецтвознавчу тему з Міком Джаггером у ролі арт-дилера, який задумав незвичайну аферу. І хоча зірка Rolling Stones встигла знятися в десятці фільмів, включаючи головні ролі, це його найкраща робота в кіно нарівні з "Виставою".

Нагадаємо, що Квентін Тарантіно, який завжди ефектно використав рок-музику у своїх стрічках, розпочав роботу над своїм останнім фільмом "Кінокритик". Сайт "Телеграф" розповів, що про нього відомо.