Бабусі-наглядачі та туалет тільки в люксі: 10 "жахів" радянських готелів

Читать на русском
Автор
535
У готелях не можна було шуміти і треба було прибирати за собою Новина оновлена 07 грудня 2021, 13:01
У готелях не можна було шуміти і треба було прибирати за собою

Ніяких прав, тільки обов’язки — коротко про готель у Радянському Союзі.

Тема Радянського Союзу, його правил та способу життя досить цікава, особливо тим, хто не застав цей період. А від бабусь же тільки й чути, як раніше було добре, хоч і багатьох речей, включаючи продуктів, що доступні зараз, у СРСР не було.

Білоруський блогер Максим Мирович у своєму блозі на LiveJournal періодично ділиться різними подробицями побуту в СРСР, розповідаючи про всі його страшні секрети. І одна з його статей присвячена готелям радянських часів.

Нерідко гостей підселяли до "сусідів" — тарганів і навіть клопів.
Нерідко гостей підселяли до "сусідів" — тарганів і навіть клопів.

Умови життя у готелі СРСР

По-перше, оскільки у Союзі працювала планова економіка і не існувало конкуренції, державні підприємства (куди входили і готелі) могли "робити, що хочуть". Вони диктували свої умови та ставилися до якості сервісу наплювально.

Щобільше, потрапити до готелю без "підгону" для адміністратора було практично неможливо. Без "додаткової" плати заселялися лише ті, хто мав бронювання — люди у відрядженні, спортсмени, артисти чи іноземці.

У будь-якому готелі біля стійки адміністратора стояла табличка "місць немає".
У будь-якому готелі біля стійки адміністратора стояла табличка "місць немає".

Але на цьому страхи не закінчувалися. Те, що в готель складно потрапити зовсім не означало розкішні умови номерів. І меблі, і кухня, і будь-які інші зручності були дуже низької якості.

Зламані крісла і тумбочки, скрипучі ліжка і дивани, кривоногі столики, непрацюючий злив у туалеті або змішувач в умивальнику, ну і звичайно ж відсутність гарячої води — коротко про номер у радянському готелі. І не варто забувати, що туалет і ванна кімната — це привілей люксів. Говорити про засоби гігієни (мило, зубна паста, шампунь) взагалі немає сенсу.

Вам пощастило якщо в номері був хоча б один рушник.
Вам пощастило якщо в номері був хоча б один рушник.

Чим годували у радянських готелях?

Меню готелів нічим не відрізнялося від дешевих радянських їдалень: сосиски, котлети з гречкою, незрозумілі супи, сметана у склянках, компот із сухофруктів та цикорій, який маскували під "каву". Зазначимо, що, крім того, що за обіди, сніданки та вечері платили окремо, після їжі треба було прибрати за собою.

Правила радянського готельного побуту

У готелях СРСР постояльцеві потрібно було бути готовим до того, що на нього чекає зведення правил:

  • у напівлюкс із двома кімнатами, в якому жив один постоялець, могли підселити ще одного.
  • заборонялося шуміти і навіть голосно розмовляти у номері.
  • різностатева пара могла заселитися в один номер тільки в тому випадку, якщо вони були одружені.
  • після 11 години вечора "наглядачі" перевіряли, чи не залишився ніхто з гостей (особливо дівчат) у чужому номері.
  • і "бонус" — зарозуміле та хамське відношення від працівників готелю.
Практично завжди в номері щось не працювало
Практично завжди в номері щось не працювало

Готелі для обраних

У СРСР таки були й гарні готелі, але вони були доступні лише "обраним": радянським чиновникам, працівникам ЦК та керівникам усіх рангів. Від того й ставлення персоналу там було зовсім іншим: ніякого хамства, тільки смачна їжа, жодних заборон після 11, і більше, через адміністрацію можна було викликати дівчину "модель".

Крім того, в таких готелях працювали спецмагазини з будь-яким дефіцитом.
Крім того, в таких готелях працювали спецмагазини з будь-яким дефіцитом.

Також "елітними" готелями вважалася мережа готелів "Інтурист", в яких обслуговувалися переважно іноземці. Часто через такі готелі слідкували за іноземними туристами. Також у таких готелях працювали фарцівники та мережа валютних повій.

Раніше "Телеграф" писав, яких марних звичок з СРСР потрібно позбутися в сучасному світі, щоб почати жити здоровим і багатим життям.